ГЛИБИНА

І
Пашіє жовте поле, мов черінь,
пливе в зеніті сонце неквапливе.
Ми в яр звернули, на гарячу рінь,
ми сохнемо: води хоч б краплину!

Загялась у спраглому селі
розпарена рипуча наша бочка.
Снуємо яром, змучені і злі,
і чуємо: струмочок шелепоче.

Вода, вода! Виляскує луна
і пригорщі видзвонюють, мов чаші…
Кріпила нас волога рятівна,
та скоро джерело оте зачахло.

Ми рінь горнули з горла джерела,
а дід Леонтій слухав землю ницьма
і врешті мовив:
– Ось такі діла…
Водиця є. Копаймо тут криницю…

ІІ
Мене в дитинстві,
як ведеться з давнини,
застерігали:
бійся глибини!

Я слухався
і плавав на мілкому.
В іржаво-каламутній рідині
не бачив дна,
хоч і стояв на дні,
коли змагала втома.

Мені казали:
бійся глибини.
Мене застерігали:
зупинись!

Та я поплив.
Поплив у синій легіт.
І ось вона –
прозора глибина!..
Я здивувався:
видно аж до дна.

Відчув –
на глибині
пливеться легше…

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

ГЛИБИНА КРИСТАЛУ Почварний грім. І розтин блискавиці. Німіння попелу, в якому колісниця виглиблює ненадовго свій слід, за хвилю об’їжджаючи весь світ. При […]...

“Я спитав у води…” Я спитав у води: – Звідкіля ти прийшла? І сказала вода: – З глибини джерела. Я спитав у води: – […]...

“Життя іде і все без коректур…” Життя іде і все без коректур. І час летить, не стишує галопу. Давно нема маркізи Помпадур, і ми живем уже […]...

“Ми такі холодні…” Ми такі холодні, Ми такі палючі, Може, ми в безодні, Може, ми на кручі. Ми такі подібні, Ми такі не […]...

“Твоїх боюся поцілунків…” Твоїх боюся поцілунків, Моїх не бійся ти. Мій дух позбавлений ладунків, Ти будеш легко йти. Твого боюся я пришестя, Мого […]...

ЛІТНЬОГО ВЕЧОРА НА РІЧЦІ На лозняк всівся місяць червоний, А вода в річці тепла й лінива. І скупатись йому захотілося, Щоби річка влилася у […]...

МІРОШНИК Мірошник мав хороший млин. В хазяйстві неабищо він: Про се гаразд усякий знає, Хто хлібець має. Млин у Мірошника був […]...

“Один у другого питаєм…” Один у другого питаєм: Нащо нас мати привела? Чи для добра? чи то для зла? Нащо живем? Чого бажаєм? І, […]...

“Чорні озера…” Чорні озера темні, бентежні. Дна непроглядні. З них не напитись, тільки дивитись… Як ті глибини, що непроглядні – щирі чи […]...

“Краса прозрінь духовних і поривів…” Краса прозрінь духовних і поривів – Мій ідеал, мого життя глибінь. Серед минувших, давніх поколінь Колись такі ж співалися мотиви. […]...

“Україно! Пісня наша лине…” Україно! Пісня наша лине на дніпровій хвилі громовій. Я гіркою мовою калини присягаю вічності твоїй. Я іду просторами твоїми, я […]...

СВЯТО ВОДИ Мокрі ще й досі вузький твій човен – цілісіньку ніч я плавав у ньому. Як зоря вже зійшла та й […]...

“Виходимо усі. Такі як є…” Друзям дитинства і юності Виходимо усі. Такі як є, Якими на оцій землі зросли ми, Стежинки всі оббігавши малими, Задивлені […]...

“Чорно-синяву рінь гризучи…” Чорно-синяву рінь гризучи, Нарікає і стогне ріка. Поруч мене – гнучка і струнка, Як скельниця оця на плечі. По узбіччю, […]...

“Чоло моє побілене журбою…” Чоло моє побілене журбою, В очах безодня смути і утоми, Душа пожерта, спалена тоскою, А в серці сумерк, попіл, рінь […]...

НЕБЕСНА БАЛАДА Чом ти, жайворе, в зеніті не співаєш пісню літню? Чом зажурено літаєш, над стернищем золотавим? Чи вітри зустрів зловісні, чи […]...

В МУЗЕЇ ВІД ВІДКРИТИМ НЕБОМ Замилувався бойківською клунею – Лускою відливав готичний дах. Щоб дух мистецький і в хлівах відлунював?!. Не дах – а крила […]...

