ЗУСТРІЧ 3 КОВИЛОЮ

Я через гору йшов. І на горі,
Що пойнята бузковою імлою, –
Отам, де скелі кришаться старі,
Негадано зустрівся з ковилою.

Було це так далеко від степів
Причорноморських – десь біля Китаю.
Але здалось: на жайворонка спів
Я через рідні ниви завертаю.

А він дрижить під хмарою – мала
Іскринка пісні,- так дрижить, тріпоче,
Немов тягар невільницького зла
Своїми крильцями розбити хоче.

Відоме зло. Давно відоме зло:
Колючий дріт життя навпіл розкраяв.
Це, братку, з нами споконвік було:
Не вперше нам тужить за рідним краєм.

Уже й не віриться, що є земля,
Де сім тисячоліть квітує жито;
Де Борисфен-Славута повз поля
Несе човни терпляче й сумовито.

Де хижі зайди стріли і мечі
Тупили об кістки мого народу.
Але живуть на світі орачі –
І жайворонок їм складає оду…

Тим часом на траву лягла роса.
Внизу Катунь у пелюшках із піни.
Тут є життя. І є своя краса.
Але ні жайвора, ні України.

6.ХІІ.1986, Сибір

(3 votes, average: 1,67 out of 5)

ЗУСТРІЧ МАЛОГО АЙВАЗОВСЬКОГО З КОБЗАРЯМИ На велелюднім каффрському базарі Співали кобзарі із України. Націливши на кобзу очі карі, Побіля них сидів малий хлопчина. Нового побратима […]...

ВУЛИЦЯ ДЖОХАРА ДУДАЄВА У ЛЬВОВІ Зайди в цю вуличку, зайди І поклонися низько. Це так далеко від біди, Та ні – це дуже близько. Не […]...

КОЖНА ЗУСТРІЧ – ПРОЩАННЯ Лялі Не плачте, діти. Розкажіть про себе. Як моя внучка? З ким вона тепер? О, вже говорить? Ма-ма, та-та, ба-ба? […]...

ЗУСТРІЧ Під зиму в сорок третім, як солдати Прогнали німців з рідного села, Худенька дівчинка до нас, до хати, З країв […]...

“Місяцю ясний…” Місяцю ясний! Був у мене мій красень, дала йому перстень, провела до ворітечок – місяцю – зорі… Ой що то […]...

GEIRANGER Юність Молодечий порив білопінним збігає потоком з гір, де батьком буття – чародійний чаклун-льодовик, – молодий водоспад білим шумом у […]...

CHORINHO Через вікно хлипала флейта Мелодію на жвавих нотах. Було над морем. Смуток Лягав хвилею нам під ноги, І рештки сонця […]...

ЗУСТРІЧ З МАВКОЮ Там, де Шибенка у Черемош впада, Світлу воду стріла жовтая вода. Не змішалися ті води – як були, Так і […]...

ЗУСТРІЧ В МОНТРЕ Були в робітничім районі – Монтре, Де мером – Лену Даніель, комуніст, Тут влада – трудящих! І радість бере… Людина […]...

ЗУСТРІЧ Ми зустрілися Як два поспішні поїзди на метушливій вузловій станції Обмінялися пасажирами й Роз’їхалися до місць Свого призначення....

ЗУСТРІЧ З БАТЬКОМ Не судіте, люди, мене строго, Й ти, гаряче поле, не суди. За міською працею дорога Рідко випада мені сюди. Жайворон […]...

ПОЛЬОВА ЗУСТРІЧ Глянула… Таким гарячим золотим рум’янцем Заблищав серп коло пояса, Пригадую: На його блискучій поверхні Коливались дві сині веселі волошки. ЧЕРВОНИЙ […]...

“Ти мене накличешся ночами…” Ти мене накличешся ночами, Несучи розлуку за плечами, І навиглядаєшся одна. Настраждаєшся в своїй надії, Пригадаєш літа молодії, Рідну землю, […]...

ЗУСТРІЧ Знову яблуні буйно цвітуть І лунає знайомий мотив: Ви мене й не любили, мабуть, Я ж без вас ані дня […]...

ОСТАННЯ ЗУСТРІЧ Якось зустрілися вовк з бараном. Вовк – зоотехнік. Баран – агроном. Вовкові довго доводив баран, Як лободою засіяти лан. Вовк […]...

ЗУСТРІЧ ДАЛЕКО Ген білорусочка іде пралісом, спускається в долину (за спиною кошіль, в руках барвінок). Чистенькі болота – води пращедра материзна. Ситняг […]...

