Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







ХУДОЖНИКУ

М. Тимчакові

Дід брав ножа на неправду, Миколо,
Хрускали з кров’ю біласті хрящі…
Школи для тебе, великої школи
Не вистачає на клятій межі.

Ти ж подаєшся м’який, наче глина,
Липа тверда, – ти казав, – теж м’яка…
Пада непрошена з неба цеглина,
Мертвою пада під нею рука.

Важко звести, але випростать треба
Без пірнача й золотого квача,
Клич є небесний, є поклик із неба –
Пензлем чи словом рубнуть, як з плеча!

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


ХУДОЖНИКУ - БАБІЙ СТЕПАН