Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ВІЗІЯ КИЄВА

Дерево стало з китайських витинанок
Або з малюнків чорною тушшю.
(Повня тяжіла на філіграні
Тонкого гілля).
Музика гойдалась ліниво-сонна,
Солодка овочем морви.
Гавань стелила обрус світел поромам,
(Припливла на світанку струнка каравеля
З орлиним дзьобом).
Гірські хребти – тюлені обрію, грілися в повні.
Гавань вбирала дедалі нові прикраси:
Так Саломея кращала в танці.
Між пісками моря і всесвіту
Билося людське серце:
Городе, я не твоя наречена!
Мій призначений кинув тінь
Хрестів та бань ворожбитних
На хвилі Дніпра.
Там мозаїчне сонце, а в сонці Оранта.
Це не твій камінь стирають
У видивах мої ноги,
Зболілі від довгої прощі,
І пальці не торкаються фресок,
Твоїх монастирських стін,
Подіб’я Христових ран.
Не твої фонтани моляться
На чотках краплин,
Не пелюстки твоїх магнолій
Обсипаються в травні під “Радуйся”,
Не горять квітники в півоніяї,
Кущем, де з’явився Мойсею Великий.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,50 out of 5)

ВІЗІЯ КИЄВА - ВІРА ВОВК