Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






БЕРЕЖАНИ

Приїхав знов через багато літ
В те місто… в це містечко – помаліло:
Применшив так його незмірний світ.
І в пам’яті далеке забіліло.

Десь там великі купчаться сніги,
Тече ріка, аж страх бере – глибока,
Встають горби, як гори крутобокі,
І в хащах непролазних береги…

Гай-гай, немов крізь лінзи навпаки,
Вже зменшеним, непоказним постало,
Немов дядьки, що нас на руки брали –
Тепер похилі, немічні дідки.

І річка поміліла, і сніги,
Ба – навіть сонце не таке яскраве!..
Лиш здалека привабним, дорогим
Зрина у світ дитячої уяви.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,50 out of 5)

БЕРЕЖАНИ - БАБІЙ СТЕПАН