Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Цвіло дитинство: не казки – а рани…”

Цвіло дитинство: не казки – а рани –
Повстанча кров палаюча текла…
І юність, що життя різнала рано
Теж не ввібрала радості й тепла.

Ми побратались вже відтоді з болем,
Чия вина? Чи все вона – війна?..
А рани (рано!) змалку алкоголем
Вже заливались (радість упізнав).

І рятівним було отруйне зілля
(Та стільки перейшло на цвинтарі),
Але крізь все в духовному підпіллі
Бентежив перст яскравої зорі.

“Ми йшли до бою…” і “…гармати грали”,
“Та кулемет клекоче, не вгава…”
І ті пісні на крила підіймали,
Набоями були лункі слова.

Вже доля – бути на переднім краї,
Де за медалі – шрами і рубці.
Той дух їх-мосці досі не приймають,
Під синьо-жовті сівши прапорці.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

“Цвіло дитинство: не казки – а рани…” - БАБІЙ СТЕПАН
 »