КОРНЕЛІЯ

Related posts:

1. “Немов Афродіта із піни морської…” Немов Афродіта із піни морської, Ти вийшла на берег ріки. Ти знову привітно махаєш рукою Вертаєш далекі роки. Горнулись до […]...
2. “Знайшли в пісках мандрівника…” (Із Сааді) Знайшли в пісках мандрівника, Що заблудивсь, подобу мумій. Тримала золото рука – Від сонця висохла в самумі. І на затвердлому […]...
3. “Лежачий камінь у траві лежить…” Лежачий камінь у траві лежить. Вода під камінь, кажуть, не біжить. Лежаче в цього каменя життя. Отож, лежачі в нього […]...
4. ІФІГЕНІЯ кимвали й тимпани ущухли гієною виє місяць відчай лягає на землю паполомою берег залузаний мушлями у куряві бурунів а серце […]...
5. РОЗЛУКА “Нехай не жде, нехай не жде, Годі сподіваться, Щоб, як голуб з голубкою, Так поцілуваться!” Не така була розмова, Не […]...
6. СКИТСЬКА БАБА ялова баба з шорстого каменя сама посеред степу: ще вереміям немає вгаму землі обдертій вибави нема бо кожен викидень і […]...
7. Витинання на схилах гробів витинання на схилах гробів все потроху – і місяць і віжки птах на прив’язі до голубів вибирає тварину пішки неповторність […]...
8. “Вершнику, де тінь свою полишив?…” Вершнику, де тінь свою полишив? Вже відстав і прохолонув вітер, рушив у зворотній шлях катран, повернула течію ріка небесна. Та […]...
9. “днинськи ця настояна вода…” днинськи ця настояна вода нас оберігала од лукавого. час тікав, як риба із-під каменя, з кожним кроком душу коротав. я […]...
10. “Безбарвні пагорби в смерканні…” Безбарвні пагорби в смерканні, Де захід сонця, як сурмач, Поляглим воїнам останній Сурмив на спочив тихий плач, Тепер без сонця […]...
11. Дивлюся в поле обсіяне зорями дивлюся в поле обсіяне зорями і я – порошиною всесвіту я дишу ним він увесь у мені колись невагома і […]...
12. Колись колись у хрестоносні дні ми йшли на Голготу навколішках і тернина нам правила за лаври тепер танцюємо на паркеті сердиті […]...
13. БІЛЯ ФОРТЕЦІ-МОНАСТИРЯ У МЕЖИРІЧІ, ЩО ПОБЛИЗУ ОСТРОГА В Межиріччі – вода із двох боків, Двох лінькуватих річок спить вода. Довкола стін у лишаях років – Сивіє всюдисуща […]...
14. ВИ ЗНАЄТЕ, ЯК ЛИПА ШЕЛЕСТИТЬ Ви знаєте, як липа шелестить У місячні весняні ночі? – Кохана спить, кохана спить, Піди збуди, цілуй їй очі. Кохана […]...
15. СЛОВА (Із “Чотирьох квартетів”) Слова летять, музика в’ється Тільки у часі, але тільки живуче Мертвим стає. Після розмов знов Слово німує. Тільки в образах, […]...
16. ВАНДА Ванда має діток – двох маленьких дівчаток, Двох гарненьких дівчаток, що немов ляльки. Я цьому не вірив, я не мав […]...
17. “Білого гриба запах сниться – тулиш до листя…” Білого гриба запах сниться – тулиш до листя губи припухлі свої – націловані… Прокидайся! Небо, всмоктане стромом взору, стискає птицю. […]...
18. НЕЗРЯЧА ЛЮБОВ Ти десь поруч. Мовчиш ти, як поле. Ніжний подих мене обійма. Та не бачу тебе я. Довкола – пітьма. Пригорнися […]...
19. “Колись ти славив мудрий Баальбек…” Пам’яті М. Зерова Колись ти славив мудрий Баальбек, Звеличнику надхненний Аристарха. Дзвенить і досі та антична скарга Серед модерних скитів […]...