“Коли я чую від мого онука…” Богданкові Коли я чую від мого онука З дитячих уст Шевченків заповіт, На серці тепло – не вмирає міт Про […]...

ЖИТИ МОЖНА Є лісова дорога до села – Туди іще бруківка не дійшла. З десяток верст ідуть баби й діди, Щоб хліба […]...

БИТВА (Із “Слова о полку Іроревім”) Із досвіта до вечора Летять стріли гартовані, Бряжчать мечі об шоломи, Тріщать списи, ламаючись На тім незнаємім роздоллі, На половецькім […]...

ТРИ НАРОДЖЕННЯ ПОЕТА Людське народження не вимага печатки – Його засвідчує сама свята земля. Та я своє життя розпочинав спочатку І раз, і […]...

РЕВОЛЮЦІЯ Сховалось равликом місто. Січе його дощ, січе. В під’їздах будов – тісно. Набої через плече. Забиті. Числить? Ледве. З-під мурів […]...

Зруйнування Києва Проплило сімнадцять років – І татари знов прийшли, Знову їх заржали коні І верблюди заревли. Здобули вже Переяслав, Вже Чернігів […]...

“Журба поорала чоло моє бідне…” Журба поорала чоло моє бідне, І сивіє з горя мій волос, Втомився я смутком, дрижить плачем голос, А зірка остання […]...

ВТОМА Не криюся: життя мене стомило, Бо знає втому навіть мідний дзвін, Що також скаржиться: якби не било – Безмежно довго […]...

“Тридцять днів ішли ми через пущі…” Тридцять днів ішли ми через пущі, Сто людей і двадцять шість верблюдів. Перше – зливи били нестерпущі, Далі – спека […]...

“Ти дивишся. А я вже – як на трапі…” Ти дивишся. А я вже – як на трапі. І слів нема. І туга через край. Життя іде по “Гаусівській […]...

Аскольд і Дір Славна в Рюрика дружина, Всім далась вона взнаки, А Аскольд і Дір – найперші, Найславніші вояки. Нудно їм сидіти вдома […]...

“Мені відкрилась істина печальна…” Мені відкрилась істина печальна: життя зникає, як ріка Почайна. Через віки, а то й через роки, ріка вже стане спогадом […]...

“Дух народів горить…” Дух народів горить, дух народів – “мов жрець”. Тільки в нас як було: ті ж раби, ті ж підгінчі… О […]...

НА ВІДКРИТТЯ ПАМ’ЯТНИКА МАРУСІ БОГУСЛАВЦІ Були у бронзі королі й поети, І, вибачте, улюблені хорти. Та серед людства цілої планети Де й хто увічнив подвиг […]...

Я ГАДАВ Я гадав, що лиш у Римі Торгуються лихом, А то і в нас, в Цареграді, Сумирно та тихо Підточуть корінь […]...

КОСИ І МЕЧІ Мовчать віки нужди і горя, і на музейнім кумачі з дідизни зблискують суворо сталеві коси і мечі. Вони схрестилися навіки, […]...

“Ми на камінь поклали мечі…” Ми на камінь поклали мечі і в ріці наших коней купали, а чужинці прийшли уночі і на березі табором стали. […]...

КУЛІШ У ВЕНЕЦІЇ “Споконвіків було предвічне слово І слово – Бог. Яке значне життя! Через епохи, здвиги, смерть, життя Воно пройшло і сяє […]...

“Ти питаєш: якщо щастя життя в кожному з нас…” Ти питаєш: якщо щастя життя в кожному з нас, То чому досягає його так мало людей? О, це тому, що […]...

СІТЬ Я надто довго був самим собою. Не через якісь сумніви, а через те, що все на світі має бути самим […]...

Це було на острові Цейлоні Це було на острові Цейлоні, де цвітуть веселкові гаї. Цілував вузькі мої долоні ватажок із племені Аї. Обережно брав мене […]...

НАНА шматяна лялько з ганчірками саксофонів у вухах карбуєш торси укусом гетери бо любовне мистецтво відоме також скорпіонам твої жести – […]...

Вишнева віоля вишнева віоля бринить крізь вікно бджолою наливає весь простір медом і давня туга спливає зі струн під склепіння синього вечора […]...

Війна Ігоря з арабами й персами Та недовго спочивали Українські вояки. Вже удосвіта взялися Лаштувати байдаки. То вітрила білі шиють, То засмолюють човни, Весла, щогли вибирають, […]...

Related posts: