Скульптор
І хаос в ньому сколихнувся морем,
І вихлюпнув до самого зеніту
Гранітний смерч, і з брили моноліту
Постав юнак з ясним чолом і зором.
Піднявся він в пориві молодому
Учити славі, мужності й відвазі,
І грала сила в кожнім його м’язі,
І стільки волі відчувалось в ньому,
Що перший, хто поглянув, – на коліна
Упав перед гранітним постаментом:
“Спаси мене й помилуй, Божа сило!”
І так по-рабськи гнулася людина,
Що сам творець творіння те безсмертне
Розбив – аби холопів не плодило.
(2 votes, average: 2,50 out of 5)Related posts:
- “З далекого походу…” З далекого походу Вернувсь до мене брат. Одкинув він рушницю, На край стола схиливсь. – Ой що ж ти, брате, […]...
- СКУЛЬПТОР Глубокий взор вперив на камень, Художник нимфу в нем прозрел, И пробежал по жилам пламень, И к ней он сердцем […]...
- “На чорну землю перший сніг упав…” На чорну землю перший сніг упав. Замовкло все. Затихло. Заніміло. Немов на ватман вилите чорнило, Лежить в долині незамерзлий став....
- “Оприкінці моїх важких стежок…” Оприкінці моїх важких стежок Впаду перед тобою на коліна – В пухкий сніжок, на теплий моріжок – Безсмертна земле, вічна […]...
- В ЧАДУ ЛЮБОВИ Що за чар в твоїм цілунку, А в обіймах – рай без межі, Що за жар в твойому тілі, Що […]...
- ІІІ Анданте. Маєстатичні сатурналії Перший голос Другий голос Третій голос Четвертий голос А тепер – тільки сад, як непам’ять, у всесвітньому домі твоїм. Сад […]...
- ГАЛІЛЕЙ О чорна, о страшна хвилина, Коли великий Галілей Упав, нещасний, на коліна, Щоб відректися від ідей. І посміхались кардинали, Бо […]...
- “Що від мене хочеш, тихий смутку?” Що від мене хочеш, тихий смутку? Чим і перед ким я завинив?.. Не впаде землі сирої грудка Ще на мене […]...
- “Чорні очі кари…” Чорні очі кари, тіні мовчазні… Що мене чекає в тій далечині? Цідиться крізь мене тиша польова. Дідичу кремезний, грішна голова! […]...
- МІСТ Труд його за належне усякий приймав, І ціни йому справжньої доти не знали, Поки вільно по ньому ішли й проїжджали, […]...
- “Здригнулася душа від злодіянь…” Здригнулася душа від злодіянь З історії розверзлої безодні. І мов закам’яніла. І мовчить Від чорногоря злого посинівши. Хто сіяв вітер? […]...
- ПЕРЕД ЯСЛАМИ Перед Твоїми яслами, малий Ісусе, Стоїть багато білих і чорних овець, З якими Ти любиш гратися. З їх кучерів Твоя […]...
- ЗА ВСІХ СКАЖУ За всіх скажу, за всіх переболію, я кожен час на звіт іду, на суд. Глибинами не втану, не змілію, верхів’ями […]...
- “Ліс на хвилину примовк…” Пам’яті Василя Плюща Ліс на хвилину примовк, Ані шелесне завмерши. Падає жовтий листок – Перший. Де ще там той листопад! […]...
- УКРАЇНІ Починаю найсвятішу тему, Вибираю найніжніші барви. Скільки світла в імені твоєму, Скільки в ньому доблесті і слави! У віках недолі […]...
- ПЕРШИЙ СНІГ Притишив кров. Притишив крок. І вищі стали гори. Йде перший сніг, немов пророк, в якого серце хворе. Як важко дихати […]...
- Понеси мене, коню, в чисте поле Понеси мене, коню, в чисте поле, Чисте поле – чисте від болю… Ні! Неси ліпше в прірви-вирви, Збайдужіння з грудей […]...
- “Може, так і треба неодмінно…” Може так і треба неодмінно, Як робить давно вже звикли ми: Падати слухняно на коліна Перед геніяльними людьми. Вихвалять, і […]...
