Не ставлять свічника

Related posts:

1. ПОРОДИ ЄДИНОГО БРОДУ іноді наздоганяють нападників і золотять світлинами гру перехованих речей впродовж репетиції винаходу світло вибирається із свічника і свідчить іскрами в […]...
2. 4 Все на світі з пластика скоро буде, Навіть у собаки в садку халабуда, Навіть в азіатськім храмі Будда, Навіть серце […]...
3. “Затінок, сутінок, день золотий…” Затінок, сутінок, день золотий. Плачуть і моляться білі троянди. Може, це я, або хто, або ти ось там сидить у […]...
4. АСКОЛЬД Цілий день в піднесенім настрої В штучних рухах на блідім обличчю Цілий день хтось плакав що не має зброї Не […]...
5. НІЧ Ніч. Замовкли денні речі… Надокруг німа стіна… Тільки іноді з-під печі Чути голос цвіркуна. Та годинник однотонно Гомонить, знай,- цок […]...
6. ОБЕЗЖЕНЩЕННА ПУСТЕЛЯ Дивлюсь на гори із вікна На простір дикий ції пустки І пригадалася вона Забилось серце хутко-хутко Згадались тіні теплий присмерк […]...
7. AVE, ROMA! Хто наказав подорожньому Стирати старі космедини Між збираними колонами? Що об’являлося в зблідлих Малюнках мурів Широким зіницям? Бані в бронзовім […]...
8. “В саду засніжене гілля…” В саду засніжене гілля, І світло у вікні. За садом – стежка у поля По білій цілині. І тільки віти […]...
9. ГУЦУЛЬСЬКИЙ МАЛЮНОК День наваливсь: під тиском світла повигинались вікна. День пхавсь у колибу, День натискав з усіх боків. І вже на сонячних […]...
10. СВІТЛА І ТІНІ Світла і тіні, світла і тіні, Барви веселки на небі сині, Проміння Сонця на небосхилі, Намотані на ліній мотовилі… Світла […]...
11. “Диха. Тане. Струменить…” Диха. Тане. Струменить. Обірвалась біла нить. Почалося! Почалось – Як із зерен шум колось. В глибині, в студених водах Молода […]...
12. “Нарощування світла…” Нарощування світла. Накладання на чорне й тьмяне храмових тканин. Росте душа в розповні добування такого ж світла з глибу холодин. […]...
13. “В ніч кам’яну, коли темно воді і дорозі…” В ніч кам’яну, коли темно воді і дорозі, Коли темно траві і нічого не видно мені, В ніч кам’яну, коли […]...
14. ЛЕСИН СОНЯШНИК Коли час і віддаль чарівне Твоє світло не виносить з виру, – Соняшник виглядує мене Із балкона нашої квартири. Соняшник, […]...
15. В ЗАТІНКУ ЧУДА В затінку чуда, в світлі надії так і живемо. Веснам радієм. Рано встаємо – будні чи свята. В сінях у […]...
16. “Я тягнусь до тебе в ночі й дні останні…” Я тягнусь до тебе в ночі й дні останні, Шепочу до тебе в синю дальню даль. Це журба в коханні, […]...
17. “До цеглини – цеглина…” До цеглини – цеглина… Крокви, варцаби та балки… Ось і дах наче бриль, А над ним яворове гілля. Відзвеніли сокири, […]...
18. БЕЗСМЕРТНЕ Упало світло лихтарів На день конаючий і тихий, Та перед смертю він зустрів Посмертні свічі дивним сміхом. І мабуть кожен […]...
19. ЧОХ Обличчям до зеленої гори У затінку між скель на лоні тиші Усі на світі сущі кольори Зібрав, змішав, росою перемивши. […]...
20. “О кучері ясні і очі Беатріче…” О кучері ясні і очі Беатріче, ви знову в тьмі моїй, неясні і смутні. І знову, як тоді, покірнеє обличчя […]...
