“є місце фіалок що про нього мало хто знає…”

Related posts:

1. Є місце де вода не приживається є місце де вода не приживається гаряча цвіль не втримує слова як чорний танець гордого китайця його печаль по череву […]...
2. РІДНЕ МІСЦЕ ВІД РІДНОГО НАМ ЗАЛИШАЄТСЬЯ В СВІТІ Пам’яті батька Олександра Миколайовича Рід, як повен горіх, надщербився і виламалась, і відкрилася оболонка аж до серцевини… Рід покинув старійшина, […]...
3. Не зимою не синім виляском не зимою не синім виляском сином виразки крони й кореня перестрибнути або вирости місце каменя місце комина обриваючи тіні липові […]...
4. “Вона не знає: живий він чи ні!..” Вона не знає: живий він чи ні! Одного разу вже таке було, але в сорок сьомому прийшов лист, і тоді […]...
5. “Мало в світі копачів криниць…” Мало в світі копачів криниць, більше спраглих, що бредуть крізь хащі. Вічні книги в затишку полиць, ви, як люди, тільки […]...
6. СЕРПЕНЬ Невтомні здавна, трудолюбні бджоли Передостанній наливають мед У стільники. І, вдячний наперед, Раює гойно вулик ясночолий. Пора збирання надійшла на […]...
7. З ПРАКТИКИ ЗНАЄ -Що таке “зелений змій”? Запитав хлопчина. – Це чортяка, сину мій, Що живе в плящині. Як з горілкою хильнеш Того […]...
8. ДЖЕРЕЛА Місце по дорозі з Дубна до Берестечка, де пив воду Т. Шевченко і де поетові зведений гранітний постамент. Тече вода, […]...
9. “помолимось за нього у церквах…” помолимось за нього у церквах заплачемо що він для нас несущий жалобно схилимо тіла ідучи відійдем невідхідно звідсіля повернемось туди […]...
10. “Цей ліс живий. У нього добрі очі…” Цей ліс живий. У нього добрі очі. Шумлять вітри у нього в голові. Старезні пні, кошлаті поторочі, літопис тиші пишуть […]...
11. На жаль, цю iстину не кожен знає На жаль, цю iстину не кожен знає, Що смертi боїмося ми дарма: Допоки ми живi – її немає! Але як […]...
12. Дівчина знає м’ясо зійшло з води дівчина знає м’ясо зійшло з води холод зайнявся за нами і вкрився бризом холод як пава кигиче устань і йди […]...
13. Чомусь так мало виражені в слові Чомусь так мало виражені в слові Миттєвості, в яких життєва суть: Коли душа співає гімн любові, І пристрастей завершується путь. […]...
14. ПРО ВІК І ВИХІД З НЬОГО (Або, як люблять казати: “На межі тисячоліть”) Слідами безалкогольних весіль Врешті вступімо у безалкогольний рік. Як після запоїв, мов після похміль, Лишає нас тяжко скалічений вік. Виходим […]...
15. “Кари кар – невимовно мало…” Кари кар – невимовно мало! Сном німотним, світе, не спи! Під чужим очамнілим чвалом Застогнали мої степи. І розкрита, ненатла […]...
16. “Яре мій! – вона сказала. Спалахнула в нього кров…” (Газель) “Яре мій!” – вона сказала. Спалахнула в нього кров: Він узнав, пишнотмовний, Яр – по-перському любов. “Кипарисе мій! Чекала я […]...
17. “Так мало нам потрібно й так багато…” Так мало нам потрібно й так багато від неба, від землі і від людей. Росте каміння гостро і шипчато на […]...
18. “Я мало їв, багато думав…” Я мало їв, багато думав, Ти жирував і мало думав. А в результаті – як же так? – Розумний ти, […]...
19. “Половина саду квітне…” Половина саду квітне, Половина в’яне. Серед яблунь стану квітнем, Огорни, тумане. Може, вийде опівночі, Де колись ходила, – Чорні брови, […]...
20. РЕЙД Бухта в тумані, не видно хмар і сопок. Вриваєсь тільки гамір, стогне рейд. Світ таке безмір’я, а я – я […]...
21. СЛОБОДА Село моє, вишнева Слобода! Вже не село ти, але ще й не місто. Тече Мурашки спінена вода, спливає дим на […]...
22. СКАРБИ Збирачу просторів безглуздий, ти все, що бачив, те і брав: від ваготи аж ноги грузли, зір захлинавсь від різних барв. […]...
23. ЗАЖУРИЛАСЯ БАБУСЯ – Ти чого так зажурилась? – Запитав старий стару. – Ох, узнати б, де те місце, На якому я умру… […]...
24. Вечір Зелений вечір як морська вода заповнив кімнату фіолетові водорості тіней повиростали у ній аж до стелі і тільки ще де-не-де […]...
25. “Не часто ім’я на афіші…” Ользі Басистюк Не часто ім’я на афіші, Ще рідше – в газетах, журналах. Хай славою тішаться інші І хай спочивають […]...
26. ПІСНЯ ПРО НАДВІРНУ Де гори високі і клекіт лелек, Де небо синіше за сині моря, Там квітне розмаєм на крилах смерек Під лагідним […]...
27. “І як-то інший любить – не скажу…” І як-то інший любить – не скажу. Я вмію лиш по-своєму любити, По-своєму радію і тужу, Мій світ увесь тобою […]...
28. “Тільки у Ваших обіймах…” Тільки у Ваших обіймах Місце спочинку Вероніці, Вона – не свята, признається. Але як би їй потім Перед Вами згинати […]...
29. БІЛЯ ФОРТЕЦІ-МОНАСТИРЯ У МЕЖИРІЧІ, ЩО ПОБЛИЗУ ОСТРОГА В Межиріччі – вода із двох боків, Двох лінькуватих річок спить вода. Довкола стін у лишаях років – Сивіє всюдисуща […]...
30. ЗАТЕМНЕННЯ Чому ти питаєш Повні та й повні, Вітру й плянет? Ти – тільки пальма З тілом, що точене Всіма стихіями. […]...
31. “Я не співець чудовної природи…” Я не співець чудовної природи З холодною байдужістю її; З ума не йдуть знедолені народи,- Їм я віддав усі чуття […]...
32. “Будні мої безтурботно течуть…” Будні мої безтурботно течуть, Наче пруги океану, Сосни довкола постелю тчуть Зайді-туману. Сонце золотить брунатні бори, Хмари мережать панелі. Зором […]...
33. “Вода між корінням, де риба стоїть…” Вода між корінням, де риба стоїть, Помахує тільки злінива хвостами, Її з-під коріння не вибере сіть, Не кожен умілець руками […]...
34. ЖІНКА Так, знаю я тебе, як ти себе не знаєш, Так, брала я тебе на руки ще малого, Дивилася на тебе, […]...
35. ВЕСЕЛКА Чи знаєш веселку з косою в яру й ногами в озері? Вона в затишку плакала заки на сім барв зраділа. […]...
36. ВЕЧІРНЯ МОЛИТВА Нерухомі, похмурі, застиглі Валуни нагромаджені хмар, У крайнеба розпеченім тиглі Пломеніє і брижиться жар. Тільки мить – і потоками бризне, […]...
37. “Острівець моєї радості дитячої…” Острівець моєї радості дитячої вже тебе ніколи не побачу я ти відбитий у свічаді зорянім на землі давно вже переораний […]...
38. ВЕСНЯНКА ДО СНУ Цвітіння дерев найніжніша пора – найвище зусилля краси і добра… Як чуйно ступаю в зелену країну, де соком дощів пахне […]...
39. ПТАХ НЕ СИДИТЬ НА ГІЛЦІ Не прилетів птах до гілки, видно на ній тільки місце для його ніг, довкруги неї порожнечу, подібну до саду, купи […]...
40. ПОРОЖНЕЧА + Умиваюсь. Вода – мов металофони. Занавіска – Вітер з прапорами! У дворі тополі і жінки. – Ну кажу ж […]...