Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



ПРАВДА

І прийшла вона, і сказала,

Охопивши могильний мох:

– Я всі сльози твоїх злизала

Із потрісканих щік епох.

І в байдужім підземнім гулі

Ще зітхнула, мов глупа ніч:

– Я ковтнула шалені кулі,

Що летіли тобі навстріч.

І розвіяна, мов полова,

По кривлястих слідах рабів,

Я здушила останнє слово

В горлі підступу і злоби.

Встань! Мов писанка світ

довкола.

Царське ложе тобі і сад.

І ніколи, ніко… ніколи

Не оглянешся ти назад!

Не озвалась їй глиб могильна.

І до ніг не упала лжа…

Вона встала – нічия й вільна,

Неупізнана і чужа!


ПРАВДА - ШЕВЧЕНКО МИХАЙЛО