- “Як тішить очі перший сніг…” Як тішить очі перший сніг, Безжурний, лагідний, мов сміх Дівчати перед шлюбом, – І як його ми любим! Та як […]...
- ДУМА ПРО КЕМПТЕН Що у Кемптені, місті баварському, Та збирались вірнії християни, Війною гнані, До церкви Богу молитися, Буйними жалями перелитися: “Боже Великий, […]...
- ДЗВІН ВЕСНИ Упав, та так невміло, що усі почули і від подиву уклякли й повеселіли, що таки упав, немов цього й чекали […]...
- “Я йду в країну мрій…” Я йду в країну мрій, Де жив перед віками, Де перший крок дрібний Несмілими ночами до щастя вів. А в […]...
- ПОВОРОТ Вернувся я, де вільхи й риби, де м’ята, іви, де квітчасті стіни; і знов цілую чорні скиби, припавши перед сонцем […]...
- Ми до дерева глузду себе присилили аббасе ми до дерева глузду себе присилили аббасе сіль текла бородою але не до рота текла ми ридали навскач ми покірно […]...
- “ми до дерева глузду себе присилили аббасе…” ми до дерева глузду себе присилили аббасе сіль текла бородою але не до рота текла ми ридали навскач ми покірно […]...
- Нелюбовь 3. В[енгеровой] Как ветер мокрый, ты бьешься в ставни, Как ветер черный, поешь: ты мой! Я древний хаос, я друг […]...
- СЛОВО СЛОВО Вночі, серед ночі хтось тихо До мого Слова підійшов І став дивитися і дихать, І я відчув: так диха […]...
- “Коли спадає день шалений…” Коли спадає день шалений у вечорову синю сіть, забутий сад несе до мене бентежний шелест верховіть. На плавних обертах скрегоче […]...
- “Вночі, середночі хтось тихо…” Вночі, середночі хтось тихо До мого Слова підійшов І став дивитися і дихать, І я відчув: так диха лихо, Так […]...
- СОФІЯ ПОТОЦЬКА Жона, коханка, куртизанка – дивна Судилася їй слава світова. І не богиня, і не королівна, Але на пам’ять здобула права. […]...
- ПЕСНЯ ПЛАГИАТОРА Я счас взорвусь, как триста тонн тротила,- Во мне заряд нетворческого зла. Меня сегодня Муза посетила, Посетила, так, немного посидела […]...
- “Як ліс, як щогли сміливих флотилій…” Як ліс, як щогли сміливих флотилій, Знялися руки в темряві глухій. Чи ж сила є, щоб цій безмежній силі Сказати: […]...
- “Кохання нев’януча сило…” Кохання нев’януча сило, Яка ти бзесмертна в мені, Що квітнеш і квітнеш красиво, Як росяний сад навесні. Грозою падеш очисною […]...
- ГРІШНИЙ ПІП Дяк попові молодому заявив: – Панотче, Грішні ви, бо дуже кодло любите жіноче. – Піп надуся: – Що за гріх […]...
- “Он не п’ються пива-меди…” Он не п’ються пива-меди, Не п’ється вода, Прилучилась з чумаченьком У степу біда. Заболіла головонька, Заболів живіт, Упав чумак коло […]...
- “Цей білий світ, як біле божевілля…” Цей білий світ, як біле божевілля, Як білих снів непрошена хода. Я в ньому дощ. Я в ньому сніг. Я […]...
- НА РОКОВИНИ Вiрш присвячено Т. Г. Шевченку Не вiн один її любив, вiддавна Україну поети славили в пiснях, немов “красу-дiвчину”. Вiд неї […]...
- БЕЗСОННИЦЯ Не можу спати вночі, встаю, щоб напитися молока, коли воно гріється на кухні, нараз ноги складаються підо мною, мов польове […]...
- ФАВСТОВЕ СВЯТО 1. НІЧ Ось тобі, вбога пуста голова, перше знамення Різдва – снігу добув ти для білих поем, вітру черпнувши плащем. […]...
- МОЛОДИЙ ГРІМ Перший грім! Він ударив гарячим, несподіваним жаром. Гей, та де ж ваша сила юнача, вогнекрилі Ікари? А розправте-но зігнуті плечі […]...