ХАТА
Запала
із нападаним листям,
із прибулими островами молу,
із дерев’яним світом,
що вигляда коня.
Достигла,
перестигла
із гніздами джмелів та ос,
з духом сіней,
розсвічена
зчорнілим сонцем печі.
З ростком зеленим місяця,
із зайцем,
що поселивсь в погрібнику…
Ти виглядаєш поїзда,
хочеш збагнути
коли я приїхав,
коли поїду.
Стоїш із мішком,
котрим нехтують злодії,
на пероні осені.
(2 votes, average: 2,50 out of 5)
Related posts:
- ІДИ! Пристати – як від поїзда відстати. Тужлива думка б’ється, мов пташа. Уже давно розтанув дим хвостатий. А в тебе за […]...
- “ХАТА ЗА СЕЛОМ” Ідуть цигани… Гамір дивних слів Ген-ген далеко чути; Понурий вигляд тих дітей степів, їх пісні не збагнути. Цигани йдуть… Табор […]...
- ХАТА Чотири роки – в спеку, по сніжку – Місив солдат солдатську путь важку. Ховав солдат під шапку волохату Тривожну думу, […]...
- “А та хата…” А та хата – Хата на канатах; I таланило, коли на латi Будь-де летите… Ледь дуб У гiллi – гу!.. […]...
- ПРИ СВІТЛІ МІСЯЦЯ Повернутись електричкою Пізно увечері, Привезти із собою Татарського зілля, Очеретових котиків Чи соснових шишок. Покласти усе на балконі, Вимкнути світло […]...
- ІШОВ МИКОЛАЙ (Про Святого Миколая) Ішов Миколай лужком-бережком. Святий Миколай із повним мішком. Від хати до хати біленьким сніжком ішов Миколай із повним мішком. Святий […]...
- “Хочеш бути, як монашка…” Хочеш бути, як монашка, Та чинити все опроть: Цілувать голівку цвяшка, Що заходить ніжно в плоть. Хочеш бути, як владчиня, […]...
- ПОКИНУТА ХАТА На пустищі дикім росте бузина, Сіріє край поля хатина сумна. Облуплені стіни, полин, спориші, – Не видно й не чути […]...
- ХАТА КОСМОНАВТА Пам’яті Юрія Гагаріна Любисток і м’ята. І хата як хата. На сволоку стерлася різьблена дата. Коли закладалась і як будувалась […]...
- МАРШ НА ІТАЛІЮ. Співанка Засвіти ми, ясна зоре, Засвіти ми на всі гори; Гей, їду, їду, Поїду за Дунай, Гей, поїду за море! Ци […]...
- Той дрозд Де ж той дрозд, що співав нам навесні, коли на маленькій станції ми чекали поїзда? І хіба замінить вірш про […]...
- СПІВАЦЬКА ДОЛЯ В місті Гумані на золотій бані Сидить сокіл сивесенький: “Куди ж ти їдеш, поручнику-пане, Федьковичу молоденький?” “Їду я, їду з […]...
- ПІД БЕРЕЗОЮ ХАТА В СНІГАХ 1 В моїх генах пробудилася радість предків. Після міської адинамії, після тинянь по кав’ярнях – у село! – у засипане […]...
- ХАТА Спинивши авто, я зайшов у хату, Що біловидо стала між ялин, Ясну з кулів покрівлю небагату Спускаючи понад вербовий тин. […]...
- “Води із очерету хлюпавиця…” Води із очерету хлюпавиця, І місяця над очеретом ріг, Дніпро, і сад, і сонна блискавиця, Та неба синь, та синя […]...
- ЕЛЕГІЯ Відпала липа, білим цвітом злита, І з літа покотилася гроза. Ти виглядаєш іншого вже літа, Тобі ж цього я ще […]...
- “Самотні дівчата…” Самотні дівчата носять на грудях стигми місяця – два відображення його обличчя – що сповнюються жадібним стражданням, коли ніч, що […]...
- ХАТА Підмурками в землю Вростають хати: Ні об’їхать, ні обійти. З мансардами і фронтонами, Сараї – і ті з балконами. А […]...