МЕДВЕДІВКА Медведівко, Залізняка Максима Похреснице, зустрінь мене, зустрінь! Свободою старшною одержима Твоя душа, твоя плодюча рінь. Зерно твоєї правди й непокори […]...

ФОТОПАВЛО Чи легко упіймати застояне повітря провулків архаїчних, немов дагеротип, коли твоя робітня – завалена дровітня, і не виходять очі, а […]...

ЖАННА Д’АРК не вдягайте мене в кольчугу мій прапор – поле лілей і таїна в мене глибока я – стeблo сон-трави косогори […]...

ПІЗНЬОЇ ОСЕНІ Понад водою птах стеливсь, понад водою голубою ширяв уже пожухлий лист і застив літо сам собою. Вода засмучена була, бо […]...

МІСЯЧНИЙ КАНТ (З циклу “Вертепчик”) Іван: Коли гадина й мені шию перев’яже і рушу я за найдальшу зірницю, нагадаєш, щоб глини за пазуху взяв я […]...

ЗДИРАЮТЬ ЛАК На звалищі старому паровозному здирають лак іржаво-порохнявий. Погрюкують утробами порожніми і згадують минуле паротяги. Колись вони, гримучі, полаковані, неслись удаль […]...

ОСТРІВ ГОЛОСІЇВ У планету зернятком посіяна, підосіння груша не вмира. Зеленіє острів Голосіїв на хисткому обрії Дніпра. Голосіється над Україною, тиснуть серце […]...

ПІСНЯ ПРО БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО Як Хмельницький в бій ішов, В бій під Жовті Води, – У проміннях корогов Ніс зорю свободи! Гей, не бійся […]...

СВІТАННЯ Коли я вийняв із відра потоплу теплу зірку, світ вийшов ніби з-під пера, що скреслило копірку. Коли ж я вдруге […]...

Ще о шостій ранку пітьма Ще о шостій ранку пітьма. Непочатий сніг, наче луг. І небес на небі нема, тільки вітряні гнізда хуг. Тільки вкутані […]...

НЕРВОВИЙ ПАСАЖИР Пасажир лягає спати й каже провідниці: – Збудіть мене на станції Глибокі Криниці. В мене нерви не в порядку, так […]...

ДВА ЕКСПРОМТИ ЗІ СВЯТА РІДНОЇ МОВИ І Кіровоград Ми про щастя дружно відкричали і діждались тихшої події: свята української печалі, свята української надії. Довго правда нас […]...

В ОДНУ РІКУ НЕ ЗАЙДЕШ ДВІЧІ В одну ріку не зайдеш двічі – Вже інша хлюпає вода. Буває: враз охопить відчай І довго в вічі загляда. […]...

“На морі синь і голубінь…” На морі синь і голубінь, На сонці грають хвилі. Пливуть за вітром вдалечінь Вітрила сніжно-білі. Між ними зрідка водну рінь […]...

“Тече вода з-під явора…” Тече вода з-під явора Яром на долину. Пишається над водою Червона калина. Пишається калинонька, Явор молодіє, А кругом їх верболози […]...

“Знову степ встає із глибини…” Знову степ встає із глибини, Із душі, з очей, з моєї мови. Ось дожив уже до сивини, А не знаю […]...

МІЙ ХРЕСТ Сьогодні вечір, а вона – з ними. Сьогодні вітер, а я сам, знову. Оце мій хрест, зніміть його з мене. […]...

“Нам не знать, як згашено кров…” “Діла і бажання сторукі І смерть, як найвищий вінок”. О. Ольжич Нам не знать, як згашено кров, І не знати, […]...

“хочу завжди ставити плюс…” хочу завжди ставити плюс а виходить мінус хочу ступити вперед а ступаю назад беру час у спільники а він мене […]...

ЧЕРНІГІВ Могутніх ферм мереживо прозоре, Залізний ляск і двоколійна путь В широкий світ непереможно звуть, Де йде життя і довгу ниву […]...

ПРИТЧА ПРО ЖІНОК Був собі в царя слуга – Розум, дотеп і снага. Словом, хлопець – ніби дзвін, Та почав марніти він. Цар […]...

“Цілую…” І крапка по слові…” “Цілую…” І крапка по слові. І жартів стріла не одна: – Ну, як там діла в Воронькові – Не вийшла […]...

СПОГАД Віддаленість, спогад, зелена гілка, кинута рукою. І мов шовкова квітка. У спогаді тверде її стебло. А квітка – мить, до […]...

Related posts: