“О труд хлібороба! Яка в тобі тайна…”

Related posts:

1. ТРУД Люби свій виноград і заступ свій дзвінкий. Народи й царства мруть, міняються віки, І там, де чабани дрімали супокійне, Зростають […]...
2. “Будуччина – у Бога. В Тебе – тільки труд…” Будуччина – у Бога. В Тебе – тільки труд Виснажний, безустанний і відданий. Пророцтв не жди. Не вір. Ото життя […]...
3. ПОКЛІН ТОБІ Поклін тобі, закований мій краю, Тверда колиско велетнів-рабів! Дивлюсь на тебе й серцем завмираю, Із груди рветься розпучливий спів. А […]...
4. НІЧНИЙ НАПАД Перекинувся у небі місяць. Духи вже третину його з’їли. Та доволі ще спливає світла, Щоб пройти крізь пущі занімілі. Гах! […]...
5. Тайна тайна подертого мішка і стертих стіп тайна дороги що нас жене з місця на місце хто сил додає? люди – […]...
6. НА ОБВАЖНІЛІ На обважнілі розпатлані нерви Навалилося буднями. Занудило стіни паперами, Грудки між ногами – груднем. Кожен день – мобілізація й черги. […]...
7. ЕСТАФЕТА Я знов дорогу пригадав сліпу Та бурю, котра небо колихала; Грозу, що царювала у степу І шаблями вогненними махала; Та […]...
8. Как неразгаданная тайна Как неразгаданная тайна, Живая прелесть дышит в ней- Мы смотрим с трепетом тревожным На тихий свет ее очей. Земное ль […]...
9. ТАЙНА ВЕЧЕРЯ “…Ось хліб і вино. Споживайте – це тіло моє. Прийміть і пийте – це кров моя”. (Євхаристія) “Сідайте, браття, мирно […]...
10. “Я скучив по тобі, де небо молоде…” Я скучив по тобі, де небо молоде, Два наших імені розлука вполювала Й за руки їх, розлучених, веде, Отак довіку […]...
11. ТАЙНА ТАНЦЮ Я в бурю кинув білу хатку, В завію, в крутінь білосніжну. За мною ладкали колядку Блискучодзвонну, прудкобіжну. А сніг мої […]...
12. ПЂСНЬ 05-я. Тайна странна и преславна! Рожд[еству] Христову. Из сего зерна: Роди Сына Своего первенца, и повит его, и положи его в яслЂх. Тайна странна и […]...
13. З ЦИКЛУ “ТОБІ, КОХАНА” 1 Скільки я разів стрічав світання, Скільки вечорів таких шукав… От і знову вечір. Зірка рання Золотом розшила твій рукав. […]...
14. “І що в тобі, моя відрадонько…” І що в тобі, моя відрадонько, Мій вищий знак, безсмертний квіт, А чи ота єдина правдонька, Що з роду в […]...
15. ОСІНЬ. КОПАННЯ КАРТОПЛІ Копали картоплю. І відра хмеліли од дзвону. Варили із кропом борщі, золоті і червоні. Палили городи. І вчора, і завтра, […]...
16. “ЩЕ ПОВНІ СОНЦЯ ЛИНУТЬ НАД МАЙДАНОМ…” Ще повні сонця линуть над майданом Високі вікна велетнів стрімких. Здається, й ми здіймемось і розтанем Ген там, де місяця […]...
17. “Несеш у брунатному тілі…” гНесеш у брунатному тілі зливу щедротного сонця, гіркавість зеленої вільхи, солодкість медових сотів. Несеш у брунатному тілі губи мої і […]...
18. НА МАВСЬКИЙ ВЕЛИКДЕНЬ Іду полями, полями Поміж житами… Так і здається, що мавка вигляне, Усміхнеться очима, повитими поволокою, Простягне руки: “Візьми мене до […]...
19. “Скільки раз вже гинули сніги…” Скільки раз вже гинули сніги, Скільки раз тепло долало зиму, А ми все, неначе береги, Що ріка роз’єднує незрима. Тягнемось, […]...
