ЮДИТА
я бенкетувала з чужим полководцем
наче цариця Саби з Соломоном
і загарбник ласо дивився
на вдовину принаду
на мої звабні прикраси
не помітивши в моїх зіницях
причаєної тигриці
на світанку
виходжу з шатра
у багряниці помсти
і за волосся підношу
голову Олоферна
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- “Сади цвітуть – вже не мої сади…” Сади цвітуть – вже не мої сади, І місяць сходить – не в моїх зіницях. І де та птиця, та […]...
- Задумана задумана в краплину дощу потрапляю у вулички й закамарки твого тіла на одній з вуличок зустрічаю тебе молодшого на тисячу […]...
- По дахах небесна лань по дахах небесна лань простягає шию до папороті в моїх зіницях всесвіт роздвоюється паленіє знаю сонце зайде мені між груди […]...
- НАРОДИНИ Сатурн поклав вінком каблучки На роги козерога. Ніч засніжена витончила Дзеленькіт при санях. Сатурн-чародійник не знав, що робити: Де подіти […]...
- 6. ЗМАГАННЯ АТЛЕТІВ Пухке лице судді, неначе в бонза, та свиставки пронизливий сигнал, захоплення в очах довкола пал. і плескіт рук, і мого […]...
- ТРАВНЮ ЛАСКАВИЙ Травню ласкавий! Я від світанку Край вуст цю флейту тримаю й ген На плай зорію, чи йде веснянка І чи […]...
- “Нам щастя не приносили підкови…” Нам щастя не приносили підкови, Загублені спрацьованим конем. З’явились ми на світ не випадково: Разом із днем новим, бурхливим днем. […]...
- ВІЗІЯ КИЄВА Дерево стало з китайських витинанок Або з малюнків чорною тушшю. (Повня тяжіла на філіграні Тонкого гілля). Музика гойдалась ліниво-сонна, Солодка […]...
- “Коліма, Кімбая, Сіну…” Коліма, Кімбая, Сіну, Чібча, Муїска, Дарієн – О, ви народи, що в вухо Кличете рондадори! Ви, що куєте богам Коштовні […]...
- НА ПОЛУСТАНКУ Летить наш поїзд на світанку через простори степові. На безіменнім полустанку стоїть хлопчина у траві. Стоїть і голову русяву услід […]...
- “Смуглявий і стрункий. А золоте волосся…” Смуглявий і стрункий. А золоте волосся на вітрі шелестить і плеще за плечем… То заглядає день міський і стоголосний у […]...
- ЛАСКАВА ДІВЧИНА За прилавком у крамниці дівчина білява. Покупець до неї каже: – Ви така ласкава. А оті, що рядом з вами, […]...
- VI. “Ображайся на мене, як хочеш…” Ображайся на мене, як хочеш, Зневажай, ненавидь мене – Все одно я люблю твої очі І волосся твоє сумне. Хай […]...
- “Бачила нині друзів…” Бачила нині друзів: Собаку й хлопчика коло церкви, Прикритих одним плащем. Ви розумієте, Друже: Тому виходжу в місто З кишенями, […]...
- “А я плисти за обрій поривавсь…” А я плисти за обрій поривавсь до вічності, до божевілля весен… Нащо мені химера ця здалась, як човен вутлий, без […]...
- КРИК XX ВІКУ У небі тішились хмари, У небі сонце пливло, Під небом кривавіли чвари І лютувало зло. Земля, вагітна скорботою (Відчай їй […]...
- “На сіні, що срібліє над кущами…” На сіні, що срібліє над кущами, завмерли дві душі в легких тілах. Я знаю, хто прикидав їх пластами. Нас кличуть, […]...
- “Мені щось тоскно серце тисне…” Мені щось тоскно серце тисне Моєї мами колисанка Така стара і ніжна висне І буде виснуть до світанку І буде […]...
- ВИГНАННЯ БЕЗ МЕЖ прозорі шатра відслонюють непоквапливу повняву зауважень води незримі плем’я підростаючих ран – прорив безперебіжний...
- МРІЯ У місяць теплий, у зористу нічку, Хотілося б сісти з тобою на призьбі І прясти дружбу чарівним веретнцем. І мальвами […]...
- МАНДРІВНИК Вже ранок сонце викотив з колиби І точить дзвінко небом синьооким, Гей вітер з гір біжить, бринять потоки І піною […]...
- “Я прокинувся в серпні…” Я прокинувся в серпні з холодних космацьких отав… І в багряному Києві як би мені не жилося, це неспинене місто […]...
- “Натомились, мамо…” Натомились, мамо, натомились, мамо, аж голову клонить сонях у серпні… Натомились, мамо, натомились, мамо, аж руки-віти у тополі терпнуть… Натомились, […]...
- ДУША ЖУРАВЛИНА Курличе душа журавлина і пружить морозне крило. Десь там, на іскристій рівнині, не спить у заметах село. Над ним у […]...
- БАЛЯДА ПРО НІМИЙ ВІТРЯК (Aeriesville Shrine) На льоново-небесних листах Літаки пишуть знак вічности. З гірського ребра дзюрчить джерело. Іскриться узбіччя доріг Мокрими марказитами. В […]...
- ІЗОЛЬДА ми не почуємо як на опуклій лютні ночі лящатимуть золоті цикади і не побачимо тигра що реве за ребром моря […]...
- 2. БІГ НА 1000 МЕТРІВ Віддих свище в легенів брилах, наче буревій. Пливу легенько на ніг крилах в синій обрій мрій. Я не вихаю руками, […]...
- КРІМГІЛЬДА вже Ігдразіль сохне від зради і я вже колишу сина для ворога але родині пересилаю сигнет обмотаний вовчим волосом умерла […]...
- САМОБУТНІСТЬ Я може відкриваю вже відкритий світ, Вдираюсь силоміць у виломлені двері, Будую власний світотворчий міт Знаками чорними на білому папері. […]...
- КОВАЛЬ Коли докоряють, навіщо коваль виковує аж до світанку велетенські підкови, то їм у відповідь молот відкрешує іскрами люті зорі....
- “О пів на шосту, ввечері, в селі…” О пів на шосту, ввечері, в селі, коли сніги ряхтять так, як ряхтять жар-птиці, і сонце догоря, неначе колісниця, у […]...
- ЖЕБРАЧКА Твоє багате віно Із вівтарів, захристій, хорів, З покутгя, мисників і скринь Там по музеях і палатах, Як їхня власність. […]...
- СІМ’Я ЗЕМЛІ Чи з сім’я цієї землі Закучерявіла азалея, Чи амарантовий рододендрон, Чи звелася смолиста ялиця, Чи вибухло джерело з твердого каменя, […]...
- КОПАЧ Він копав. За плату і без плати. Звідав таємниці джерела. Йшли з поклоном до старого в хату З третього й […]...
- В НАДВЕЧІР’Ї На чорних осінніх липах Вороння ще чорніше, Мов плодами дерева Обліплені незвичайними. Лише місяць золотокрилим птахом На чорнім верхів’ї Між […]...
- Як зрадили тебе, образа душить Як зрадили тебе, образа душить, Бажання помсти душу спопеляє, Немає лiкiв, та я точно знаю: Як ти – мужчина, будь […]...
- ПРО СВОЇХ І ЧУЖИХ Бродить відьма, просить випити – Крові з космосу поссать. Як брова над оком вибитим, Косо місяць зависа. Мов поділ, на […]...
- “Я знаю, розправить крила…” Я знаю, розправить крила Небес голуба фіяла, І буде дзвеніти сила, Як юність моя буяла. І буде п’яніти в щасті […]...
- ГРОБИ УНУКІВ Це тут були гроби моїх унуків, де ми з тобою, мила, лежимо, а я тобі – любовник молодий. У синіх […]...
- ARS CRITICA Мистецтво – що ж? Це надаремне в дно дня, дно дна сягати словом, в ядро ціляти світла темне. Ні, не […]...