НАД ЧЕРЕМОШ

Related posts:

1. ЧЕРЕМОШ У великому місті, Серед степів, Як на серце насунеться сум, Я чую твій рокіт, Твій вільний спів, Я чую твій […]...
2. ЧЕРЕМОШ Сльоза дитинства з ребра Сокільського: Мій Черемош, мій Черемош… Єднання ялинної ночі й туману Між кичерями на лігві глиці, Вірлиними […]...
3. ПІОНЕР І Я не поет і не історик, ні! Я – піонер з сокирою важкою: Терен колючий в рідній стороні Вирубую […]...
4. У ЛЕГІНЯ У легіня ворон коник. Коникові гриву чешуть, А самому молодому Товариші трунву тешуть. Утесали, змалювали, Барвінками устелили, Забираним коверчиком Домовину […]...
5. ГОРА І КРИНИЦЯ Назвали гору Золотою, а хто й коли, – не знаю… Життя спливало за водою, верба цвіла в розмаї. Крута гора […]...
6. ФЛОЯРА Листки дрижать дримбами, Граб обтрясається з червінців, Черемош – сумом по ріні. Буковинські ліси спалахують Страшними пожарами, Кривавлять давніми ранами. […]...
7. КРИЛА (Новорічна баляда) Через ліс-переліс, через море навкіс Новий рік для людей подарунки ніс: Кому – шапку смушеву, кому – люльку […]...
8. ЧОРНОВІЛ Збирай, збирай, новітній Самовидцю, І все до справ старанно заведи – Про трус, арешти й допити, в’язницю. І про негласні, […]...
9. ДУМИ ПРО БАТЬКІВЩИНУ Здрастуй, мій сонячний краю, Ти снишся мені і тут, Серцем щодня я літаю До тебе, за бистрий Прут. Як пишуть […]...
10. Постать голосу Я ніколи ні про що не запитував ні в тиші, ні в грому, які жили зі мною поруч. Я мовчки […]...
11. “Переписую знову чомусь…” Переписую знову чомусь куці ролі забутої драми, і повірить, як завше, боюсь в те, чого і не буде між нами, […]...
12. “Білу ніч, як кришталь, дзвінку…” Білу ніч, як кришталь, дзвінку Крик ракети прорвав. Небо все у кривавім вінку, В терновім вінку заграв. – Хлопці, Кому […]...
13. ВІРШ, ПРОЩЕНІЯ ПРОСЯЩИЙ, ДО ВСЯКОГО ЧИНА ЛАСКАВИХ ЧИТЕЛЬНИКОВ Кому вподобаєт та книга, благословіть, а кому здасться злая, то прошу, не кленіть. Із меж вас мієт бити, же всі […]...
14. ПРЕЛЮД № 13 За віком вік – до Курської дуги. Від пірамід – до атомної згуби. Завіса! Все, товариші боги! Мені не смішно. […]...
15. СТАРОВИННІ ЗАБАВИ Покійник лежить у хаті, а в темних сінях я повис на гаку і кричу: “Я вишу!” І крізь регіт і […]...
16. “Мы живем, под собою не чуя страны…” Мы живем, под собою не чуя страны, Наши речи за десять шагов не слышны, А где хватит на полразговорца, Там […]...
17. ДИКІ ДУМИ Гой думи ж ви мої! Гой чорні ж ви мої, Та де вас подію? Украй Чорногори, украй золотої На шквару […]...
18. “Дві хмароньки пливли кудись…” Дві хмароньки пливли кудись В убранні золотім І мовчки зупинилися Над краєм чарівним. Річки ясні жемчужились, Шуміли і пливли, Лани […]...
19. ПОХОРОН УЧИТЕЛЯ. Пам’яті Олексія Антоновича Вовнянка Як несли його тихо в нове житло По бруку, по бруку, по бруку, – Був місяць май. Сонце пекло. …Мерзли […]...
20. ПОСЛУШАЙТЕ! Послушайте! Ведь, если звезды зажигают – значит – это кому-нибудь нужно? Значит – кто-то хочет, чтобы они были? Значит – […]...
