ПОРОДИ ЄДИНОГО БРОДУ

Related posts:

1. “На батька бісового я трачу…” На батька бісового я трачу І дні, і пера, і папір! А іноді то ще й заплачу, Таки аж надто. […]...
2. ВЕЛИЧ БРОДУ НЕВМІННЯ виробники попелу – осель від мосту загроза виживання до самоспалення зігрітих агонізує охоплений втратою вміння плавати налипання шовкових сорочок протягом […]...
3. “На вгороді коло броду…” На вгороді коло броду Барвінок не сходить. Чомусь дівчина до броду По воду не ходить. На вгороді коло тину Сохне […]...
4. “В холодну сплячку, в стан анабіозу…” В холодну сплячку, в стан анабіозу Не запливай, мій друже, не впадай. Осліпне світло і поглухнуть грози, Бо все на […]...
5. ДВІЧІ ВВІЙТИ У ВОЇНА спогад сіллю забруднює свіжий слід у ході ахілесовій що псує ланцюжок провідних силуетів позолотою змія у горінні світів варіанти розвою […]...
6. “Таки і в Крим прорвалися дощі…” Таки і в Крим прорвалися дощі, Над морем – хмари, Хмари над Ай-Петрі… Закрито пляж. Ходжу весь день в плащі, […]...
7. Не ставлять свічника не ставлять свічника з вогненними свічами у білий день на причілок вікна: у світлі світло тане він щедро розсипає у […]...
8. “На обрії біле вітрило…” На обрії біле вітрило, І небо із морем злилось. Не все, чого серце хотіло, А все-таки дещо збулось. Що сіялось, […]...
9. БАЛЛАДА О МЕЧАХ И ХЛЕБЕ За синим морем – корабли, За синим морем – много неба. И есть земля – И нет земли, И есть […]...
10. “Чого я ходжу до причалу…” Чого я ходжу до причалу? Адже нікого не чекаю. Адже ні рідні, ні знайомі – Ніхто мені не обіцяв, Що […]...
11. СІЛЬ ЗЕМЛІ Як чумаки колись по сіль ішли від рідних хат і піль, хоч в серці туга, жаль і біль, – ішли […]...
12. БЕЗТІНЬОВА ЛАМПА Гуманним оком жорстокого віку зі стелі операційної дивиться пильно на вас винахід чистої цінності – лампа безтіньова. …Сперечатись немає рації. […]...
13. ДО КЛІО А все-таки ти – тільки корч гістéрії, Кліо. Злива на камінних плитах, хвилинний скорпіон на сталактитах – анналах абсолютної історії. […]...
14. ГРАНІТНІ РИБИ Панує тиша над морським простором – вітри тамують подих… Великі риби, виплеснуті морем, закам’яніли на гранітних сходах. Знесилені подачками прибою, […]...
15. ПРАДІД Космач іноді видається мені древнішим від Києва… А в якому столітті загублене його заплічне мале село, де з прадіда всі […]...
16. ШОВІНІСТИЧНЕ Беруть хліб, угіль, цукор і так, немов до чарки, Приказують: – Ну хай же вам Бог посилає… та щоб ми […]...
17. “Втомлені, засмикані, знервовані…” Втомлені, засмикані, знервовані, Але залишаємось людьми. І душа в житті цім невлаштованім Силається вдарити крильми. Силується юно посміхнутися, В глибині […]...
18. ЧУЖА ТЕРИТОРІЯ Що там, за високою огорожею? Не видно нічого, лиш дах оцинкований. Гарбузи повитикали китиці рожеві – перелаз високий, та хочеться […]...
19. FULMEN* Пізній гуляко, аскете з Ассізи! Атональна днина по тобі тече. Борода пожовкла, як трава осіння. Що воно шукає? Дівоче плече? […]...
20. ІМПРОВІЗ коли мені хочеться розводити червоні вазони в саксофонах я не поспішаю глини чорної шукати адже в цей час у майже […]...
