НАНА

Related posts:

1. МИСТЕЦТВО Коли усе в тумані життьовому Загубиться і не лишить слідів, Не хочеться ні з дому, ні додому, Бо й там, […]...
2. “Коли усе в тумані життєвому…” Коли усе в тумані життєвому Загубиться і не лишить слідів. Не хочеться і не лишить слідів. Не хочеться ні з […]...
3. “На маленькій планеті у великому лузі…” На маленькій планеті у великому лузі Сходить вечір на синьє, на сизе й сумне. На шовковому вальсі, на блакитному лузі […]...
4. ЛІСИ Ріки вмирають. Вимирають геройські жести І великі пориви. Треба густих лісів, Щоб рятувати джерела. Треба, щоб у лісах Жили співучі […]...
5. “Комусь – щоб хліба скибка…” Комусь – щоб хліба скибка. Комусь – щоб тільки лаври. Одна душа – як скрипка, а друга – як літавра. […]...
6. З Йоганна-Вольфганга Гете ПРИРОДА І МИСТЕЦТВО Не в розбраті мистецтво й природа, Як дехто мислить: путь у них одна. Мене обох їх надить глибина, І поміж […]...
7. Вії вкривають море вії вкривають море по небу торочаться райські птиці в полум’ї ця певність мушель ця тиша з шемору в перламутрових вухах […]...
8. 4. Може, мореля в вікні Може, мореля в вікні, в передчутті терпкої весни шепнула тобі благовість, заки архангел метеором злетів до малого твого гнізда. Каплице […]...
9. AVE, ROMA! Хто наказав подорожньому Стирати старі космедини Між збираними колонами? Що об’являлося в зблідлих Малюнках мурів Широким зіницям? Бані в бронзовім […]...
10. ЗУСТРІЧ 3 КОВИЛОЮ Я через гору йшов. І на горі, Що пойнята бузковою імлою, – Отам, де скелі кришаться старі, Негадано зустрівся з […]...
11. СТАРОВИННІ ЗАБАВИ Покійник лежить у хаті, а в темних сінях я повис на гаку і кричу: “Я вишу!” І крізь регіт і […]...
12. XXXV. “Немов вицвіла ніч…” Немов вицвіла ніч, цей сірий день, і, як бетон, гуде у вухах вуличний гамір. – Так наче б ти ніколи […]...
13. БАЛЯДА ПРО ВІЧНУ НАРЕЧЕНУ Вона лежала з печаттю місяця на устах, Доки сонце не кинуло в шибу оранжеву рукавицю І затріпав крильми полонений півень […]...
14. ПЛАКАТ ОДЛИГИ І дзвенить золоте цебро, і струмить золотий Дніпро. І однаково сонце б’є у чужі серця і моє. І страшенно багато […]...
15. ЩЕ ТВОЇ Я ПОЦІЛУНКИ Ще твої я поцілунки На устах гарячих чую, А твої обійми душу Ще хвилюють молодую. Серце в грудях ще стукоче, […]...
16. “Не чую зойків і відлунь зловіщих…” Не чую зойків і відлунь зловіщих у лісі, що неначе пада ниць. Немовби вже лежить. Немов небіжчик, восковій. З верхів, […]...
17. 1. ПЕРШИЙ ДЕНЬ У одмінах усе мина, бо: а) зимові дні короткі, треба поспішати; б) чужий сміх забувається, коли його замінити своїм; в) […]...
18. “Кропивка на ставу цвіте і пахне…” Кропивка на ставку цвіте і пахне, Мигдалі й мед розточуючи звільна. Забуте вчора і брудне і жажне, За поплавцем слідкують […]...
19. РІЗЬБЯР Різьбяр, коханий мій, Обручку дарував, На палець приміряв І так мені казав: “Все – суєта і прах, І срібло це, […]...
20. “Перста твої…” Перста твої Мої: Я їх цілував. Ноги твої Мої. Я їх пестив. Між твоїх стеген Мох. Тіло твоє Моє. Воно […]...