20. СКІФСЬКА БАБА Ми тебе поставили на виднім – Це не там, де ти була колись! – Нагаласувались по обіді, А по чарці […]...
21. Ти знову повертаєшся в той дім Ти знову повертаєшся в той дім, де, мов гіркі сувої самовидця, лежать роки. А вже прийдешні лиця біліють, ніби маски […]...
22. ТЮЛЬПАНИ ДВА Тюльпани два, мов ти зо мною, на двох краях життя пустелі даремне кличуть, лиш водою йдуть світла золоті тунелі. Червоне […]...
23. ПІВДЕНЬ Хай Сезан собі малює Пастелеву, мрячну зелень: Я горю тепер стобарвно, Мов Гогенова палітра! – Там ще луком люд полює, […]...
24. 15. Над тобою і учнями Сина Над тобою і учнями Сина зависли вогненні скрипки, і музичною стала земля: за смичком – усі крони тепер. Проща хмар […]...
25. “Цвітуть городи квітами багать…” Цвітуть городи квітами багать, Горить опале листя з бур’янами, Понад сади, обтяжені плодами, З прощальним криком журавлі летять. Рухливий клин […]...
26. МАК І КІТ Та ще змалечку-змалку, З-за маленьких часів Біля білого ранку Мак червоний розцвів. Чорні вуса котячі У старого кота. Чорні вуса […]...
27. Вони зійшли вони зійшли несіяні квіти на передвіконні чужого дуже нашого світу щоб дарувати смуток бездомних тварин усмішки білого рижу в червонім […]...
28. “Дві верби, дві журби, дві осінні задуми…” Дві верби, дві журби, дві осінні задуми, – Дві сестри, дві вдови входять в ліс, наче в думу. В лісовій […]...
29. БАЛЯДА ПРО ЧАКА Палить сонце сокир, Хмара в кущах шелестить. Туди вона бігла, Віття за стан ловило, Вітер гнав – не догнав. З’явився […]...
30. СІМ’Я ЗЕМЛІ Чи з сім’я цієї землі Закучерявіла азалея, Чи амарантовий рододендрон, Чи звелася смолиста ялиця, Чи вибухло джерело з твердого каменя, […]...
31. “Я визрів і прозрів – мені нема неволі…” Я визрів і прозрів – мені нема неволі І слово не вмира на зімкнутих вустах. Душа моя живе, неначе вітер […]...
32. “Дві зорі цвіло у небі…” Дві зорі цвіло у небі. Дві зорі – на дві дороги. Що одна зоря – для неї. Що друга зоря […]...
33. ОСІННЄ Хутко осінь хутко лист Мов сумно-жовтий серпантин Обсипле темну цю алею Де вперш бажанням зайнялись Як вперше він Прийшов за […]...
34. “Із кожним роком дальшаєш мені…” Із кожним роком дальшаєш мені – так зірка в чорну безвість часу пада… Ти – мов любистку золота досада, яку […]...
35. МОГИЛА Там, де виснуть, як мокрі мішки, небосхили І, задумавшись, гори стоять навкруги, Ледь видніє чиясь безпритульна могила, Мов сирітка, загублена […]...
36. Якби втопити якби втопити весь біль в океані хвиля вдарила б в небо треба сіяти біль у скиби хай колоситься хлібом тільки […]...
37. Кримські відгуки I. IМПРОВIЗАЦIЯ В гаю далекiм, в гущавинi пишнiй, Kвiти гранати палкi розцвiтають, Мов поцiлунки палкi на устах Iншим палким поцiлункам назустрiч, Мов […]...
38. ЗОРІ Давно колись, малим хлоп’ям, Бувало, дивлячись на зорі, Я часто-часто прагнув сам Між їх поринути в просторі. Я думав: там […]...
39. ЗАСУЖДЕНИМ Як ми можемо жити, сміятись і дихать? Як могли ми чекати – не битись, а спать В ніч, коли у […]...
40. ФЕОФАНІЙСЬКІ ГРУШІ Пам’яті Галини Кальченко У тої Феофанії, що ніби Була і преподобна, і свята, Весною груші огортались в німби Та бджолами […]...