21. МІЖ ЩАСТЯМ І БОЛЕМ Між небом і полем Тугі парасолі дерев, Які не злетять І не ляжуть додолу. Між щастям і болем Той сум, […]...
22. “Тремтіли коні на стерні…” Тремтіли коні на стерні, в тумані сивім. У старовинному вбранні ти йшла на сиглін. У плесі, ніби у душі, ховала […]...
23. МОНАСТИР (Мініатюра) Вранці – сонце, і небо чисте, І пташині раідсні хори. О, хвала, хвала Тобі, Христе, Ізцілилося серце хоре! І пожовклій […]...
24. БРОНЬОВАНІ ДЗЕРКАЛА у гніздов’ї білих хлопців ніколи не припиняється реанімація катастрофи – поза пучками вимерзлих рук ся пролісковість весен в океані змивається […]...
25. “Марко Поло казав неправду, коли…” Марко Поло казав неправду, коли запевняв, нібито мули, воли, осли над проваллям пітьми і тібетом імли привели його далі на […]...
26. “Не маєм права забувати…” Не маєм права забувати Пісень, яких навчила мати, Повинні їх і наші діти Своїм нащадкам передати. Коли прийде пора рушати […]...
27. СВІТ КРІЗЬ СЛЬОЗУ Світ крізь сльозу – то зовсім інший світ: Адже ж сльоза – не скельце і не лупа. Давно забута мазанка-халупа […]...
28. СІЛЬ ЗЕМЛІ 1 Жаль, що Шевченко не був у Криму, Крим неодмінно б сподобавсь йому: Степом своїм, що гарячий, як біль, Степом, […]...
29. ФАТАЛЬНА ОПЕРАЦІЯ Ще побілішала біла палата. Впав на підлогу зів’ялий халат. Операція пройшла успішно… – Таксі! – Навіщо таксі? Жінко, пройдемось пішки! […]...
30. ПАРИКМАХЕР Сьогодні вдень мені було так нудно, Ніби докупи зійшлись Олесь, Вороний і Чупринка. Почувалося дощово і по-осінньому облудно – В […]...
31. ТКАЧ Бережно зняв з верстака я основу, Людям роботу розніс і роздав; То ж мій спочинок; теперочки знову Берди направив, нитки […]...
32. КАННИ Канни цвітуть над морем… Канни – червоні чайки! Зором своїм червоним Палахкотять над морем, Наче вони не канни – Квіти […]...
33. “Далеко ти, а ніби поблизу…” Далеко ти, а ніби поблизу, В мені твій образ вічно молодіє. Переливаються в твою сльозу, В щасливу мить стрічання і […]...
34. ЛОВИ Ловив його із глибин Дніпра, Ловив із надвечір’їв і світанків, Із шепоту трави і верболозів, Із того вітру, що летів […]...
35. “Ніби ми й жили, надриваючи жили…” Ніби ми й жили, надриваючи жили, Ніби в нас не було ані рідних батьків, ні дідів. Ніби день, що минув, […]...
36. “Іноді жінка ревнива…” Іноді жінка ревнива, Бо в чоловіків Часто поганий смак: Буває таке, що міняє конвалію На картопляний цвіт....
37. ШВИДКІСТЬ ЗУПИНКИ щоб відстати від швидкості стін вихід – висновку осад без замовлення напад наркозу на замовлений біль – вимивання з дерев […]...
38. НА ЛЕЗІ РІВНОВАГИ і зникає сей образ – до черепа зношена роль і вмикають навіяну білість альбіноси не вивчених ролей: бо натомісць всіх […]...
39. ВОЛОХ За морем степ, край моря степ, В степах волох з шатрами ходить: Крива коса, зубчастий серп Волоха в поле не […]...
40. АПОЛОГІЯ БАЙДУЖОСТИ україно моя роззявлена ти радієш собі байдужа маєш десь сонцегасник адже він як і всі українець...