Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ВІДЛУННЯ

Злим осколком в давній рані
Причаїлася війна…
У палаті лікарняній
Третє літо промина.

Сестри втомлені чатують,
Як заб’юсь тривожним сном…
За вікном сади квітують,
Плодоносять за вікном.

Вітер падає навально –
Ранні яблука трясе…
Все наче б нереальне,
Ніби вигадане все.

Тільки дума нескорима
Побратимом при мені
Та дзвінка весела рима
У печальній давнині.

Та далекий гуркіт бою,
Та багряний пломінь-дим,
Де стрічаюсь я з собою –
Із солдатом молодим.

Ось у шрамах рубцюватих
Над Дніпром завмер лісок, –
Там шукає він комбата,
Щоб налагодить зв’язок.

Пізнаю хлоп’ячі риси,
Додивляюсь до прикмет:
– Гей, солдате, стережися –
Б’є з-за лісу міномет!

Цілить в тебе молодого
Шестивольтно вража сталь…
Ніч. І вибух… І надовго
Покладуть його в шпиталь.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

ВІДЛУННЯ - КАРПЕНКО МИКОЛА