Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



СИНОК

Оббивати чорним двері увійшло у моду.
А за тими за дверима сидить син народу.
У приймальні під стіною від вікна до входу
Натопталось щонайменше сорок душ наоду.
Раптом – брязь! – у телефоні задзижчала кнопка.
Син народу з кабінету вилетів, як пробка.
Підкотилася до ганку дорога машина,
І помчався син народу до вищого сина.
Люди ждали-виглядали та й пішли додому.
Не діждалися в синочка сорок душ прийому.
Є такі, що на трибунах звуть себе синами.
А до крісел як дорвуться, то стають чинами.
А яка ж то осоружна бісова личина,
Що нікого знать не хоче, крім старшого чина!

1989.


СИНОК - ГЛАЗОВИЙ ПАВЛО

СИНОК - ГЛАЗОВИЙ ПАВЛО