21. ІНІЙ У дерев сьогодні срібне свято: Сонце, синь, січнева сивина. Цілий сад прийшов колядувати До вікна. А вікно вмуроване у іній, […]...
22. ХВИЛИНА День вийшов білою чайкою, Сонце впало, застрягши На шпилі базальтовім. Серце лопоче, як голуб на вітрі. Роззуєш будні, зашарієшся хусткою, […]...
23. АЗІЯ Мерхне світло ліхтарів, за подихом вітру осипається на сніг, мов соломи січка… Сиро. Холодно. Тільки чути стогін вдалині… Хтось там […]...
24. “На міцнім п’єдесталі з граніту…” На міцнім п’єдесталі з граніту Серед парку я вздрів Афродиту. Той, хто з білого мармуру вивів Ніжний стан і вуста […]...
25. ПІСНЯ СОЛЬВЕЙГИ Кленовим листям вікна вбрала, А хату – чарами пісень, З Сольвейги піснею чекала І ніч і день, і ніч і […]...
26. Ще о шостій ранку пітьма Ще о шостій ранку пітьма. Непочатий сніг, наче луг. І небес на небі нема, тільки вітряні гнізда хуг. Тільки вкутані […]...
27. “Промкнулося світло і впало на світле – ясне…” Промкнулося світло і впало на світле – ясне, а зверху осоння яріло зелене; зітхання злетіло, засвічене днем, немовби душа відлетіла […]...
28. СУТІНКИ Як залягають сутінки в кімнаті, Я не лякаюся нічого й не боюся, В кирею самоти я щільно огорнуся, Гляджу на […]...
29. ЖИВІТ МОВ ОКСАМИТ Безлунних хвиль збираю темні тіні Що струять межи струн співучої вйоліни У дно життя дивлюсь в магічне дно свічада Збираю […]...
30. Сутінки Тягнуться люди з поля, гавкають пси в долині, Тіні в село крадуться, мов обережні таті. Річка ножем широким сутінки крає […]...
31. “Одкучерявилась, одквітла…” Одкучерявилась, одквітла Чуттів трояндна чистота – І лиш метеликом на світло До мене спогад приліта. Сіда на стіл, згортає крила, […]...
32. Врешті дочекалися і ми благої вістки З циклу “Нотатки фенолога” Врешті дочекалися і ми благої вістки: прах дорожній гілкою і квіткою запах – знову городянки, мов […]...
33. ПРИ СВІТЛІ МІСЯЦЯ Повернутись електричкою Пізно увечері, Привезти із собою Татарського зілля, Очеретових котиків Чи соснових шишок. Покласти усе на балконі, Вимкнути світло […]...
34. “ТРАВІАТА” Безголосне, мов сон, у хату Вкотився смерк. Високі стіни Прибрались в довгі сірі тіні, Запах камелій плив в кімнату. Блідава […]...
35. БЕЗТІНЬОВА ЛАМПА Гуманним оком жорстокого віку зі стелі операційної дивиться пильно на вас винахід чистої цінності – лампа безтіньова. …Сперечатись немає рації. […]...
36. “При світлі снігу…” При світлі снігу можна й в листопаді частину страхів відпустить туди, де вулички канал впадає в паділ й чечітку вибивають […]...
37. ВІЩИЙ ДУБ Сніг зеленіє в світлі ночі, сніг блакитніє в світлі дня. Цей дуб – то дерево пророче, корява ліра з його […]...
38. “Коли розтане доранкова мла…” Дружині Вірі Коли розтане доранкова мла І перуанська запарує кава, Твоя рука, зичлива і ласкава, Теплом торкається мого чола. Доба […]...
39. “Сніги дороги заметуть…” Сніги дороги заметуть По самий видногруг. Ой неблизька ж до тебе путь, Товариш мій і друг, Через ліси, через яри, […]...
40. Жовтень. Вечір Ми ввійшли в цю осінь, як в алею… Осене, прийми нас і помилуй! Гіркота земного привілею: пережити світло, мов помилку,- […]...