“Не людину морили в сипучих пісках…”
Не людину морилив сипучих пісках –
Дух народний вбивали великодержавні сатрапи,
Щоб казармою, карцером дух той протхнув у військах,
Щоб знікчемнів, не рвався у небо, як прапор.
“Не писати” – немає жорстокіших кар,
Коли серце кипить, вибухає словами…
І живущий вогонь непокірний бунтар
В тих ночах пронесе під сумними бровами.
Наче пні, потрухлявіли, стліли царі…
А поетове серце гоирть, мерехтить з тої ночі –
Хай спливають віки…
До Шевченкової зорі
Будуть враз пломеніти допитливі очі.
1977 р.
(3 votes, average: 3,33 out of 5)
Related posts:
- РОМАНС ДЛЯ ЧОЛОВІКА Сміюсь. Не плачу-не ридаю – Хай! Пронесе – не пронесе. Минуле вже не все згадаю, Майбутнє знаю майже все. І […]...
- “Знайшли в пісках мандрівника…” (Із Сааді) Знайшли в пісках мандрівника, Що заблудивсь, подобу мумій. Тримала золото рука – Від сонця висохла в самумі. І на затвердлому […]...
- “Овес росте край неба у пісках…” Овес росте край неба у пісках, Мов сивий дід, над ним куняє хмара. Похмурий сон: на головах Стоять століття і […]...
- МАНХЕТТЕН. ДУМА ПРО ЛЮДИНУ Сади посадила і ріки приборкала. Планету засіяла житом і потом. Сьогодні в руках твоїх атом і космос, А що буде […]...
- “Притулив до стінки людину…” Притулив до стінки людину, Витяг нагана… Придивляйтесь, дітлахи, з-за тину, – Гра бездоганна! Потім їли яєшню з салом, До синців […]...
- ПРИТЧА ПРО ВЕЛИКУ ЛЮДИНУ І помер один чоловік І тоді, коли його тіло безсило лежало на катафальку, усі, що знали його й прийшли відправити […]...
- СЕРПНЕВА ЕЛЕГІЯ (З Лівіу Даміана) Ніжне творіння, тебе я не завжди докликую, Наче ту пару з небачених чаш із віків, Вдень ти малою стаєш, і […]...
- ЗМОВА КВІТОК Раптово на Бесарабці зникли всі червоні троянди. Гриби з лісу поприбігали і дивилися на диво, бо всі троянди побігли в […]...
- “Де ті царі, що підуть з пастушками…” Де ті царі, що підуть з пастушками, коли зоря засвітить ув очу? Мовчать сніги над нами і під нами. На […]...
- РОСА Відпадає світу кора, видно нерви живі. Лиш роса, як небесна ікра, мерехтить на траві. Йдуть останні. Вгорнулись в ясу, наче […]...
- РОЗМОВА НА ПЛЯЖІ – Дві години стежу я за тобою, друже. Видно, в тебе до жінок серце не байдуже. Походжаєш по піску чи […]...
- ЧОВЕН Як серце не втішай читаннями сумними – воно однак побачить щось жахливе: пророки всі – нудні, і їхні вчення – […]...
- ЗОЛОТІ ПІДКОВИ Рукави пацьорковані Гердани, що над бровами, Вже для мене мальовані сни. Я конем та підкованим Золотими підковами Почвалала в далекі […]...
- СОНЯЧНИЙ ВИБУХ Наче росою сонце умите Пересочилося в грона налиті. А дивні люди (сила безсонна) Геть подушили ті повні грона. Кров’ю сонцевою […]...
- “Коли з ночі у серце повзе самота…” Коли з ночі у серце повзе самота І чорніють, як хмари, дерева похилі, І над всім налягає безмежна сльота – […]...
- ОРЛИНІ ОЧІ – ДНЯ ДНЯ Орлині очі – для дня, Совині очі – для ночі, Може, це справді бридня, А може, це очі пророчі, А […]...
- Україні Ти синім небом дивишся на мене, ‘ Щоб я, бува, душею не зачах. В моїх ночах – тополь свічки зелені, […]...
- ОВІДІЙ Предтеча вигнанців… Подалі, на креси Від рідного дому, праотчих джерел. Це потім гордиться буде Одеса, Який менестрел – той залітний […]...
