РОЗМОВА НА ПАРОПЛАВІ

Related posts:

1. РОЗМОВА ІЗ ЗАОКЕАНСЬКИМ ЗНАЙОМЦЕМ Він в Англії завершуючи тур, Був у музеї воскових фігур. Як нашою горілочкою впився, Побаченим зі мною поділився: “…Мадам Тюссо […]...
2. РОЗМОВА З ФІЛОСОФОМ ПО ДОРОЗІ З ГАНТЕРУ Є. Л. Живеш у горах. Обрій заступили верхи високі і густі ліси. Чи сходить в душу з гір надземна сила? […]...
3. УЧЕНА РОЗМОВА Зустрілися на дорозі Муза і Жанетта. У Жанетти під пахвою журнал і газета. – Ти подумай тільки, Музо! Пишуть у […]...
4. ПІДНЕСЕННЯ На лівім березі Дніпра Возводять церкву п’ятибанну. Щоранку з сонного туману Мов піднімається гора. І ось вона сягнула неба, Поцілувалася […]...
5. ІНТЕЛІГЕНТНА РОЗМОВА Як це добре, громадяни, Мати грамотних дітей! – Яких знаєш писателів? – Пита сина Ялисей. – Пушкін. – Далі. – […]...
6. РОЗМОВА З ВІТРОМ Стосик чистого паперу На моїм столі. Обіч рояться уперто Всі мої жалі. Розколисуючи штори, Вітер приліта, І настійливо з докором […]...
7. РОЗМОВА З ПРЕДКОМ Миколі Руденку Москва. Червона площа. Глупа ніч. І він край вежі Спаської, узбіч, На варті став, почесної сторожі Прибулий воїн. […]...
8. РОЗМОВА ІЗ СОНЯХОМ Соняху, світи мені до скону, злотом вишивай мою брову! У твоєму царстві шелесткому – чую: мчать козацькі коні, лучник напинає […]...
9. ЧОЛОВІЧА РОЗМОВА Живе в мені холодний страх за сина, інстинктом предків стигне кров терпка. Цей лід важкий до смерті я нестиму… Вже […]...
10. РОЗМОВА З УЧИТЕЛЕМ Старомодний поет ген із того наївного часу, Де ще княжила совість і честь викликали на звіт, – У якімсь напівсні […]...
11. РОЗМОВА З ПОКІЙНИМ Ой чому ж ти не так світиш, та ясне красне сонечко, Як світило колись мені в зеленім садочку, Як сидів […]...
12. ДРУЖНЯ РОЗМОВА “Люби ближнього свого, як самого себе” Так, Я Люблю себе, Люблю і навіть дуже, Але без цього, любий друже, Я […]...
13. РОЗМОВА З ДРУЗЯМИ І Подзвонюєм щитами Між собою: Чий вірш правдиву іскру Висіка?.. А ворог – знай – Готується до бою І поміж […]...
14. РОЗМОВА НА ПЛЯЖІ – Дві години стежу я за тобою, друже. Видно, в тебе до жінок серце не байдуже. Походжаєш по піску чи […]...
15. НІЧНА РОЗМОВА – Ой ти, дівчино, Гожого стану! Вийди до гаю Або к бур’яну. Ой ти, дівчино, Гожого зросту! Вийди до гаю […]...
16. РОЗМОВА НА ПЕРЕХРЕСТІ Вже пізно, що там не кажіть, А ще не все повідано. На дні душі воно лежить, Моєї долі придане. Ми […]...
17. РОЗМОВА З ЛИСТКОМ Діткнулась ставу осені рука, Паде на хвилі журавлине: кру, І поширяється далеч укруг, Друкує в хмарах зорями друкар. В руці […]...
18. РОЗМОВА СЕРДЕЦЬ І Труський, як лихоманка, дощ. Осіння ніч, їдка та чорна. І б’ється на квадратах площ Людина й тінь її потворна. […]...
19. РОЗМОВА 3 САМИМ СОБОЮ Якщо мої зуби, пророками вибиті, становлять фундамент для дачі дантисту, якщо я до себе нашіптую, нібито удруге з’явлюсь поколінь через […]...
