“Затінок, сутінок, день золотий…”

Затінок, сутінок, день золотий.
Плачуть і моляться білі троянди.
Може, це я, або хто, або ти
ось там сидить у куточку веранди.

Може, він плаче, а може, він жде –
кроки почулись, чи скрипнула хвіртка.
Може, він встане, чолом припаде,
там, на веранді, чолом до одвірка.

Де ж ви, ті люди, що в хаті жили?
Світку мій білий, яке тут роздолля!
Смуток нащадків – як танець бджоли,
танець бджоли до безсмертного поля.

Може, це вже через тисячу літ –
я і не я вже, розбуджена в генах,
тут на землі я шукаю хоч слід
роду мого у плачах і легендах!

Голос криниці, чого ж ти замовк?
Руки шовковиць, чого ж ви заклякли?
Вікна забиті, і висить замок –
ржава сережка над кігтиком клямки.

Білий причілок оббила сльота.
Хто там квилить у цій хаті ночами?
Може, живе там сама самота,
соває пустку у піч рогачами.

Може, це біль наш, а може, вина,
може, бальзам на занедбані душі –
спогад криниці і спогад вікна,
спогад стежини і дикої груші…

(3 votes, average: 4,67 out of 5)

“…про білі ночі. про рожевий сутінок…” …про білі ночі. про рожевий сутінок. про ко – лихання сіроморя в туманах. про найтихший гуркіт. про найтихший стогін. хвилі. […]...

“День за днем, вони вже звуться – дати…” День за днем, вони вже звуться – дати. Густо смутків чорного литва. Дні мої, а чим же вас згадати, всі […]...

ЗАТІНОК ЯВОРА Ходять люди сірі-сірі – то без віри, то без віри, для думок шукають міри – то без віри, то без […]...

ЗОЛОТИЙ ГОМІН + Над Києвом – золотий гомін. І голуби, і сонце! Внизу – Дніпро торкає струни… Предки. Предки встали із могил; […]...

“День ішов і в промені сурмив…” День ішов і в промені сурмив, Молодим клечанням оповитий. Ради жарту викликав громи. Утішався радощами літа. Не минув. Гарячий сонця […]...

Сутінок напинає сутінок напинає останній промінь на лук в душі дикі гуси об мури тюремні кличуть мовчазно наче б чули татуйовані кобри […]...

КРИВИЙ ТАНЕЦЬ Не відаю, чи дивлюся В магічне дзеркало, Чи в обличчя криниці, Чи в крутіж своєї душі, Коли виринають знову Дорогі […]...

ЗОЛОТИЙ ЛЕВ Ой леліяла го, колисала, В шовкове пір’є спати клала, Волоськов піснев го коїла, Росов дунайськов го поїла. А як поїла, […]...

“Мати сутінок мальвового цвіту…” Ганні Собачко мати сутінок мальвового цвіту як зозуліють квіти у вашому цвітінні де ви розчиняєте нічні пуп’янки дотиком тихого пензля […]...

“Був день – пам’ятаєш плазу чого змія?..” Був день – пам’ятаєш плазу чого змія? – виткий, холодкавий, похітливий весь. Імення твоє було інше, Маріє, а клен той […]...

Метелик ночі злетів на вікна метелик ночі злетів на вікна фіолетніє світ травневим бузком одна пелюстка впала на серце при прешій зірниці тону в спогад...

“Тут цілий день, у казанах закутий…” Тут цілий день, у казанах закутий, Кипить асфальт задушливо-тяжкий, І білий пил, колючий і густий, На легені спадає, як отрута. […]...

FINALE І Як лилики у тьмі, кружляють наші душі Над глобом вічних мук, і скорби, і знемоги І упорчиво ждуть, коли […]...

ЗОЛОТИЙ БУМЕРАНГ І В орбіті сонця Альма Матер Маршрутом зоряних фрегатів В етері з гуготом летить Крізь цілий ряд тисячоліть… Ані на […]...

ЗОЛОТИЙ КІНЬ Пам’яті Батька О, як голубив коника мій батько, Чесавши гриву, поячи з відра! Нікого в світі, жодного безхатька, Не допускав […]...

“Весняний день. Вологий вітер. Хмари…” Весняний день. Вологий вітер. Хмари. Гримлять струмки. Ламаються льоди. Граки в садах влаштовують базари. В полях – озера талої води. […]...

“Квітчастий луг і дощик золотий…” + Квітчастий луг і дощик золотий. А в далині, мов акварелі, – Примружились гаї, замислились оселі… Ах, серце, пий! Повітря […]...

