ДОН КІХОТ

Ви від’їжджаєте. Так просто і природньо
Змінить в потребі Прагу на Берлін.
А я… (Балбес!) Отож не ждіть сьогодні
Належних слів і відповідних мін.

Ах, Лялько! Я не говорив ніколи…
Це ж глупо так… і соромно… і все…
Котрий вже рік щось душу рве, і коле,
І б’є об діл, і вихорем неси!

Я Санчо Пансон вперто бачу Стеця.
(Я Дон Кіхот, не сірий емігрант).
Котрий вже рік настирливо здається,
Що Тимошенко є мій Росінант.

Ах, Лялю, я не говорив ніколи…
А я ж не раз лежав уже без сил,
Коли мене всі вітряки мололи
“Розгойданістю безупинних крил”!

Воістину, засліплено-безоко,
Воістину, завзяття із завзять –
Ходіть життя, брутальне і жорстоке,
Одним лунким девізом розв’язать…

Та годі! Що це я? Ви вернетесь небавом.
У Вас долоні теплі і м’які…
От я колись прийду до Вас на каву,
А Ви розкажете берлінські новинки.

20.ІV.1930

(2 votes, average: 5,00 out of 5)

“Я нині весь – немов крутий заміс…” Я нині весь – немов крутий заміс Із споминів, та сповідей, та сліз. Шаную те і вірю тільки в те, […]...

Дон Кіхот Дарма, дарма, що злинули віки, що на кольчузі потьмяніли діаманти – та знов тебе несе на вітряки бажання слави, зване […]...

СПІВАК. За Шіллером. “De Theilung der Erde” “Ходіть, люди, ходіть, добрі, Ходіть, мої діти! – Каже господь милосердний, – Поділю вас світом. Що видите – то і […]...

ДОН-КІХОТ ІЗ ЛИМАНУ Надивитись на все в Україні, І рукою махнути на все… На старій деренчливій машині На Обухівське вийти шосе. Був би […]...

ХОДІТЬ ДО МЕНЕ Ходіть до мене ви, прибиті горем, Нещасні діти праці і недолі, Яким розлився в серці смуток морем, А в чорні […]...

“Воістину! Нема нічого в світі…” Воістину! Нема нічого в світі над голубу траву… Лицем впади і не дивись, не дихай: легко. Хвилі тобі ворушать милі […]...

ДАВИДОВІ ПСАЛМИ Псалом 1 Блажен той муж, воістину блажен, котрий не був ні блазнем, ні вужем. Котрий вовік ні в празники, ні […]...

КОМЕТА ГАЛЛЕЯ Вона прийшла, поштарка неба, З таких віддалин світових, Що мір і знань замало в тебе, Аби щось мовити про них. […]...

Його вулиця Він теж мріяв про прим’яту траву, про блузку, розстебнуту на грудях, він був молодим – ледве виповнилося вісімнадцять років. Тільки […]...

“Не сотворив нікому зла…” Не сотворив нікому зла Знайомий мій ніколи. Жона до іншого пішла – Не докоряв ніколи. Розрив нелегко пережив, Не шкодував […]...

“Отож: Ваша вірна подруга…” Отож: Ваша вірна подруга Змінила чільце, парчу і палац На шорстку і буденну рясу. Певно, що з мене не буде […]...

“Не виллєш сліз…” Не виллєш сліз, Не виллєш сліз Ніколи, ах ніколи! Життя, як той скрипливий віз, Волочиться поволі. А перед ним Туман […]...

“І – вітер зимовий…” І – вітер зимовий… Охолоджує землю і ріки, Заморожує все (Але ж ні – не навіки!), Все стискає, затискує, сковує […]...

“Я комусь приснився…” Я комусь приснився смішний на рік молодий говорив усе те що забувається після пробудження або не говорив звучала спокійна музика […]...

“Ще під інеєм човен лежав без весла…” Ще під інеєм човен лежав без весла, Ще не скреснув мороз, далина не воскресла – З того боку снігів задиміла […]...

“І являвсь мені Господь…” І являвсь мені Господь В громі, бурі і росі, У веселках, зореницях І в симфонії комах. І являвсь мені Господь […]...

КОЛИ ПОЕТА ПАБЛЯ НЕРУДИ ВЖЕ НЕМАЄ МІЖ НАМИ Тебе вже немає між нами, Пабльо, в ці дні, після цього, як моє життя розлетілося, мов скринька з помідорами на […]...

