ОКСАМИТОВИЙ ДЗВІН

Related posts:

1. “Я люблю обличчя зміненість…” ХVІІІ Я люблю обличчя зміненість І ще щось, що в тобі Я люблю твоїх губ рубіненість І ще щось, що […]...
2. “Як в сумерки вечірній дзвін…” Як в сумерки вечірній дзвін Під темний вечір сумно дзвоне, Як з вітром в полі плаче він, А у діброві […]...
3. ДЗВІН У СТЕПУ Лунавий дзвін степів Саскачевану Стоїть, як сторож осяйних ланів, Де предків голос гойно гомонів Посеред пущ крізь довгий сон туману. […]...
4. СТАРЕЦЬ Вітрець передзимній, вогкий, холодненький В поблеклій діброві листом шевелив-шелестів, Йшов старець з торбиною, сивий, старенький, По листю червоному й жовтому, […]...
5. МІСЯЧНА НІЧ Ці сині тіні на снігу, Ці неяскраві тіні Таку породжують жагу, Немов при сотворінні. Здається, тиша загримить На світу половину […]...
6. Франческо Петрарка (1304-1374). На смерть Лаури СССХІІ Ні зоряних небес мандрівні хори, Ні вітрокрилі в морі байдаки, Ні в полі збройних лицарів полки, Ні звіра красного глибокі […]...
7. ДО РИГИ Із твого чуба – волосинка я, В очах твоїх – одна сльозинка я, Твоїх шовків – єдина нитка я. Ти […]...
8. AVE, EVA! (II) II Малі тонкі віти, в зорини розвиті,- вікно тілам. В активі лет сопіння вен нев’янні постелі виткав. Але виділ пазухи […]...
9. ДЗВІН ОСТРОГА Доріг в житті стелилося немало, А ця мені дорога дорога, Де вигляда за межиріцьким валом Високочолий профіль Острога. Тут чую […]...
10. ДЗВІН ВЕСНИ Упав, та так невміло, що усі почули і від подиву уклякли й повеселіли, що таки упав, немов цього й чекали […]...
11. ЗАСПІВ. Із збірки “Дзвін” У дзвона дзвоню я, до церкви скликаю, До церкви вселенської правди… У щирих душ, чистих, високих шукаю Проти гайдамацтва поради. […]...
12. XXXI. “Затули мої очі…” Затули мої очі лагідними краєвидами рук, загаси полумінь розуму м’якого поцілунку нетлею. Роздягни мене у темряві : нехай блиском тіла […]...
13. СВІТЛА І ТІНІ Світла і тіні, світла і тіні, Барви веселки на небі сині, Проміння Сонця на небосхилі, Намотані на ліній мотовилі… Світла […]...
14. “Не прости, як присягу порушу…” Не прости, як присягу порушу, Не зогляньсь на благаючий крик, – Запали смолоскипами душу, А гріховний мій вирви язик. І […]...
15. ФАУСТ Здров мій чорте, славний Тресмагістре, Я не боюся витівок твоїх; З душі моєї вилітають іскри, Як з вогнища. Ти не […]...
16. НЕ ЙДИ ВІД МЕНЕ Не йди від мене ти, що все сіяла На небі мого щастя, як промінна зоря, Диви: найкращі квіти доля потоптала, […]...
17. “По блакитному степу…” По блакитному степу Вороний вітер! Пригорнув раз та й подався – Вороний вітер… Вийшла жита жати я. Громова хмара! Ой […]...
18. “Я світ увесь сприймаю оком…” Я світ увесь сприймаю оком, бо лінію і цвіт люблю, бо рала промінні глибоко урізались в мою ріллю. Люблю слова […]...
19. ПРОЩЕННЯ. РОЗДУМ Залунав до вечірньої дзвін, Розливається дзвін малиновий І збирається люд на поклін, До вечірньої тихої мови. До покори, любові до […]...
20. БУЛО БІЛЯ МОРЯ ВЕСЕЛО Було біля моря весело, Цокотіли камінці. Так легко гнулись весла У міцній руці. Дратись на скелю струмлену У вогкий чагарн’ик. […]...
