Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







КОРНЕЛІЯ

я тримала колись на колінах
клейноди вітчизни
заплітала потік волосся
у вузол цнотливий

котра з жон не бажала би стати
гніздом подвійного сонця
початком паристих вихрів
гротою двох бурунів?

тепер я – стела з білого каменя
між чорнокорими осокорами

шелестить вічністю моє ім’я

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


КОРНЕЛІЯ - ВІРА ВОВК