СИЧІ

Related posts:

1. “Понадувалось браття, як сичі…” Понадувалось браття, як сичі – Від слави чи від жиру розпирає?.. Я журавлем в осінньому ключі (І сивий, і сумний) […]...
2. Сичі На ниву в жито уночі, На полі, на роздоллі, Зліталися поволі Сичі Пожартувать, Поміркувать, Щоб бідне птаство заступить, Орлине царство […]...
3. “Шугали сови, пугали сичі…” Шугали сови, пугали сичі, Таємні сили шелестіли в ріці, А я поклявся перейти вночі – І з краю в край […]...
4. “Темницю темну збудувала ніч…” Темницю темну збудувала ніч І в ланцюги мене там закувала. Запалена уявою, стогнала Гаряча думка і летіла пріч. Я не […]...
5. СІЙТЕ Сійте в рахманний чорнозем з піснею, грою… Над долиною, низом – сонце горою! Робіте – прокинувся вулик. Тверезить земля: од […]...
6. “Ой, не крийся, природо, не крийся…” Ой, не крийся, природо, не крийся. Що ти в тузі за літом, у тузі. У туманах ти сниш… А чого […]...
7. Скульптор І хаос в ньому сколихнувся морем, І вихлюпнув до самого зеніту Гранітний смерч, і з брили моноліту Постав юнак з […]...
8. В СЕЛІ, У ЛІСІ …Шумбар…Теремне…Цуманський ліс… В селі, у лісі замкнені церкви Спалахували (блискавка без грому), Повалені фігури невідомо Ким – озивались розпачем гірким. […]...
9. КАРМАЛЮК III Ввели його, страшного і тепер Огнем очей, посмішкою лункою, Шість вартових, горбатий офіцер Поодаль став, наказ подав рукою. Горбатому не […]...
10. “Від доторку руки вода стає шовкова…” Від доторку руки вода стає шовкова, і ти, мов пух, летиш із губ, моя любове! А навперейми я, мов світ, […]...
11. “Не виглиблю нічого, не дізнаю…” Не виглиблю нічого, не дізнаю, чому душа журливою буває, коли ані причини, ні знаку, ти раптом ніби став на скрізняку, […]...
12. “Щастя згублені ключі…” Щастя згублені ключі. Як би їх знайти хутчій! Пошукати в лісі, в полі, запитать, зустрівшись, долі: “Ти горою, доле, йшла, […]...
13. НАРОДИНИ ІДЕЇ За вікнами пливе ніч тиха, та тиша сутінками диха, сидить в кімнаті при столі, десь, мов сичі, сичать жалі, далекий […]...
14. “Через луки й урвища, через переліг…” Через луки й урвища, через переліг, Ех, пущу я коника – свій зухвалий сміх, Золотая гривонька аж на небокрай. Погуляй, […]...
15. ЧАДРА МАРУСІ БОГУСЛАВКИ Вузенька вуличка. Стіна, повита хмелем. Татари сплять, сьогодні в них байрам. Високий дуб, по-українськи – нелинь. Святе письмо, по-їхньому – […]...
16. УВРТЮРА Сидять в опернім театрі, не десь, а в партері, Вона і він. Надулися, наче дві тетері. Бурчить вона: – Що […]...
17. “Я визрів і прозрів – мені нема неволі…” Я визрів і прозрів – мені нема неволі І слово не вмира на зімкнутих вустах. Душа моя живе, неначе вітер […]...
18. ДАВНЄ ГОРЕ (Дума) Василеві Михайловичу Білозерському Чом, Дунаю, став ти мутен, Став ти мутен, каламутен? Ой чи вітри тебе збили, Чи лебеді білокрилі, […]...
19. “Душі тут рости і цвісти від любові…” Душі тут рости і цвісти від любові (А хтось гендлював, розживався на слові, Хтось мислі виносив, як джинси потерті). А […]...
20. В ПІВСВІТЛІ Тиха, сумна, як мрії тінь повіяна, Ти крізь душі моєї йшла кімнати, Світи, де була пустка безнадійна, Ти стала цвітом […]...