21. РАНКОВИЙ ЕТЮД Як хочеться красивих слів Своїх, твоїх, чиїх завгодно, Такий от настрій і погода, Що хочеться красивих слів. І гарно так, […]...
22. ЗВІРІ І ЛЮДИ Жива спільнота – бестії та люди – Триває, множиться мільйони літ. Як з космосу появляться приблуди, Між ними буде Кріт […]...
23. ЕОЛ Дзвоне, дзвоне, тихо дзвоне Вільний, мрійний, тихий дзвін, В світлі, в вітрі, в небі тоне, Спів розносе І голосе. Хто […]...
24. “ДЕ ПОПІЛ ПИЛЮГИ НА СПОРИШІ ОСІВ…” Де попіл пилюги на спориші осів, Край шляху битого утікачі днювали, І скрип вантажених пожитками возів Той самий був, що […]...
25. МІКРОФІЛЬМ ЖИТТЯ На сірій плівці мозку мініятурними буквами крови записаний мікрофільм мого життя. лежить звинений на шпулі минулого в темній коморі підсвідомости, […]...
26. ВІТЕР З УКРАЇНИ Миколі Хвильовому Нікого так я не люблю, як вітра вітровіння. Чортів вітер! Проклятий вітер! Він замахнеться раз – рев! свист! […]...
27. “Зелені тіні по душі майнули…” Зелені тіні по душі майнули – М’якого моху свіжо-чистий тон, Безжурності глибокої затон, Одбите у прийдешньому минуле. Блаженні будьте, уші, […]...
28. БОЮСЯ СЛІВ Боюся слів, красивих, та нещирих, Мов лагідності приспаного звіра. Боюсь, коли клянуться у любові За ситий хліб, за дачі пречудові […]...
29. ЖДАНЬ Уже скоро пів на дев’яту. О, як пізно приходиш ти! Камінним шепотом ім’я твоє повторює кожний ріг… Ми перші з […]...
30. СУТІНКИ Як залягають сутінки в кімнаті, Я не лякаюся нічого й не боюся, В кирею самоти я щільно огорнуся, Гляджу на […]...
31. БАРАН Для тебе я пишу мої дзвінкі поезії Я в співах справжній Крез У дзенькоті еоловім в своїй екстазекспресії З’явився я […]...
32. П’ЄРО КОХАЄ Я мовчу До тихих затонів своєї душі прислухаюсь Про те що мовчу не признаюсь не признаюсь Я смутний Я смутний […]...
33. ПОЕТ Я про тихі тіні співаю І про боязну в серці гру На цих струнах я граю Доки їх не порву […]...
34. “Ти даруєш мені підкову…” Ти даруєш мені підкову, Дай-но – сивого підкую. Не спіткнися, мій коню, знову На зарослім, стрімкім плаю. Ти не бійся […]...
35. СМЕРТЬ Мамо. Страждає твій син Мамо. Погибає він Мамо. Так хутко загин Мамо. Жалібний дзвін. Од жінки маю життя. Загину од […]...
36. “В зелених переспівах…” Євгену Гуцалові Євгену Гуцалові В зелених переспівах зоряно-криляно-клично Над вічним праполем і небом правічним Душа засвітилася, повна довіри До сизого […]...
37. “Не раз в вечірнюю годину…” Не раз в вечірнюю годину Я йду поблиз твоєї хати І чую, як тугою линуть Звуки вечірньої сонати В край […]...
38. “Я пішла як на дно…” Я пішла як на дно. Наді мною свинцеві води. Тихі привиди верб обмивають стежку з колін. Захлинулась і впала, як […]...
39. КОБЗАР сльоза породжує шаблю по той бік ганьби ледачої крови де сліпа криниця обмиває лице народу щоби темрява напилася з бандури […]...
40. ДИМ Запахло димом гіркуватим у надвечір’я від садів, сипнуло іскрами до неба – з землі метеоритний дощ. Всю душу пойняло й […]...