20. РОЗМОВА РУДАНСЬКОГО З ДНІПРОМ Ой, стоїть захмарена гора та й над Чорноморем. Чую голос хвилечки Дніпра… Дніпре, поговорим! Ось лежу я посеред гори, де […]...
21. ПРОЩАННЯ Неначе востаннє дивлюсь на Дніпро, Хоч так випадково дісталась до річки, Бо поспіхом сплутала електрички У галасливій юрбі метро. Завмерла […]...
22. СЛОВО ЦЕ – СТАРОВИННА БУДОВА Загадка Слово це – старовинна будова з гостряками мурованих веж. Щойно зміниш ти наголос слова цим одразу будову замкнеш. Що […]...
23. “Ходить хвора мати, простяга долоні…” Пам’яті подруги дитячих літ Галинки Ходить хвора мати, простяга долоні, Щоб у них поклали правдоньку її. І мене питає, чи […]...
24. СОН (Диптих) 1. Шепотіння. Хтось губами спіймав пломінь свічки, Проковтнув. Шепотіння. Обіймаються тіні. Чорні руки сплітають; До моєї оселі зірки запливають. […]...
25. КАРМАЛЮК VII Отак і жив у кам’янім полоні. Світанок. Південь. Вартових сюрчок. В тюремному подвір’ї на ослоні Поклали різок солених пучок. За […]...
26. “Покружляв білий лебідь…” Покружляв білий лебідь, у небі розтанув, Затягнулося смутком затоки свічадо. Може, лебідь той був молодим листопадом, Може, він не розтанув, […]...
27. “У мандрах на вірний ціпок…” У мандрах на вірний ціпок Спираючись, я й постарію. Світами карбуючи крок, Свій костур проношу – як мрію! Київський музей, […]...
28. “У мене бажання, мій Друже…” У мене бажання, мій Друже, Щоб Ви поклали руку з п’ятьма перснями В Bocca della Verita І відповіли на мої […]...
29. “Ми на камінь поклали мечі…” Ми на камінь поклали мечі і в ріці наших коней купали, а чужинці прийшли уночі і на березі табором стали. […]...
30. “Сонцерадістю день налито…” Сонцерадістю день налито: світ воскрес з кам’яного сну. Наче книга, душа розкрита: зустрічаю нову весну. Знаю: дощ іде смертоносний, що […]...
31. ГЛИБИНА І Пашіє жовте поле, мов черінь, пливе в зеніті сонце неквапливе. Ми в яр звернули, на гарячу рінь, ми сохнемо: […]...
32. РИБАЛЬСЬКІ ПОСЛАННЯ В. П. Одарченкові І Ваш ювілей щасливо надійшов У календарнім русі днів і тижнів. Я посилаю картку Вам, що ось […]...
33. ОСІННЄ Хутко осінь хутко лист Мов сумно-жовтий серпантин Обсипле темну цю алею Де вперш бажанням зайнялись Як вперше він Прийшов за […]...
34. 3. ЛІТОПИСЕЦЬ НЕСТОР Воскову свічку, брате, засвіти, Хай тінь відступить у кутки печери І, помолившись по легкій вечері, До півночі мереж святі листи. […]...
35. КНЯЖА УКРАЇНА Заспів Заспіваю вам не пісню Про стару старовину, Розкажу я вам не казку, А бувальщину одну. Розкажу вам про минуле, Що […]...
36. Я люблю, коли в листя зелене Я люблю, коли в листя зелене дерева одягає весна, і під вітром хитаються клени, і співає в квітках далина. Ще […]...
37. НАРОД НАШ – ЗНАХІДКА ДЛЯ БАНДИ Я – незалежна українка І як не дивно, ще жива, Хоч в нашій долі – що сторінка, То помилка якась […]...
38. ДОРОГА ДНІПРА Пульсує, пружно б’є з долоні предка тоненьке непомітне джерело. Це мій Дніпро. Текти йому далеко. Дніпра вже ціле море натекло. […]...
39. “Друже мій, я зробила…” Друже мій, я зробила Велику похибку, що розповіла Вам про свій біль. Немає на світі Ворога більшого жінці, ніж чоловік. […]...
40. “На морі синь і голубінь…” На морі синь і голубінь, На сонці грають хвилі. Пливуть за вітром вдалечінь Вітрила сніжно-білі. Між ними зрідка водну рінь […]...