Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







АНТИСВІТ

Могил нема і стерті імена,
Нема кому і – де покласти квіти…
То чорна зірка – яма, що без дна –
Втягала в себе жахом антисвіту.

Там всі: гетьманство зрадне, вороги
Народу (ще не зрадного народу),
Що сам себе, як треба, до ноги
Зітре – злим примхам, сатані в догоду.

Той антисвіт – Сибір, Далекий Схід,
Він фосфором долив північне сяйво…
Він холодом поглинув кожен слід
І пам’ять, що в молитвах воскресає.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 3,00 out of 5)


АНТИСВІТ - БАБІЙ СТЕПАН