Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові


“Друже мій, я зробила…”

Друже мій, я зробила
Велику похибку, що розповіла
Вам про свій біль.
Немає на світі
Ворога більшого жінці, ніж чоловік.
Ви відчували міць наді мною
Й погордували слабкою.
Спасибі Вам. Я зібрала себе:
Знов спокійна й горда,
Зайві мені вже Ваші втішання.
Що ж Ви могли зробити
З моїм безумним коханням?
Бог його знає.
Може – стати святим,
Може, відкрити нові
Системи зоряні
Або принаймні нову теорію
Гри на вієлі. Ви не зробили нічого.
Вам були невигідні
Мої одверті слова;
Моя любов – простацька,
Надмір непорочна,
Що Ваша знайома римлянка
За мене щедріша – не сумніваюсь,
Бо моє тіло відає
Тільки обличчя місяця,
Коли купаються серед миртів
І солов’їного співу.

“Друже мій, я зробила…” - ВІРА ВОВК