5. ЯКИМ Я БУВ ПЕРЕД САМИМ ЩАСТЯМ?

Related posts:

1. РОЗМОВА 3 САМИМ СОБОЮ Якщо мої зуби, пророками вибиті, становлять фундамент для дачі дантисту, якщо я до себе нашіптую, нібито удруге з’явлюсь поколінь через […]...
2. МІЖ ЩАСТЯМ І БОЛЕМ Між небом і полем Тугі парасолі дерев, Які не злетять І не ляжуть додолу. Між щастям і болем Той сум, […]...
3. “Як сумно ти грала в той вечір розлуки…” Як сумно ти грала в той вечір розлуки, Як жалко твій спів линув вдаль, Неначе закляти хотів в свої звуки […]...
4. РОЗЦВІВСЯ БОЗ Розцвівся пишний боз в моїм саду І зворушив красою серце чуле, І нагадав про весну молоду, Про щастя давнє, проминуле… […]...
5. “7. обривається провалля…” обривається провалля снів і він приходить кладкою до мого тіла випікає рану де були уста а я цілунками заліплюю провалля […]...
6. ПЕРЕД ОСІННЮ Люба! Літо минуло, Осінь холодна йде… А мені з тобою зустрітись Не довелося ніде. Де ти тепер – не знаю, […]...
7. “Моя любове! Я перед тобою…” Моя любове! Я перед тобою. Бери мене в свої блаженні сни. Лиш не зроби слухняною рабою, не ошукай і крил […]...
8. ПЕРЕД ПАМ’ЯТНИКОМ ПУШКІНУ В ОДЕСІ Здоров будь, Пушкін мій, землі орган могучий! І ти, морська глибінь, і ви, одеські тучі! Я тут у вас в […]...
9. ВОНА МОЯ! В МОЇХ ОБІЙМАХ! Вона моя! В моїх обіймах Тремтіла вся, мов вуж звивалась, І як край серця мого туга, Круг мого тіла обвивалась. […]...
10. ПЕРЕД СУДОМ Від кого у мене воно, Про се шкода в мене питати, І тіло, і дитя – моє; Доволі вам сю […]...
11. ПЕРЕД ГРОЗОЮ (Малюнок) Несла ворона до мого двора, Мов сиру крихітку, своє картаве “кра” Та й упустила, крикнувши: “Лови!” Схопилося курча в шпори-траву […]...
12. РУКИ КОХАННЯ Простягни мені свої руки, кохання, крізь речовину сходів і схили в поруччях, щоб я не чув, як скрегоче полива й […]...
13. КАМІНЬ ПІДСТУПНОСТІ За кам’яною стіною Таємниця крові і грат. Чи здригнеться камінь Від дотику набубнявілої бруньки, Чи брунька мочки помре, Розчавлена фатальною […]...
14. ПІСНЯ МІСЬКИХ ДІТЕЙ сонце, сонце, поцілуй наші руки, засвіти наші очі, загрій наші тіла, бо наші матері сплять в брудних ліжках, як повії […]...
15. НІЧ ПЕРЕД БОЄМ Шумлять голубі ялини, сосни сухі риплять, Сплять в бліндажах гвардійці, лиш вартові не сплять. Тихо у лісі. Ні звіра, ні […]...
16. ДИПТИХ 1 На скроні, де ще б’ється тепла жилка тремтить пелюстка. Черешнева мла. Червоним ще не правлена помилка Ти вже її […]...
17. МАТЕРИНСЬКА СЛЬОЗА З твоїх очей хтось викотив сльозу І далі, далі у печаль пекучу, Мов кулю світла по шляхах трясучих, Незримі руки […]...
18. “Квітки з сльозами…” Квітки з сльозами, Сльози з квітками Не розлучаються, сестро, ніколи. Скроплюють сльози Пишнії рози, Свої розкішні величні престоли. Благоухають, Землю […]...
19. ПЕРЕД ЄВРОПОЮ Згадуючи жертви Лінцу, індиферентнсіть до жертв большевизму… “Противенство українського духовного життя та життя європейського – є безсумнівним”. О. Ольжич “І […]...
20. ПЕРЕД ДЗЕРКАЛОМ Затримало б хоч ти, безпам’ятне свічадо, минаючу, співку, гірко-солодку радість. На аркуші води затримай хоч обличчя, хоч рамцями обмеж пустечу […]...
21. “У здивуванні знов стою німому” У здивуванні знов стою німому: Чи все то сон, чи справді наяву? …З гілок вишневих – дивних космодромів – Бруньки […]...
22. ЕЛЕГІЯ Відпала липа, білим цвітом злита, І з літа покотилася гроза. Ти виглядаєш іншого вже літа, Тобі ж цього я ще […]...
23. ЧОЛОВІК ВМИРАЄ Відвертається від своїх рук, як від друзів, що прийшли його відвідати, і скоро вийдуть із кімнати, немов картини, здіймає сліди […]...
24. XXX. “Не затримає нас дзеркало…” Не затримає нас дзеркало спаралізованими руками, і стіни, плиткою пам’яттю, не пригадають нашої присутности. Лиш ліжко, лежачи горілиць, ще чутиме […]...
25. 06. НАД ВОДОЮ На березі білі берези напнуті, мов струни. День вітром по них потягає, неначе смичком, і шепотом падає в хвилі, як […]...
26. “13. заникає…” заникає у моїх глибинах я сама мутніє в водах снів бо я росту крізь вечір він кінчається з жаданням мого […]...
27. Т. Г. ШЕВЧЕНКО ПЕРЕД ПАМ’ЯТНИКОМ МИКОЛІ І Важкий лютневий лід, в якому тріснув човен, синіє грань води, що імені збулась, і зерна вільхові із білої полови насіялись […]...
28. “Я напився сонця з твого тіла…” Я напився сонця з твого тіла, Я від нього стільки взяв тепла. Та краса мені перетекла – Голова йшла обертом, […]...
29. “Так, ми пролог. У вас і королі…” Так, ми пролог. У вас і королі, І шибениці, і церкви, й картини, А ми – лиш проба першої людини, […]...
30. ДВІ КАРТИНИ Хлоп’я годує лебедя з руки, Стоять щасливі молоді батьки. І я картини кращої не знаю, – Якщо є рай, то […]...
31. ПОКЛОНІННЯ ІДЕАЛЬНІЙ ЖІНЦІ IV (чи буде вона ще колись доброю?) Вона вішає слухавку і накопичує стоси велетенських телефонів між нами, немов творить провалля, вона […]...
32. ОБЛУДА Якщо це було, то були твої руки, очі були, груди були, були, було… Була буколіка, буйволиці й буйволи, і червоне […]...
33. ПРИРОДА Все так цвіло, як має бути в квітні; Ми думали, що врожаї зберем, Та сніг упав на крони малолітні, Зламався […]...
34. XLIII. “Де ти?” Де ти? У лябіринті твого тіла тебе шукаю. Немов луна, літають мої руки по білих коридорах твоїх членів. Знайти, як […]...
35. 2. ЩО Я РОБИВ ПОПОЛУДНІ? Я тримав себе в бетоновім кулаці на шпилях синього чорнила, далеко внизу був папір і мій біль, я поставав, як […]...
36. МАЛЬВА В Єгипті, над Червоним морем, Між кактусами, на піску Вона стоїть із цвітом хворим, Здоровий цвіт – у сповитку. Я […]...
37. “На маленькій планеті у великому лузі…” На маленькій планеті у великому лузі Сходить вечір на синьє, на сизе й сумне. На шовковому вальсі, на блакитному лузі […]...
38. РОБІНЗОНІВСЬКИЙ ПЛАЧ Були у Робінзона свої хвилі, Свої вітри, свій хліб, свій календар… Він був на острові і бог, і цар, А […]...
39. ПОНЯТТЯ ПОЕЗІЇ Синє, синє море, колоритне в пам’яті; Думка чиста і яскрава, гнучко бажана – Як політ орлів, що граються над морем; […]...
40. ЛЮТОВІ ДОНЬКИ в усмішці руїна світла квіти флейти що гасне у дощах їх тіл коли ховають животи у чистих травах у гудіння […]...