Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Не людину морили в сипучих пісках…”

Не людину морилив сипучих пісках –
Дух народний вбивали великодержавні сатрапи,
Щоб казармою, карцером дух той протхнув у військах,
Щоб знікчемнів, не рвався у небо, як прапор.

“Не писати” – немає жорстокіших кар,
Коли серце кипить, вибухає словами…
І живущий вогонь непокірний бунтар
В тих ночах пронесе під сумними бровами.

Наче пні, потрухлявіли, стліли царі…
А поетове серце гоирть, мерехтить з тої ночі –
Хай спливають віки…
До Шевченкової зорі
Будуть враз пломеніти допитливі очі.

1977 р.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 3,33 out of 5)

“Не людину морили в сипучих пісках…” - БАБІЙ СТЕПАН