“Щоб нам не посковознутися з незвички…” Щоб нам не посковзнутися з незвички, Щоб з нами не траплялося біди, – Морозним ранком двірники й двірнички На тротуарах […]...

“Все збулося! Вертайся до степу…” Все збулося! Вертайся до степу! Доверставши посвятне життя, Проклинай голокостів ганебу – Не клени маєстату буття. Лемеші споконвічного плуга Перековуй […]...

МАТЕРІ Ти наді мною в темні ночі Ніколи не стуляла очі, І сповивала, і кохала, Мене малого доглядала. Малому виглядала долю […]...

“В поворотні часи многотрудні…” В поворотні часи многотрудні Володар майданних дум Говорив, ніби грав на бубні, Хоча в музиці був – ні бум-бум!...

“Колись і ми впадемо під хрести…” Колись і ми впадемо під хрести… Але допоки це життя нести – Люби його у проявах усіх, Люби ці сльози […]...

ВАРІАЦІЯ ПЕРВОЇ ДАВИДОВОЇ ПСАЛЬМИ Блаженний, хто прямує битим шляхом, Котрий до ласощів усяку погань надить, Хто не тривожиться спасенним страхом, Що до погибелі широкий […]...

“О сік берези у весняну пору!..” О сік берези у весняну пору! Як хмільно і пахуче він стіка: Із щедрою рішучістю струмка, Котрий ніколи не впаде […]...

ТРИ КРАПКИ Є штрих, без якого немає картини… Я міг би так само сказать про людину, Про ту, що зосталася там, під […]...

БІЛА НІЧ Ніч тиха прийшла і свята, мов молитва, така врочиста. Воістину, Боже дитя народилося в цьому місті. Прийшла зачарована ніч, мов […]...

“Можливо, ти не Пенелопа…” Можливо, ти не Пенелопа, Та в цьому небагато зла: Ти не на острові жила – Таке життя, Така Європа. Моє […]...

“Щороку вмирає трава…” Щороку вмирає трава І листя з дерев облітає. І час прибирає права На все, що квітує-буяє. І наше життя – […]...

ТОВАРИШЕВІ Як ти думав, так і сталось, Ти вже й заручився. Помагай же тобі, боже, Щоб швидше женився. Нехай горе і […]...

Так буває вічно і ніколи так буває вічно і ніколи сонний дим на землю опада золотих хмарин ламкі околи сонця кров солом’яно-руда так перетинаються і […]...

“Життя будується у плоті…” Життя будується у плоті, в думках росте, в словах мудріша, і кожен звук солодкий в роті щодня від захвату кругліша… […]...

НА ЗАХИСТ ЗИМИ На широкі поля, на плити, В тихі парки, в сумні сади Ще не встигла зима ступити, А ми кажемо: “Геть […]...

ВІРШІ ПРОЩАННЯ – Цикл 1. Блукаю по відсутнім літі, – порозкидане гаряче листя пропікає душу. Запізніла жовч заходить у мою свідомість і гіркотою тривожить […]...

НАЙВАЖЧА РОБОТА Натомлена душе моя, не дрімай – Нікому не дай тебе. душе, приспати. Струмочок життя не до прірви тримай І не […]...

МИКОЛІ ФРАНЦУЖЕНКОВІ (з нагоди 70-річчя) Всі круглі дати і усі нулі нехай вже не бентежать Вас ніколи – вони такі ж бо […]...

XXXV. “Немов вицвіла ніч…” Немов вицвіла ніч, цей сірий день, і, як бетон, гуде у вухах вуличний гамір. – Так наче б ти ніколи […]...

“Отак вітерцем перейти за леваду шовкову…” Отак вітерцем перейти за леваду шовкову – Засвітиться гай, а за гаєм – село. І все проминуле до мене повернеться […]...

“У тридцять літ ти тільки народився…” У тридцять літ ти тільки народився, аби збагнути: мертвий ти єси у мертвім світі. І нема нікого окруж. Ти тільки […]...

“…І ось я ляжу, – родючий гній…” …І ось я ляжу, – родючий гній, – На скривавлений переліг… – Благослови єси, часе мій! Навчи мене заповітів своїх! […]...

“Отож і добре: коли Вам заважко…” Отож і добре: коли Вам заважко Гнатися за кометою, Чому не розшукаєте зірки, Позбавленої чудес, Яку лежачи зможете досягнути руками?...

Related posts: