“Музеї мовчать, увібравши у себе минуле…”

Related posts:

1. “Хати, прив’язані до хмар димами…” Хати, прив’язані до хмар димами, Пливуть кудись за хмарами хати. Пливуть хати з дорогами, садами, Пливуть, пливуть, кудись пливуть хати. […]...
2. “Страшні слова, коли вони мовчать…” Страшні слова, коли вони мовчать, Коли вони зненацька причаїлись, Коли не знаєш, з чого їх почать, Бо всі слова були […]...
3. ЗАЧАРОВАНА ГАВАНЬ З конічних гір – сонце вулканом! Куля вогненна зморщила море. В водах з опалю пливуть острови, Неначе тіні листя на […]...
4. “Минуле не вернуть…” Минуле не вернуть, не виправить минуле. Вчорашнє – ніби сон, що випурхнув з очей. Як луки на весні ховаються під […]...
5. ЗАГЛЯДАЄ МИНУЛЕ Заглядає минуле в очі сучасному, Просить-благає: “Незабудь! Пам’ятай!” Сучасне – дочасне Заглядає в очі майбутньому, Просить благає: “Незабудь! Пам’ятай!”...
6. Занепад Києва Умирає, гасне Київ, Сонце нашої землі, Не пливуть уже до його Ні човни, ні кораблі. Не пливуть Дніпром у море […]...
7. “Поки не вмру, не перестану…” Поки не вмру, не перестану Тебе шукати на землі І серце зоряного лану, Де Твої плинуть кораблі. Засклеплена в глухій […]...
8. У МУЗЕЇ ЛЕНІНА Це – дім Його життя, буремного, як вік, Безмежного, як світ, у розмаху своїм. І люди входять в цей врочисто […]...
9. ДО ОРЛА В КРАЄЗНАВЧОМУ МУЗЕЇ На вітрі – свист. Падіння. Лет стрімкий… Порив. Гаряча кров… Сама жорстокість. Де все те? – Хто скорив, і поборов? […]...
10. В МУЗЕЇ ВІД ВІДКРИТИМ НЕБОМ Замилувався бойківською клунею – Лускою відливав готичний дах. Щоб дух мистецький і в хлівах відлунював?!. Не дах – а крила […]...
11. ЛАСТІВКА Ластів’ятко випало з гнізда, Опинилось прямо на асфальті. І кружляє коло нього матір – Білогруда птаха молода. Крилами до сина […]...
12. “Знов насувається зима…” Знов насувається зима, Лягає паморозь на луки. Давно мені листів нема – Мовчать сини, мовчать онуки. Як видно, рід мій […]...
13. “Знов насувається зима…” Знов насувається зима, Лягає паморозь на луки. Давно мені листів нема – Мовчать сини, мовчать онуки. Як видно, рід мій […]...
14. КОНІ Івану Драчеві Івану Драчеві Коні-гривані – блискавки! Коні булані – лиск! Коні – у небі висянім, Коні – в Парижі […]...
15. “Лісунець собі на грудці…” Лісунець собі на грудці частить ногітки, у болоті лози куці заплели вінки. Лісунець хапа косиці місяця сріблясті, б’є мохнатенькі копитці […]...
16. КОНІ В мерехтливому світлі неоновім, На тлі пишних реклам і вітрин – Чи здалось, чи привиділось: Коні, Батькові коні побачив син. […]...
17. “Стрижі над річкою снують…” Стрижі над річкою снують, Рахманяться долини. Пливуть з минулого в майбуть Обвітрені хмарини. Пливуть вони понад усім, Що знали і […]...
18. “Палю себе на тихому вогні…” Палю себе на тихому вогні Буденщини, якій немає краю, І в метушні людській не помічаю, Як проминають і роки, і […]...
19. У МАРУСІ У Марусі коло хати Заіржали коні: Приїхали попасати Улани червоні. Попасали, спочивали На любій розмові, Біле личко цілували І брови […]...