21. АННА-РАЇНА в палаті чи паляфіті – тризубне тавро на сволоці я постелила багровий килим коханню що відійшло чорним ходом тасую час […]...
22. ШІЛЬЙОНСЬКИЙ ЗАМОК О вічна мисле розуму живого! Світило Волі! В мороці в’язниць Ти – серце жару, що не давить ниць, Що сипле […]...
23. “Чому на мене впало стільки зла…” Чому на мене впало стільки зла В дні миру і в диму пороховому? Земля в моєму баченні – мала, Дрібна […]...
24. “Двійко дитячих очей…” Двійко дитячих очей Їх помирити хотіли. Як вони тоскно синіли – Двійко дитячих очей! Він пакував чемодан. Біла сорочка упала. […]...
25. БУЛО, БУЛО “…червоні барони” Л. Кучма …У мене сад, ще й з пасікою сад, У мене став – зітхають, що краса… Я […]...
26. КОГОРТА Чого не можна зробити в житті – Треба зробити в літературі, Чого не можна досягти у державі – Те треба […]...
27. “Ти зовсім мене не кохала…” Ти зовсім мене не кохала, А я був повинен забуть… Чого ж ти так тяжко зітхала В той час, як […]...
28. “Не варто жаліти, жаліти не варто…” Не варто жаліти, жаліти не варто, Що став я дорослим напровесні літ: За справу велику, до доброго гарту Я рушив […]...
29. “Дві душі: одна шукає бурі…” Дві душі: одна шукає бурі, струн шалених на бандурі, срібнодзвонну, блискавок, поезій, братніх марсельєзів. А друга… друга – блакитний спокій […]...
30. “Чого ти, ялинко, прийшла…” Чого ти ялинко, прийшла У гомін і клекіт майданів Із гаю, що біля села, Із білих снігів і туманів? Стояла […]...
31. “Я жду чогось – якихось перемін…” Я жду чогось – якихось перемін, Хоч зміни обстановки чи погоди,- Моя душа підводиться з колін І тягнеться до рідної […]...
32. ЩО МІСЯЦЮ ЗІРОНЬКИ КАЖУТЬ Що місяцю зіроньки кажуть ясненькі? Що шепчуть квітки уночі над рікою? Про що зітха вітер? Що чують тумани, Коли гай […]...
33. І ЗНОВ ДОВОДИТЬСЯ РИДАТИ І знов доводиться ридати Над трупом вбитого бажання І в скорбнім серці будувати Терем для лютого страждання. Невже до скону […]...
34. МАТИ МАРІЯ Пам’яті тещі Ой, мамо Маріє, та як же це сталось, Що горе шулікою в хату ввірвалось. Старенька, змарніла лежиш на […]...
35. “Жіноча гладь оголених колін…” Жіноча гладь оголених колін – Хиткі ворота до земного раю. Та стогне кожен адамчук “Палаю!” І декларує пристрасний уклін. А […]...
36. ПРОЩАННЄ З РІДНОЮ ВКРАЇНОЮ І Прощай, мій краю, берегу рідний! Вже ти зникаєш над синім морем; Вітри ночнії, ревучі хвилі Разом співають із моїм […]...
37. Пророк Неначе праведних дітей, Господь, любя отих людей, Послав на землю їм пророка; Свою любов благовістить, Святую правду возвістить! Неначе наш […]...
38. Думка (“Нащо мені чорні брови…”) Нащо мені чорні брови, Нащо карі очі, Нащо літа молодії, Веселі дівочі? Літа мої молодії Марно пропадають, Очі плачуть, чорні […]...
39. “Чого мені тяжко, чого мені нудно…” Чого мені тяжко, чого мені нудно, Чого серце плаче, ридає, кричить, Мов дитя голодне? Серце моє трудне, Чого ти бажаєш, […]...
40. ДИТИНСТВО Рушив вітер ясенові віти, Сколихнув шумку свою колиску. А від сходу, крізь запону листя, – Повінь блиску. Білі ружі тепло […]...