“Росте черешня в мами на городі…”

Related posts:

1. ВЕСНА (“Росте Антонич і росте трава…”) Росте Антонич і росте трава, і зеленіють кучеряві вільхи, Ой, нахилися, нахилися тільки, почуєш найтайніші з всіх слова. Дощем квітневим, […]...
2. ПАМ’ЯТЬ Луги забувають торішню траву, Ліси забувають торішнє листя. Зерно забуває ріллю степову, А люди – своїх попередників лиця. Та в […]...
3. ЧЕРЕШНЯ Така чудна, мов нетутешня, Цвіте в чорнолісі черешня. Аж посвітліло навкруги Од білоквітої юги. І як вона сюди забралась? Як […]...
4. ЧЕРЕШНЯ Зацвіли черешні й вишні Понад Лючкою в садах, Там літа мої колишні, Наче букви на хрестах. Я колись не бачив […]...
5. “У Вільні, городі преславнім…” У Вільні, городі преславнім, Оце случилося недавно, Ще був тойді… От, як на те, Не вбгаю в віршу цього слова… […]...
6. “Овес росте край неба у пісках…” Овес росте край неба у пісках, Мов сивий дід, над ним куняє хмара. Похмурий сон: на головах Стоять століття і […]...
7. “Ще все буяє і росте…” Ще все буяє і росте, Ще осінь за горами, А вже кленятко золоте Обшарпане вітрами. Стоїть воно таке чудне, Беззахисно-дитинне, […]...
8. “Росте трава, доповнюючи нас…” Росте трава, доповнюючи нас ласкавістю, прихильністю земною, стоїть трава, все знаючи про час, рівняючи непам’ять прямизною… Запліднена літаючим насінням, споріднена, […]...
9. “Росте полин, як ріс при Богунові…” Росте полин, як ріс при Богунові, І так же буде після нас рости, Лиш зарости – густі вінки тернові В […]...
10. “День за днем росте моя малеча…” День за днем росте моя малеча, В ній розумне слово дозріва. І стають у хлопців ширші плечі, І сивіша в […]...
11. СОН Химерний сон мені приснився, Немов я вдруге народився В майбутньому тисячолітті, Але про те, що жив на світі, Ніхто уже […]...
12. “На вичахлій землі росте озимина…” На вичахлій землі росте озимина – І знов життя підноситься на зиму, Немов калини кущ неопалимий… Хай сковує все мертва […]...
13. “Росте тривоги чорний парашут…” Росте тривоги чорний парашут: у грудях розкривається – і тисне, аж витискає серце крізь горлянку… Із шкаралущі тіла братчик Брут […]...
14. ДЕ ТОПОЛЯ РОСТЕ Де тополя росте, Серед поля стою. І шумить, і співа Жито думку свою. Шумить жито, співа, Заохочує жить. Вітерець повіва, […]...
15. “В зеленім царстві на городі…” В зеленім царстві на городі Розквітнув самодієць мак… Тринадцяток літ пройшло відтоді – Не забувається ніяк. Ще батько з поля […]...
16. НА СВЯТО ДО МАМИ Петляю, мов тать, між домами, Знаходжу дорогу, як суть, – Я нині зібрався до мами, На серці волошки цвітуть. Гуляє […]...
17. “Як давно я в мами не бував…” Як давно я в мами не бував, Не стояв над синьою водою, Не бродив серед високих трав, Босих ніг не […]...
18. “Відколи не стало мами…” Відколи не стало мами, Я часто дивлюсь ночами У місячне сиве небо, Що манить мене до себе Пульсуючими зірками, І […]...
19. З РІДНОГО Нема вже до кого, а їдемо ще до могил, До церкви старої (хрестили нас там, сповідали), Нам в цьому краю […]...
20. НЕЗАБУТНЄ Щемливим спогадом вернусь До батьківської хати. Там сад до ганку пригорувсь, Живі ще батько-мати. Там груша при вікні стара І […]...