Золотий безсмертник золотий безсмертник покотився за шпиль гори а на вікнах у мене синіє сон-трава я думаю про безсмертя коли над землею […]...

“Ані вік золотий, ані срібний…” Ані вік золотий, ані срібний… Помаранчевий тане туман. І стоїш ти такий непотрібний. А довкола вирує майдан. У нові, у […]...

ЛЬВІВСЬКІ ГОЛУБИ Тінь чорна стрімко падає униз – то білий голуб так злітає вгору. Проспект пташиний, сонячний карниз вінчає строгі лінії собору. […]...

ЗОЛОТИЙ ГРЕБІНЕЦЬ З ЧОРТОМЛИЦЬКОГО КУРГАНУ Білі ребра дерев, чорнота стовбуриста, і пробоїни в кронах, щоб срібло цідить, – натекло холодів, аж повітря прокисло, лиш під […]...

“Було, роблю що, чи гуляю…” Було, роблю що, чи гуляю, Чи богу молюся, Усе думаю про його І чогось боюся. Дурна була, молодая,- Я все […]...

“Був же вік золотий, свіжі, проткані сонцем діброви…” Був же вік золотий, свіжі, проткані сонцем діброви, Мед приручених бджіл, золотавість сп’янілого тіла, Янтареві зіниці серни, що не бачили […]...

ЗИМОВА КАЗКА Замаяні снігом дерева і ніч, як день, а вітер в обличчя шле вам дзвінки пісень. Білий сніг, білий сніг сипле […]...

“Ридає день, як горобина ніч…” Ридає день, як горобина ніч. Навіщо, мамо, познімали в хаті рушники? Великдень ще далеко. Ще рано мазать хату. Ой, тату, […]...

РОЗВИДНЯЮЩИЙСЯ ДЕНЬ 1 Іде війна. Десь глухо б’ють гармати. Порожнє місто. Вікна-сліпарі. Та видно сад о весняній порі І хмар важких запліснявілі […]...

Співає весна Й. Н.-В. співає весна в парчі оксамиті та шовку предвічне сонце розкидає шматки барвистого світла ірже білий кінь сад буяє […]...

“День минув і згас у потойбіччі…” День минув і згас у потойбіччі, Засвітились зорі, наче свічі. Оповила простори пітьма. От і все. Погаснув – і нема. […]...

Мати Біля вікна у сутінках Мати гойдає колиску, Де спить дитина. Тільки немає колиски. Тільки немає дитини – Зникла, розтала у […]...

“Це фото * він вибрав за день чи за два до…” Це фото * він вибрав за день чи за два до… І потім – у траурній рамці, під склом, під […]...

ДЕНЬ ПЕРЕМОГИ Ярами бурими, гнідими Тумани впали, поповзли, Німотні тіні заходили Сліпого попелу й золи. Який поріг? Нема порога. Де родовід? – […]...

СЮЖЕТ Колами, колами листя – в осінньому танго… Може, це спогад?.. А може, незбутий сюжет: Ніби в Полтаві біляво біліє альтанка… […]...

ТАНЕЦЬ Ой кобзи рясно грали, Лунав веселий сміх, Мов звізди, очі сяли, Сріблистий танець біг, Сріблистий танець біг, А кобзи перестали […]...

Не ставлять свічника не ставлять свічника з вогненними свічами у білий день на причілок вікна: у світлі світло тане він щедро розсипає у […]...

“Солодкий світ! Простір блакитно-білий…” Солодкий світ! Простір блакитно-білий І сонце – золотий небесний квіт. Благословляє дух ширококрилий Солодкий світ. Узори надвесняних тонких віт, Твій […]...

МОЯ РЕЛІКВІЯ Я приміряю предка шолом, порубаний мечами, гостроверхий, і чую: зорі над моїм чолом черкають крицю вічності і мерхнуть… Я приміряю […]...

ПОХВАЛА СЬОМОМУ ТРАМВАЄВІ Сьомий номер їде в бік Личакова, проз Петра й Павла до кладовища. Ти яснієш, мов корона макова, і на мене […]...

“Зимовий вечір…” Зимовий вечір, Закуривши люльку, Розсипав зорі, Неначе іскри, Пустив хмарки, Мов кільця диму, І, проскрипівши чобітьми, Шепнув морозам, Щоб готували […]...

МІЙ ДЕНЬ – НА ВІУ ТЯТИВІ І Моя державо суверенна – Країно спогадів і снів! Горять, горять твої знамена, Пливуть до молодості днів – Туди, де […]...

“Над Полтавою – літо бабине…” Над Полтавою – літо бабине. У Санжарах – падолист… Що ж ти, мила, зі мною бавишся: Став я тінню – […]...

Related posts: