Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові

“звір зближається…”

звір зближається чую як розчепилося повітря від кинутого списа я добре його гартував інших звуків не вловлюю хіба що в […]

ХАТА

Запала із нападаним листям, із прибулими островами молу, із дерев’яним світом, що вигляда коня. Достигла, перестигла із гніздами джмелів та […]

СПОГАД

Віддаленість, спогад, зелена гілка, кинута рукою. І мов шовкова квітка. У спогаді тверде її стебло. А квітка – мить, до […]

Слово до життя

Білим снігам доручаєш збереження, блиском сльози пересвітлюєш речі, радісні звістки вапном безіменним, здавлюєш золотом сіль у копальнях, червінь цвяхів у […]

КОЛО

Починається ранок, починається кінь у яблуках. Вони котяться по траві, і в траві мокрі губи блищать. Роздимається грива, як рій, […]

ВИР ПОГЛИНАЄ

вир поглинає: це така ясна днина коли багато срібла і таке воно легеньке що вітерець його перебирає в тій днині […]

БРУНЬКИ

Щілина – то звук. Двері розчиняються, і відразу той звук, і тоді ти виходиш. Як це багато: однісінька щілина, щоб […]

Страница 1 из 212