“Не виглиблю нічого, не дізнаю…”

Related posts:

1. НАД СИНІМ ОКЕАНОМ Над синім океаном зустрінемося рано, як вийде сонце на обрій. Послухаєм, як море із берегом говорить, чи день віщує нам […]...
2. “З нічого світ творився, із нічого…” З нічого світ творився, із нічого В душі моїй народиться рядок. А потім випурхне – і замість нього Лишається на […]...
3. ЛИСТОПАДОВЕ Бог та Білий і Чорний. Серед столу – вага. Білий – світлеє горне, Чорний – темне верга. Твого духу вага […]...
4. “Ти пахнеш, наче конюшина біла…” Ти пахнеш, наче конюшина біла, Я ж підійшов до тебе, ніби кінь, Губами доторкнувся твого тіла, Де повно ніжних, тайних […]...
5. “Не ховаю у пам’ять нічого…” Не ховаю у пам’ять нічого, перед нею ні з чим не таюсь: я боюся дитинства свойого, я гіркої сльозини боюсь. […]...
6. НУРТУЄ ПІДЗЕМНЕ Нуртує підземне джерело (а докопатися важко) уста горять спрагою (а докопатися важко) безодня страшить пусткою (а докопатися важко) очі палають […]...
7. Нічого не буває просто так Нічого не буває просто так. Нічого не буває випадково. Ні зустріч, ні подія, ані слово – До того йшло, або […]...
8. “У лісі вже нічого не цвіте…” У лісі вже нічого не цвіте, Цвіте лиш дятел на сосні сумливій Та синій дзвоник уві млі у мливій, Це […]...
9. “Дивна річ: нічого не змінилось…” Дивна річ: нічого не змінилось – листя поривалось і світилось на прикові в яблунь молодих. Квітнуть, як і вчора, ніжні […]...
10. “Нічого такого не сталось…” Нічого такого не сталось. Бо хто ти для мене? Сторонній. Життя соталось, соталось гіркими нитками іронії. Життя соталось, соталось. Лишився […]...
11. “Тепер для мене там нічого…” Тепер для мене там нічого Не залишилося… крім тебе. …Не принишкла, втомлена дорога, Глибока ніч і тихе небо Над літнім […]...
12. АКТ ЗРАДИ “Знаєш,” сказав я своєму другові, як ми проходились Хрещатиком в сторону майдану Незалежности, “я думаю, що треба вважати актом зради […]...
13. “Якби не музика, воно б іще нічого…” Якби не музика, воно б іще нічого, А так ось музика – і жаль за чимось, жаль. Сміється, тужить і […]...
14. “Воістину! Нема нічого в світі…” Воістину! Нема нічого в світі над голубу траву… Лицем впади і не дивись, не дихай: легко. Хвилі тобі ворушать милі […]...
15. II. “Не гніти мене…” Не гніти мене сльотою твого тіла, не гаси віддихом полум’я моїх очей! Чуєш, як дощ садить води росаду у саду? […]...
16. “З нікуди в нікуди ніщо у нічого…” З нікуди в нікуди ніщо у нічого тече, заникає, зника за порогом чотири стіни, сторін світу чотири – не визначить […]...
17. “З нікуди в нікуди ніщо у нічого…” З нікуди в нікуди ніщо у нічого тече, заникає, зника за порогом чотири стіни, сторін світу чотири – не визначить […]...
18. “Цар руху, мислі цар (згадав хтось – Іудеї)…” Цар руху, мислі цар (згадав хтось – Іудеї) В жорстокий світ беззахисним явивсь. Де правда сили, звірі де й пігмеї […]...
19. “Сивнющу гілку яблукату…” Сивнющу гілку яблукату ти ненароком відчахнув – до себе притягав – почув слабенький тріск, немов крізь вату. Немов шепнула: “Відійди. […]...
20. “Часу завше не стача…” Часу завше не стача, І трудам кінця немає. А життя, немов свіча, Непомітно догорає. Так воно і догорить, Тихо згасне, […]...
21. “Неначе бронтозаврове яйце…” Неначе бронтозаврове яйце, Віднайдено в Драмгеллерській долині, По небу важко, втомлено пливе Грудневе сонце. Черевом угнутим Воно торкається гілля дерев, […]...