21. Мені ти приснилась давно Мені ти приснилась давно, ввійшла ти у думи мої. Я море люблю, бо воно нагадує очі твої. Розкрив я до […]...
22. 19. Ти, що долонею затуляєш Ти, що долонею затуляєш рану душі, що збираєш прибоєм розкидані порожні мушлі, навіть позбавлені морського шуму, щоби вічністю їх наповнити […]...
23. 11. Богоцвіте Богоцвіте, схили свою голову на нашу землю! Ще небо ледь-ледь благословляється на світ. Ще треба, щоб вітер вимів кожний завулок […]...
24. СОЛОМІЯ танцюю: газеля витка змія бамбукова вика вбачливий погляд тетрарха – вдячність і злий вогонь трухлого пня я пішла на підмову […]...
25. ДОН КІХОТ Ви від’їжджаєте. Так просто і природньо Змінить в потребі Прагу на Берлін. А я… (Балбес!) Отож не ждіть сьогодні Належних […]...
26. “О труд хлібороба! Яка в тобі тайна…” О труд хлібороба! Яка в тобі тайна, Що глибоко так западає в душу? Гірка й солодка, та ще й життєдайна… […]...
27. “За твої, дівчино, личенька пишні…” Пісня для гітари, виникла в Рудниках над Дністром, де стояв похідний курінь вишколу УСС За твої, дівчино, личенька пишні, За […]...
28. МАТЕРІ Болять мене, мамо, Ноги твої. Болять мене, мамо, Руки твої. Печуть мене очі – Ласкаві, сині – І засніжені скроні […]...
29. “Губи твої від шовку ніжніш…” Губи твої від шовку ніжніш тануть мені на губах руки твої від вогню гарячіш владні вже як судьба чом же […]...
30. СЕРПЕНЬ Під рапавим небом бляшаний краєвид, дерева форми кривавих плям, люди, порожні, і такі, що валяться, як будинки, між порожніми паркувальними […]...
31. ДОГМАТИКИ Втопили в землю порожні очі, На тім’ях – сивіє рілля. Мозок не родить. Піт неохоче Випаровується з-під бриля. Позичте їм […]...
32. “Зоря полинова горить…” Зоря полинова горить І осяває в дооколлі Порожні села, ниві голі, Бур’ян, що з вітром гомонить. Печаль і пустка – […]...
33. ДО ПАНІ ВАРВАРИ Л Натрунний портрет міщанки Варвари Лянгиш (XVII ст.) зберігається у Львівському історичному музеї Тебе – теплу, погідну, лагідну, окату хочу кликати […]...
34. “Мов блискучі рукояті…” Мов блискучі рукояті Напрацьованих чепіг, Твої ноги в руки взяті, Звуть мене в безтямний гріх, Та який це гріх, кохана, […]...
35. ARS CRITICA Мистецтво – що ж? Це надаремне в дно дня, дно дна сягати словом, в ядро ціляти світла темне. Ні, не […]...
36. “Не часто ім’я на афіші…” Ользі Басистюк Не часто ім’я на афіші, Ще рідше – в газетах, журналах. Хай славою тішаться інші І хай спочивають […]...
37. ЖИВІ СМОЛОСКИПИ Муза до мене прийшла на світанні – В час, коли гаснули зорі останні. Руку мені на рамено поклала І прорекла: […]...
38. “В твої голубенькі очі…” В твої голубенькі очі, Як в море тих е, зазираю, І мрій стільки в серці у мене, Що я про […]...
39. “Нащо слова? Ми діло несемо…” Нащо слова? Ми діло несемо. Ніщо мистецтво і мана теорій. Бо ж нам дано знайти життя само В красі неповторимій […]...
40. “Найогидніші очі порожні…” Найогидніші очі порожні, Найгрізніше мовчить гроза, Найнікчемніші дурні вельможні, Найпідліша брехлива сльоза. Найпрекрасніша мати щаслива, Найсолодші кохані вуста. Найчистіша душа […]...