21. ВУЗЛИК ЗЕМЛІ Коли полину у далекі мандри, візьму з собою вузличок землиці – тієї, у якій коріння хліба, тієї, у якій моє […]...
22. АКРОВІРШ. ХТО ВОНА? Лиха зима сховається, А сонечко прогляне, Сніжок води злякається, Тихенько тануть стане, – І здалеку бистресенько Вона до нас прибуде, […]...
23. МІСЯЧНА СОНАТА Часом, як смерк розстелить сірі крила І довгі дні стануть западати, Ти в дім приходиш, моя ясна, біла, І крізь […]...
24. ДО РОЖІ Зацвіла – світ увеселила! Про віщо ж ти, питаю я, Ох боже, рожечко моя, Лиш свій цвіточок терном вкрила? О, […]...
25. У ВЕРОНІ. Співанка У Вероні, гей, на брамі кам’яній, Там стояли три жовняри молодці, Як стояли, так стояли, говорили… “Богдан би ся ясні […]...
26. ВІЗІЯ АПОКАЛІПСИ Метастази міста вростають у тіло, Божевілля клітин хмародерами дразнить небо, На груди давлять бетоном дороги, Пропасниця підземок стрясає утробу, Сонце […]...
27. “Ой зацвіла черемха, зацвіла…” Ой зацвіла черемха, зацвіла Ярим цвітом. Там прощався та й стрілець січовий З білим світом. Там прощався та й стрілець […]...
28. БЕЗ КАЯТТЯ Духовна суть – не шаровари модні, Не звичка, що з роками промина. Я – той, що був, і той. що […]...
29. ТРАВНЕВИЙ ЕТЮД Бузок скрипів, перегорів, Пошумував, та й годі. А птах зрадів, гніздечко звив І пух послав насподі. Така пора: кому – […]...
30. АВТОР ЖАЛКУЄ І АПЕЛЮЄ Визнати мушу – жаль мене бентежить, Я складав вірші – іншим честь належить. Так ото бджоли – мед самі збирають, […]...
31. РАЙЦЕНТРІВСЬКИЙ КАЙФ Глухий готель, німа кімната, брусочок сиру на столі, і пляшка, щойно розпочата, і дощик при віконнім склі. Нема з тобою, […]...
32. При заході сонця Нема за віщо дорікати долі, Літа й літа за нашими плечима. На схилі дня і віку мимоволі Душа стає, як […]...
33. Є. П. ГРЕБІНЦІ Скажи мені правду, мій добрий козаче, Що діяти серцю, коли заболить, Як серце застогне, і гірко заплаче, І дуже без […]...
34. ПСАЛТИРНА ПСАЛЬМА Народе мій, ясирнику татарський, Невольнику турецький найдорожчий! Народе мій, єхидний панський слуго І польської герою темний слави! Народе мій, недоуку […]...
35. БАЖАННЯ + Мені багнесь заплющити очі Щоб тихо і мовчки страждати Не мислить не бачить не чути Тільки страждати страждати Тільки […]...
36. “У світі злому і холодному…” У світі злому і холодному, де щастя зіткане з прощань, чи ми пробачим одне одному цю несподівану печаль? Чи будем […]...
37. “Скажи мені правду, мій добрий козаче…” Скажи мені правду, мій добрий козаче, Що діяти серцю, коли заболить? Як серце застогне і гірко заплаче, Як дуже без […]...
38. НА СМЕРТЬ ЛЕСІ УКРАЇНКИ Світла зірка та й за гору скрилась, Пишалась гарна квітка та й пожовкла, Співала пташка та й навіки змовкла. І […]...
39. ЩЕ ДЕ ТОЙ НАРІЖНИЙ КАМІНЬ в порожніх очних ямах жерця гнізда повні пташенят які пурхають у крові нагих жінок із світочами над головами попереду ярма […]...
40. [НАД ГРОБОМ Т. Г. ШЕВЧЕНКА] Не в степу, не на могилі – Над Дніпром широким – Ти заснув єси, Кобзарю, Вічним сном глибоким. Над Невою, […]...