20. “На землю місяць…” На землю місяць Блідаву млу Ллє навдалу… Картинописець! Осик верхи Срібляться в кризі, Неначе в ризі, Горять сніги! На землю […]...
21. ОСІНЬ. МІСЯЧНА НІЧ Вітер ворушить віти, Віти пливуть по вітру, Місяць в холодних вікнах Б’ється, неначе птах. А за селом у полі Дві […]...
22. Пливе туман Усе, що посіяв всесвіт на радість мені для мене, Проснулося на світанні, співає, цвіте, шумить. Така ж, як століття тому, […]...
23. РОЗМОВА З ФІЛОСОФОМ ПО ДОРОЗІ З ГАНТЕРУ Є. Л. Живеш у горах. Обрій заступили верхи високі і густі ліси. Чи сходить в душу з гір надземна сила? […]...
24. ПАМ’ЯТЬ ВИСОТИ Мені здається, що колись давно людина мала крила, а не руки. Мені здається, в тій даличині прапращури, мов ящури, літали. […]...
25. Чума Чума з лопатою ходила, Та гробовища рила, рила, Та трупом, трупом начиняла І с о с в я т и […]...
26. ЗАТЕМНЕННЯ Чому ти питаєш Повні та й повні, Вітру й плянет? Ти – тільки пальма З тілом, що точене Всіма стихіями. […]...
27. “Розкажу тобі я ще й про те…” Розкажу тобі я ще й про те, Як у зайця вухо не росте, Як росте у зайця довгий хвіст, Довгий […]...
28. 16. “На Різдво в Україні діються речі…” На Різдво в Україні діються речі потаємні й вічні. Скажімо, місяць виявляється зайвим, тому Святвечір переходить не в ніч, над […]...
29. ВЕДМЕЖИЙ СУД Лисичка подала у суд таку бомагу: Що бачила вона, як попеластий Віл На панській винниці пив, як мошенник, брагу, Їв […]...
30. “Я вижив тут, і я тобі віддам…” Я вижив тут, і я тобі віддам ці гори, ці черешні між лісами. Вони тремтять, вони цвітуть над нами, й […]...
31. “Я дві пори в тобі люблю…” Я дві пори в тобі люблю. Одну, коли сама не знаєш, Чого ти ждеш, чого бажаєш – Уваги, ревнощів, жалю? […]...
32. “Куди тобі, сонечко…” – Куди тобі, сонечко? – До зими. – Ось моє віконечко! – Підвези. – Де ж ті везли-везлики, Як нема? […]...
33. “Тобі, що без геройства і без слави…” Тобі, що без геройства і без слави в покорі зустрічаєш кожен день, – тобі, чий усміх, мов вітрець ласкавий, одхмарює […]...
34. “Я сказав тобі лиш слово…” Я сказав тобі лиш слово – Вколо ж шум який піднявся: В небі сонце задзвеніло, Гай далекий засміявся. Подививсь я […]...
35. “Щастя я не принесу тобі…” Щастя я не принесу тобі, А про лихо думати боюся. Не завжди скоряюся судьбі, А жіночій вроді покорюся. Приголуб чи […]...
36. “Якби тобі довелося…” “Якби тобі довелося В нас попанувати, То знав би ти, пане-брате, Як їх називати, Отих твоїх безталанних Дівчаток накритих. А […]...
37. “А тоді я розкажу тобі на вухо…” А тоді я розкажу тобі на вухо метеликові крила прошепчу оксамит із моху скажу мед тобі на вухо і ти […]...
38. “За нашу днину я тобі віддам…” За нашу днину я тобі віддам ці гори, ці черешні між лісами. Вони тремтять, вони цвітуть між нами, й це […]...
39. Якщо тобі прийде на присмерку зими If in begining twilight… якщо тобі прийде на присмерку зими (так як приходить сніг серед німого світу) хтось супокійний дух […]...
40. “Розкажу тобі думку таємну…” Розкажу тобі думку таємну, дивний здогад мене обпік: я залишуся в серці твоєму на сьогодні, на завтра, навік. І минатиме […]...