20. “На майдані коло церкви…” На майдані коло церкви революція іде. – Хай чабан! – усі гукнули, – за отамана буде. Прощавайте, ждіте волі, – […]...
21. “Місця, де зроду не бували ми…” Місця, де зроду не бували ми, Лежать десь на краю землі. Нас літаки несуть над хмарами, Везуть за море кораблі. […]...
22. НА ОБОЛОНІ На Оболоні паслись коні, Цвіли луги на Оболоні. А де ті коні? Хто їх знає! Народ живе і не питає. […]...
23. “Інакше плачуть хмари і стогне буйний вітер…” Інакше плачуть хмари і стогне буйний вітер: В їх горі щира кротість і саможертви зміст. Чи нам же розгадати природи […]...
24. Липень. Поле Липень. Поле. Чорно-білі корови І чередник молодий На коні. Трави ще не прохололи – Мабуть, у пояс мені. За лісосмугою […]...
25. НА КУПАЛА І Спахає квіт. Дівчата, змаяні весною, В екстазі славлять білий світ, Жагтять у танці над рікою. О, рож вінки! О, […]...
26. РЕВОЛЮЦІЯ (уривок) На площі – в юрми – на мітинг вінки несіть – вінки й гірлянди з тремтінь-мигтінь з революційних прядив. На […]...
27. Пливуть по небу білі отари пливуть по небу білі отари білі отари – ранні примари та до якої пливуть кошари? в небеснім плесі – білі […]...
28. ТРАКТОРИСТ Борозни рвуться З-під ніг, з-під плугів – Борозни, Борозни, Борозни. Борозни круто Зійшлись межи брів І хлюпнули в обличчя Бронзою. […]...
29. “Море і гори. Сонце і синь…” Море і гори. Сонце і синь. Древні руїни фортець і святинь. Гуни і готи. Скіфи й сармати. Хвиля за хвилею […]...
30. У ГАВАНІ Н. М. У гавані південній, галасливій Спочили два великі кораблі; По бурі дикій, по нічній імлі Вони зустрілись: тихі і […]...
31. НА АДРІАТИЦІ Ласкава хвиля Адріатики, І даль, повита у міраж. Щось од сліпучої романтики Таїть приморский антураж. Уранці встанеш – море міниться, […]...
32. КИЇВ На срібнім березі Дніпра Слов’янства золота столице, Світанку мови і добра, Вікно у світ стооке і столице, Всі сто століть […]...
33. ПОЕЗІЙКА ПРО СЕБЕ Чому я веселий коли знаходжу слово Закоханий в павзи я люблю павз дивну мову Я захвату лірик поет буйних павз […]...
34. ПРО СЕБЕ Я розчаровуюсь все більше Перед найглибшим чаруванням. Моя уява – це не вірші, Це не пасивне споглядання. Майбутнє – центр […]...
35. ШЛЯХ ДО СЕБЕ Немає шляху отакого крутого Ні в темному морі, ні в хмарному небі, Як та безконечна терниста дорога, По котрій я […]...
36. К САМОМУ СЕБЕ Ты унываешь о днях, невозвратно протекших, Горестной мыслью, тоской безнадежной их призывая – Будь настоящее твой утешительный гений! Веря ему, […]...
37. ПОГЛЯД НА СЕБЕ ЗЗОВНІ прийнявши в себе очі й невиразну форму уст ти хочеш їх ти хочеш білих рук що розтягаютъ ніжність по […]...
38. О, ЗВУКІВ ЧАРІВНИК! (акровірш) Біжать хвилини, дні, пливуть роки, Епохи, повні боротьби із гнітом. Титан-музика височить над світом. Хто він, цей геній, пристрасний, […]...
39. Чого мені далі чекати жінки і вода чого мені далі чекати жінки і вода піски і дерева в руці череватого будди і тихий коханець покірно іде по […]...
40. “Це я для себе, ти пробач…” Це я для себе, ти пробач, – Така буває мить, Коли невидимий сурмач Тривогу просурмить. І вже формується состав, А […]...