ДЗВІН ОСТРОГА
Доріг в житті стелилося немало,
А ця мені дорога дорога,
Де вигляда за межиріцьким валом
Високочолий профіль Острога.
Тут чую час: він в гіллі шелестить
Надовкруги острозької твердині,
Він загусає в стінах, з перекрить
Бринить у голосі робочої людини.
Час бачу я: на мурах кам’яних
Крізь сивий мох віками проступає,
Плугами переорює лани,
Пшеничні чисті хвилі котить краєм.
Час бачу я: несе, стирає він
Далекі краєвиди з вітряками,
Лягає в купи золотих руїн,
Бідовими тече у світ річками.
Ярем і ярем з кулями скришив,
Як ураганом зніс держав клейноди,
А цю гору із баштами лишив
Причетну до відродження народу.
Наснажуване давнє джерело,
З якого не один напивя сокіл –
Могутнє Сагайдачного крило,
Зір Федорова гострий і глибокий…
Ступаю до музейної стіни
Містечком тихим в кам’яних сивинах,
Вслухаюся на мурах давнини
В далекий гул, пробуджений в глибинах.
1982 р.
Related posts:
- “Тут чую час: він в гіллі шелестить…” Тут чую час: він в гіллі шелестить Надовкруги Острозької твердині, Він загусає в стінах, з перекрить Бринить у голосі робочої […]...
- ДАВНЄ КОХАННЯ Давнє кохання – це пам’ять дерева Про листя, яке відлетіло. Давнє кохання – натяк на зорю З рожевими пелюстками. Давнє […]...
- ВІРШ, ЩО ПРИЙШОВ З ОСТРОГА Це містечко… таке собі – провінційне, як тисячі… та в нім глибини, коріння, золочена висота. Є згадати про що, є […]...
- БІЛЯ ФОРТЕЦІ-МОНАСТИРЯ У МЕЖИРІЧІ, ЩО ПОБЛИЗУ ОСТРОГА В Межиріччі – вода із двох боків, Двох лінькуватих річок спить вода. Довкола стін у лишаях років – Сивіє всюдисуща […]...
- ДЗВІН ВЕСНИ Упав, та так невміло, що усі почули і від подиву уклякли й повеселіли, що таки упав, немов цього й чекали […]...
- ОКСАМИТОВИЙ ДЗВІН Осліпи мого звіра заголеністю ніг Гіпнозом променевих недоторкань Я не підійду – ні Коли скажеш: – встань! Стомленість і вимученість […]...
- ДЗВІН У СТЕПУ Лунавий дзвін степів Саскачевану Стоїть, як сторож осяйних ланів, Де предків голос гойно гомонів Посеред пущ крізь довгий сон туману. […]...
- “Як в сумерки вечірній дзвін…” Як в сумерки вечірній дзвін Під темний вечір сумно дзвоне, Як з вітром в полі плаче він, А у діброві […]...
- ЗАСПІВ. Із збірки “Дзвін” У дзвона дзвоню я, до церкви скликаю, До церкви вселенської правди… У щирих душ, чистих, високих шукаю Проти гайдамацтва поради. […]...
- СИНОК Оббивати чорним двері увійшло у моду. А за тими за дверима сидить син народу. У приймальні під стіною від вікна […]...
- “Балада роду…” В мого роду – сто доріг. Сто століть у мого роду. Вичовганий старий поріг Старій бабі в нагороду. Сива стежка […]...
- ДОРОЖНІ РОБОТИ Валим дерева обіч доріг, Б’єм під коріння самісіньке кленів, Дерн затріщить, наче шкіра зелена, Вкриє земля кучерявий моріг. Рветься дорога […]...
- “Найдовша з усіх доріг…” Найдовша з усіх доріг – Дорога твого приходу. Найбільша з усіх таємниць Таємниця твого обличчя. Ми прощаємося на день, Ніби […]...
- “Не ховаю у пам’ять нічого…” Не ховаю у пам’ять нічого, перед нею ні з чим не таюсь: я боюся дитинства свойого, я гіркої сльозини боюсь. […]...
- МОГИЛА Десь далеко в чистім полі Могила стоїть, Округ неї на роздоллі Та тирса шумить; Степ широкий розіслався, Небо та земля; […]...
- “Церква святої Ірини…” Церква святої Ірини криком кричить із імли. Мабуть, тобі вже, мій сину, зашпори в душу зайшли. Скільки набилося туги! Чим […]...
- СІЧЕСЛАВ Авторам листа творчої молоді Січеслава О місто предків! Ти луною Січі В серцях народу радісно жило. Круті пороги й зарви […]...
