Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







СУТІНКИ

Як залягають сутінки в кімнаті,
Я не лякаюся нічого й не боюся,
В кирею самоти я щільно огорнуся,
Гляджу на тіні споминів строкаті.

Строкаті тіні днів давноминулих
Колишуться у сутінках імлисто,
В разки насилюються як намисто,
Чи розсипаються у звоїнах нечулих.

Між дійсністю і сном снуються тіні,
Строкаті тіні в сутінках імлистих
Я на проміннях місяця сріблистих
Силяю споминів намисто в самотині.

ЗО червня 1982

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2,50 out of 5)


СУТІНКИ - ГУРКО СТЕФАНІЯ