Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Неначе бронтозаврове яйце…”

Неначе бронтозаврове яйце,
Віднайдено в Драмгеллерській долині,
По небу важко, втомлено пливе
Грудневе сонце. Черевом угнутим
Воно торкається гілля дерев,
Низьких, посохлих… Жах мене поймає,
Що ці полярні, в лишаях, кущі
Схололе сонце у тенета зловлять,
Замнуть під сніг у темну глибину, –
І біля входу стане, мов на чатах,
Незримий цербер, крижаний мороз.
І вже не вернеться весна ніколи,
І не розтопляться тугі сніги.
І будуть жити тільки біла вічність
І біла далеч – білошатна смерть.

1964

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 4,33 out of 5)

“Неначе бронтозаврове яйце…” - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)