- СТРАГОРА Рідну землю падолистом Вкрила осені пора. В помережане намисто Одягалася Страгора. На чолі – калини гроно, Золотий віночок див, А […]...
- З книги “П’ЄРО КОХАЄ” (1918)ВИТИСК Ах, розумієте – нудьга наринула – Що я не такий, як всі. Ночі опошлені доля кинула У парку з серцем […]...
- ОСТАННЯ НІЧ Там, де кінець, там є начало. Але про це мовчить бетон; Ось яблуко на нього впало – Сумний цвинтарний бадмінтон. […]...
- НЕ ЛЮБЛЮ ОСІННЬОЇ НОЧІ Не люблю осінньої ночі! Той вітер, як ворон крилатий, Літає, товчеться до хати, Мов плаче чогось, чогось хоче – Не […]...
- НА ПАСОВИСЬКУ Спалахує останнім соком зелень, так наче хоче очі задобрить облудним світлом, полиском сталевим, що іскравіє, міниться щомить. То бризне враз, […]...
- ЗАПРОШЕННЯ Вже спалюється день на вугіль ночі, росою вечір трави з попелу полоще, і ляк, мов свердел, твоє серце точіть, і […]...
- “Не раз, бувало, думав я про смерть…” Не раз, бувало думав я про смерть, Не про страшне і непідкупне жниво, І не про те, як мовиться правдиво, […]...
- БІЛІ НОЧІ (з Ленінградського циклу) До мене сон ніяк іти не хоче – Усе перемінили білі ночі, Змішали ночі й дні, мов розвели Емаллю білою […]...
- 08. У СТАНОВОГО Ось і будка біля брами. Ледь ступаючи ногами, Підійшов Івась. А навстріч йому в мундирі, (Пика чорна, як у гирі) […]...
- “Гей, летіли, мчали дужі коні…” Гей, летіли, мчали дужі коні! Стрічний вітер розсікали гриви І китайки віялись червоні За шапок палахтінням тріпотливим. Пронесли несамовито коні […]...
- НІЧ (“Розкрита книжка, лампа, блудні нетлі…”) Розкрита книжка, лампа, блудні нетлі, ляга на серце ржа думок. На стінах тіні в’яжуть круглі петлі в чудний і нерозплутаний […]...
- “В царстві ночі степової…” В царстві ночі степової, В царстві ночі серед літа – Ти зі мною, я з тобою, А над нами – […]...
- КОНЧИНА КІМЕРІЙЦІВ (За мітом) Ржуть тарпани у нестямі шаленій, Чуючи ніздрями битву близьку: З бурого сходу, як дикі олені, Скити в нестримному […]...
- “Лісунець собі на грудці…” Лісунець собі на грудці частить ногітки, у болоті лози куці заплели вінки. Лісунець хапа косиці місяця сріблясті, б’є мохнатенькі копитці […]...
- СЕРЦЕ (Уривки) Солодко й тоскно, ах!.. Це кохання нестримне лине, і розлука встає, як жах, Срібло озер, України в твоїх очах, єдина!.. […]...
- Такої ночі Ніч темна, як ревнощі Отелло, овіяна пахощами лаванди, запахом сосен і моря. Такої ночі впала Троя. Такої ночі прийшли за […]...
- ІХ. “Пройдуть зливи, замовкнуть грози…” Пройдуть зливи, замовкнуть грози, Задрімають на ланах. І весняного грому погрози Пронесе стороною луна, А проміння довге, як мітли, Обмете […]...
- БІЛІ КАШТАНИ Білі каштани, світлі вогні, Де б не бував я – любі мені. Київські ночі, зустрічі в саду – В серці, […]...
- 1. НІЧ Ось тобі, вбога пуста голова, перше знамення Різдва – снігу добув ти для білих поем, вітру черпнувши плащем. Крила не […]...
- MATER DOLOROSA Страдальна мати В темну, чорну ніч віяли вітри. Срібних зір не ліч; мерехтять лиш три. Три самітні зорі, наче сльози […]...
- БЕРЕЗЕНЬ Дотлівають на дубі торішні листки, як жар-птиці сумні – дотлівають. Плачуть в сніг тумани. Кришталеві струмки оч пролісками промивають. Ще […]...
- НІЧНИЙ ВІЗИТ І явився з ночі Ворон, чорно-сизий, як рілля. – Звідки… ви? – отерп мій голос. Одвернувсь: – А звідтіля. І […]...