- “Спорожніла хата…” Спорожніла хата – Мама із татом На галицький цвинтар переселились. І в трьох кімнатах ще не прибратих Наша скорбота, печаль […]...
- Середньовічних полювань середньовічних полювань картате знамено вже протрубив у ріг іван готуйся звірино а ти вполюй мене чи ні я буду зайцем […]...
- ХАТА ВЗИМКУ чорна холодна ізба ковтає поліно за поліном аби зігріти у нутрі двох пришляків з кайданного шляху знадвору стелажі дров зі […]...
- БАТЬКОВА ХАТА У вінку веселого зела Вікнами до шляху і до поля Тиха й скромна, як селянська доля, Лебедіє хата край села. […]...
- КОЗАЦЬКА ХАТА Хто святі церкви мурує, Пнеться з них до раю, – Я гуляю по Дунаю, Стиха в кобзу граю. Хто людські […]...
- ПОКИНУТА ХАТА Моєму батькові – на спомин душі Замкнулось коло, і розлилися в ньому білі соколи. – Померлий відійшов у сяйво. Проступають […]...
- СТАРА ХАТА На тин плечима сперлась хата. Стара, покинута, горбата, Уже оглухла і осліпла, А все ще тягнеться до світла. Вже не […]...
- ГОЛУБА ДИСТАНЦІЯ Не ламайте меблів, не впадайте в транси. Голуба дистанція – вічна перегонка. Дуже, певно, сердились диліжанси, як на світ з’явилася […]...
- ДОРОГА Уже середина дороги. Літо в зеніті. Листок подорожника Й досі вгамовує біль. Я встигла збагнути: Смачні в цьому дивному світі […]...
- “Хата. Сад. Наші рідні. Ясний листопад…” Хата. Сад. Наші рідні. Ясний листопад, В листі жовтому душі, як горлиці чисті, Зупинитись… Хоч в сні, в тім нападанім […]...
- ПОРАЗКА Січень вимучив мене, як сука- жінка, я тільки чую, як дощ надворі падає на свої м’які коліна, і я молюся […]...
- “Вже сказано “ні” в одлетілому літі…” Вже сказано “ні” в одлетілому літі, Хоч вчора-звечора було іще “так”, Червоно та біло у жовтому житі Зацвів та опався […]...
- ВЕСНЯНКИ Синю кригу кілками колем, І спливає набрідь німа. Білим зайцем зеленим полем Утікає лиха зима. Доженім же її стрілою І […]...
- ЧАС ЗУСТРІЧІ В ПОЛІ М. К. 1. Я вчуся ходити окраїнами життя. На вітрі – небо нап’яте. Я хитко ступаю окраїнами рядків і вчуся […]...
- 23. До тебе прибігаю стежками світу До тебе прибігаю стежками світу: припадаю до твоїх слідів, хилю горде чоло й купаю незрячі очі в потоці твоєї покори. […]...
- АССІЗІ Украй мені місяця – хліба, Місяця теплого з Умбрії, Над сном виноградників. Замріє крихта рожевого, Золота відляск на лаврах, Франческо, […]...
- Про жінок Пригадай собі голос матері, Як хочеш почути совість, Пригадай собі руки милої, Як хочеш повернути щастя, І дівчинці семилітній З […]...
- СКІФСЬКА БАБА Ти, скіфська баба, кам’яна незграба, стоїш в степах… Курай і бугила… Яка ж ти баба, ну яка ж ти баба?! […]...
- КОЗАК Куда ж ти, козаче, на карім на коні – Ци з орли в заліжку, ци з вітром в погоні? Ні […]...
- “О рідна мово, скарбе мій!..” О рідна мово, скарбе мій! В мертвотних напастях чужини Ти – мій цілющий, мій єдиний Душі підбитої напій… Нехай гнобить […]...
- ЩО КРАЩЕ СТРІЛЯЄ – Стій, стрілятиму! – гукнув сторож на Мелашку, А вона йому під ніс – отакенну пляшку! Та й побігла геть […]...
- “Музеї мовчать, увібравши у себе минуле…” Музеї мовчать, увібравши у себе минуле. Картини мовчать, та мовчанням говорять багато. Із столичного гамору, із столичного ритму і гулу […]...