21. НА ГОРОДІ ВЕРБА РЯСНА На городі верба рясна, Там стояла дівка красна. Вона красна ще й вродлива, В неї доля нещаслива. В неї доля […]...
22. “На городі яблуньку посадила…” На городі яблуньку посадила Мама, видно, в нещасний мент. Довго-довго яблунька не родила, Бо за нею стежив фінагент. Ніби ж […]...
23. ТЕЛЕГРАМА ВІД МАМИ На іменини, пам’ятного дня, коли вляглась нарешті метушня, – прилинула до мене телеграма, а в ній одне-одненьке слово: мама. Сиділа […]...
24. МАМИ НЕ ЗАМІНИШ І таких, на жаль великий, носить ще земля: Утекла від тата мама, кинула маля. Довелось женитись тату в зрілі вже […]...
25. ПОКИНУТА ХАТА На пустищі дикім росте бузина, Сіріє край поля хатина сумна. Облуплені стіни, полин, спориші, – Не видно й не чути […]...
26. ДВОЄ Він із поля вертався не пізно й не рано, Пахло кропом село, полином і катраном. Він любив біля хати в […]...
27. “Людська душа, як дерево гіллясте…” Людська душа, як дерево гіллясте, Як дерево гіллясте при дорозі. Із вихором дорожнім прилітають І осідають біси на деревах. В […]...
28. ЧТО ЕСТЬ МНЪ И ТЕБЪ, ЖЕНО? (Іоанна, гл ІІ, ст. 4) Дорогому землякові Зінченкові О, як тебе, Спасе, у тім слові бачу! О, як твоє серце моїм серцем чую! Читаю завіт […]...
29. ДОСВІТНІ ДУШІ Ще б кілька слів, хоча би зо два, і все – на місці, все – як слід. Лежить у голові, […]...
30. ДИПТИХ 1 На скроні, де ще б’ється тепла жилка тремтить пелюстка. Черешнева мла. Червоним ще не правлена помилка Ти вже її […]...
31. “Не повертайтесь на круги своя…” Не повертайтесь на круги своя, Нічого це, крім болю, не приносить. Але душа не вірила, і я Таки поїхав. І […]...
32. “Прийшов і мовить…” Прийшов і мовить ви не відповідаєте ні за світ ні за його загибель з ваших пліч знімаю цю ношу живіть […]...
33. СРІБНА ВЕСНА Юний травець повік не воскресне, але нам ще далеко іти. І цвітеш ти, як сива черешня, у тривожному світлі фати. […]...
34. ПЕРЕВАЛ Гора, дорога, перевал, Стара каплиця на вершині. А далі – обрій, як обвал, І небеса, високі й сині. У небесах […]...
35. ЛАСТІВКА Ластів’ятко випало з гнізда, Опинилось прямо на асфальті. І кружляє коло нього матір – Білогруда птаха молода. Крилами до сина […]...
36. “Батько рідко співав, говорив небагато…” Батько рідко співав, говорив небагато, Спочивав од роботи хіба що на свято. Ми нелегко жили, часом хліба не мали, Та […]...
37. В казематі (“Ой три шляхи широкії…”) VI Ой три шляхи широкії Докупи зійшлися. На чужину з України Брати розійшлися. Покинули стару матір. Той жінку покинув, А […]...
38. ДУШКО МОЯ РОЗМАЇТА Душко моя розмайная, Душко розмаїта, Що з тобою учинити, Де тебе подіти? Посаджу тя у садочку – Буде рожа клясти, […]...
39. КАМІНЬ Все вгору тай вгору росте каміння, хмародерами, вежами, димарями штурмує небо, глузує з життя, що залишилося внизу. Стрункі сосни, широколисті […]...
40. Пора! для этого огня – Стара! – Пора! для этого огня – Стара! – Любовь – старей меня! – Пятидесяти январей Гора! – Любовь – еще […]...