- “Не маєш права, рабе, на життя…” Не маєш права, рабе, на життя! – Безбатченку, запроданцю, сексоте… Тебе лякає синьо-жовтий стяг, Свята, в ім’я відродження робота. Боїшся […]...
- УКРАЇНА Україна – плантаторське поле, Україна – лиш ярем скрипіння, Україна – плачі й голосіння, Які не вщухають ніколи! 1943...
- МОВА Мова – не звуки, Смисл, Душа народу. Мова – це розум і руки, Сутність народу. Забути мову – Душу зрадити. […]...
- “Ти на своїй землі, серед свого народу…” Ти на своїй землі, серед свого народу, Ввібрав його бентежний впертий дух. Його мужицьким генетичним кодом Помічено зорі твоєї рух. […]...
- “Поставали дерева заслухались…” Поставали дерева заслухались та й заніміли од болю обіч доріг і стежинок чоловік розмовляє з собою. Летіли пташки на дерева […]...
- Ти знову повертаєшся в той дім Ти знову повертаєшся в той дім, де, мов гіркі сувої самовидця, лежать роки. А вже прийдешні лиця біліють, ніби маски […]...
- ЗЕМНІ ДОРОГИ Чумацький віз чи парокінні дроги, Комфорт сучасних автоколісниць… Як розверстать мої земні дороги – Вони досягнуть астроодиниць. Дорога – це […]...
- АНТИСВІТ Могил нема і стерті імена, Нема кому і – де покласти квіти… То чорна зірка – яма, що без дна […]...
- “НАРОДНЫЙ ДОМ” На майдані уві Львові Бачу – кам’яниця Проти сонця золотою Надписсю блищиться. “Народный Дом” надписано… Якого народу? Чи того, що […]...
- “Ця коротка, дуже довга дорога…” Ця коротка, дуже довга дорога – у довжину чекання,. І я, мов самотнє дерево під травневим морозивом, таким недоречним, як […]...
- ДО ТАРАСА ЗА РІЧКУ АХЕРОН Недоспів твій доспівую, мій брате… Насліддє дороге, клейнодами багате, Лишив єси мені в твоїй тридцятиструнній, В твоїй поезії високій, многодумній, […]...
- ДВІ ПІСНІ I Я бачу все : час зморшками обличчя зриє, а теплі коси вкриє іней незчисленних зим. Я бачу… Висохлі уста, […]...
- МІФ ПРЕДКОВІЧНОГО ЛІСУ Наді мною вітер горне хвилі нетрів лісових. Я в розмаї зелен-моря йду, неначе лісовик. Між тернищами густими пасма кіс перебира […]...
- ОСІНЬ У ЛЬВОВІ Над баштами стелилась голубінь, Бурштином, виколиханим у морі, Зринала осінь на столітні мури, І довшала старого Юра тінь. Там промінь […]...
- ЗАНАДТО Занадто я в своїм житті спішив, Занадто часто виступав зі сцени, Занадто ревно плакав і служив Слізьми царям, що люблять […]...
- КОРНЕЛІЯ я тримала колись на колінах клейноди вітчизни заплітала потік волосся у вузол цнотливий котра з жон не бажала би стати […]...
- ДОРОГА ДО ПАТРІАРХА Село із назвою Заздрість (такі ту родючі землі) Родило чорного красеня Йосипа – свого сивого Патріарха… І ця срібна різдвяна […]...
- “Де ти, добрий царевичу з давніх доріг…” Де ти, добрий царевичу з давніх доріг, Ще ти б’єшся живий, чи у битві поліг? Чи змирився із підступом злих […]...
- СЛІДИ Вийшов – дорога гуляє сама по собі, перепочивши при ярій вербі, в землю пустивши мичку коріння, щоб запастися довгим терпінням. […]...
- ПОВЕРНЕННЯ Додому! Скоро легше буде, брат: Не за горами милий світ широкий. Проїхати б остінній автомат – Всевидящеє доларове око. Його […]...
- МАМИНЕ СЛОВО Я в світі прийшов із маминого слова, Пробився, наче із яйця, пташа. Та наді мною шкаралуща нова – І в […]...
- “Без назви, але без гіркоти…” Що вдієш, просто часу не було своєчасно життя прожити. Спочатку довелося почекати, поки війна стане спомином. Потім – зробити свій […]...
- ЧЕРЕЗ ПАРКИ ТА МАЙДАНИ Ішов я вранці повз Червоний дім, Тим парком, де Кобзар схилився думно, Та й зупинивсь, почувши ці слова: – А […]...