22. АРХИП ТЕСЛЕНКО В ХАРКІВЦЯХ Диму, диму сьогодні в мене в хаті було. З листа до М. Грінченка В холодній хаті протяги та цвіль, сухар […]...
23. ЯПОНІЯ 1 Наметами квітучими рясніє Твоїх вишень весняна заметіль. І, мов дитя, на білих грудях хвиль Тебе гойдають чорні буревії. Але […]...
24. ЧЕРВОНИЙ АКОРД Тісніше – плече до плеча, хтось перший між нами почав. І зала грозою заграла, і спалахом нас освітив “Інтернаціоналу” пророчий […]...
25. ХУДОЖНИКУ М. Тимчакові Дід брав ножа на неправду, Миколо, Хрускали з кров’ю біласті хрящі… Школи для тебе, великої школи Не вистачає […]...
26. ЧОРНООКІЙ МУРАШЦІ ІЗ НАШОГО ЛУГУ Мурашко! Пішки-пішака Своє життя несеш ти важко. Давай піддам тобі, мурашко, Твого важенного мішка. Ти скрізь: в кущах над озерцем […]...
27. ПЛАЧ ЯРОСЛАВНИ Мури якісь, хтось ридає на мурах, А перед мурами степ… Де б це, скажи мені, вірний мій джуро, Ми опинилися, […]...
28. “І знов нестерпно тихо настає” І знов нестерпно тихо настає якась чужа зухвала веремія, де тінь моя мене не впізнає, де голос мій – і […]...
29. ВІРШ ОСОБИСТИЙ Відходиш у ліс, поміж дерев, скинувши з плеча життя, мов важкий плащ, відходиш у себе, поміж мовчання, з нагим тілом […]...
30. “Біжать отари, коні ржуть, реве…” Біжать отари, коні ржуть, реве Тяжкий бугай на буйнім пасовищі, – І чорні птиці промайнули віщі, І чорна тінь поймає […]...
31. ПЕРЕХІД В ОСІНЬ Заходиш в дерево і чуєш, як втихають в тобі соки і судинами стікають в землю. Чуєш, як краєчками жовтіють мислі […]...
32. НАЙВИЩА СИЛА + – Одягайсь на розстріл! – крикнув хтось І постукав у двері. Я прокинувся. Вітер розчинив вікно. Зеленіло й Добрішало […]...
33. “Які ж ви смішні, їй-богу…” Які ж ви смішні, їй-богу, Із вашими орденами! Чи хтось опромінить дорогу Ліврейними галунами? Чи зможе безликий чиновник Талант начепити […]...
34. ГРОШІ ТРЕБА БЕРЕГТИ Всі дивуються з Панька: як придбав він дачу? – Я уміло, – каже той, – грошенята трачу. Научився відкладать гроші […]...
35. Коли моя натруджена рука Коли моя натруджена рука Ледь-ледь торкається грудей твоїх дiвочих, Нас поглинає нiжностi рiка, Ми зупинитися не можем i не хочем!...
36. З ЦИКЛУ “ТОБІ, КОХАНА” 1 Скільки я разів стрічав світання, Скільки вечорів таких шукав… От і знову вечір. Зірка рання Золотом розшила твій рукав. […]...
37. ГОЛОВА Котилася, як кавун, голова з гори, як кавун, кривава людська голова. Котилася голова. Ще у очах тріпотіли листя папірці зелені […]...
38. З різних збірокАНГЕЛ СМЕРТИ (I) Буває мить – хтось вимовить ім’я (А тиша ще шумить безмежним морем). Ніхто не гляне і не заговорить, Лише діткне […]...
39. ДО ДАНТА (прочитавши його поему “Пекло”) Хто не знає, Данте, твого горювання, Той і твого пекла страшного не взнає: З твого серця вийшли ті оповідання. В […]...
40. РАННЄ ЛІТО Tвоє літо починається рано, з’являється, як гук, що несеться з усіх боків, підкоряє собі тендітність зелені, розбиває скло святинь акваріїв, […]...