КОВАЛЬ
Коли докоряють,
навіщо коваль виковує
аж до світанку
велетенські підкови,
то їм у відповідь
молот відкрешує
іскрами люті зорі.
(3 votes, average: 3,00 out of 5)
Related posts:
- КОВАЛЬ З Бальмонта – Ковалю, що куєш ти там? – Кую підкову я. – Нащо ж вона? – А взнаєш сам, […]...
- КОВАЛЬ ЛЮДОТА Не треба мумій. Наших дум снага Не їх шукає в зоряну годину. Від тління слово нас оберіга: Якщо є слово […]...
- КОВАЛЬ Пісні кують небесні ковалі, співають ними синє тіло світу; на м’язі серця блискавки поміту карбують нам залізні королі. Кував коваль […]...
- В КУЗНІ Аж ген з-за мосту, з-за ставка Де мріє сад крислатий, Колгоспна кузня заклика – Ну, як не побувати? Там дзвінко […]...
- ТРАМП + В моїй душі стільки болів і ран роз’ятрених, Як на Хрещатику електричних ламп. І навіщо для мене стільки вигуків […]...
- МАЗЕПА XII А час летів і днів підкови Губив, як зорі – блиск в траву… І Самойлович сумнобровий Віддав Мазепі булаву, І […]...
- АПОКАЛІПСИС Підводяться, мов сонні, велетенські леви, силюети тяжких, прирослих до землі, кам’яностопих тюрем і в’язнів по ночах відвідують коханки і комети, […]...
- “Грузинській дівчині, убитій саперною лопаткою” Донечко, доню, як же нам жити, Коли тебе вбито, а свічка жива, Коли тебе вбито і кровію вмито, Коли тебе […]...
- “Ніч горбами й долинами…” Ніч горбами й долинами прикрила квіти і траву і срібні коси розплела на спині. Срібніють у сні горби і долини […]...
- МАЛИЙ ПОЕТ Я знав його, і болісно було. Він говорив про зорі, туберози, вкривав волосся піт туберкульози, і сині смуги креслили чоло. […]...
- “Нам щастя не приносили підкови…” Нам щастя не приносили підкови, Загублені спрацьованим конем. З’явились ми на світ не випадково: Разом із днем новим, бурхливим днем. […]...
- НАВІЩО СІ ДУМИ? НАВІЩО СІ ДУМИ? Навіщо сі думи? навіщо сі жалі? Пощо розсівати полин і кукіль? Весь світ поринає в потопі печалі […]...
- “Пишіть листи і надсилайте вчасно…” Пишіть листи і надсилайте вчасно, коли їх ждуть далекі адресати, коли є час, коли нема часу, і коли навіть ні […]...
- 10. СОБАКА Й МІСЯЦЬ Втомлений лоб покладеш на пахучому сіні. Досить вже, досить на долю собачу ти вив. Чорна обкутає ніч соломою тіней, тихо […]...
- 6. ЗБУДЖЕННЯ ДУШІ Душу мою зо сну ізбуди і занур у полонці світанку. У долонях її обтули, щоб пустила коріння у тіло Твоє […]...
- ДО МУЗИ + 1 Навіщо ти прийшла до мене Й застукала в вікно? Навіщо серце б’є шалене, А думка з ним водно. […]...
- ПРИЛІТАЮТЬ РУКИ Голубко засмучена, лікарю милий! Не хмуртесь, од вас я приховував біль… Коли вже, буває, уся медицина безсила, тоді прилітають до […]...
- КРИВАВА ГОДИНА Тебе не було на термометрах і годинниках, і навіщо було носити пашпорт для слини, навіщо відкривати дерева на краях уст […]...
- ЗОРІ-ОЧІ Зорі-очі, очі-зорі Тут і там, Тут зорять – до дна прозорі, Там зорять – як іскри в морі… Зорі-очі, очі-зорі, […]...
- СВЯТА РОЗА над аналоєм звела крила голубка і несеться про Агнця вість навіщо мені віщий лет бабруна кухоль жіночої долі золоті балюстради […]...
- ДАРУНОК Де річка Німан крутить млин старий, Вогонь у кузні Йосипа горить. Не борода у коваля, а піч, А серце – […]...
- “Мені щось тоскно серце тисне…” Мені щось тоскно серце тисне Моєї мами колисанка Така стара і ніжна висне І буде виснуть до світанку І буде […]...
- ДО ФАБРИКИ До фабрики, як вітер, я Біжу в нічнім тумані! А небо, місяць і зоря, Мов прапор мусульманів. Видніє камінь сірих […]...
- КАРМАЛЮК XIII Ціліську ніч дзвіниця калатала: Відлиті дзвони жалібно гули. Огню лункого яросна потала Котила в далеч золоті вали. Горів острог, тріщала […]...
- ТРАВЕНЬ Люблю я місяць вибраний у році, Коли рожевість пухом огортає Брунатний стан мигдалів молодих, Коли ще небо протирає очі, Ясні […]...
- ПІВНІ Ми по колючій ріні Двигаємо важкі відра Підливати розсаду і щепи, Аж над нами зависне На заході золотий рушник Обтерти […]...
- КАРМАЛЮК XII Коваль Микита пив чотири тижні, Це для солдат була не новина. Коли б у нього рідні, а чи ближні, Можливо […]...
- “Коли б я знав, що розлучусь з тобою…” Коли б я знав, що розлучусь з тобою, О краю мій, о земленько свята, Що я, отруєний журбою, В світах […]...
- 7. Радуйся Радуйся, ниво синьо роздзвонена, благословенний світанку! Усі черемхи віють білими хоругвами тобі назустріч, з кадильниць лілей здіймаються ранні тумани, і […]...
- І РВОНУЛИСЬ НЕСТРИМАНІ КОНІ І рвонулись нестримані коні, Крешуть іскри вогненні підкови! …Сіє осінь з розкритих долонь Позолітку на листя дубове. Кожний кущ багряніє, […]...
- Я ТЕШУ ЗАЛІЗО Тешу й стругаю чоло сталеве, Аж загоріли щоки! А в небі хмари – невпинні леви – Біжать у світ широкий. […]...
- ПРОРОК То ніч над нами чи істота чорна? На це ніхто б відповісти не зміг. І крутиться Земля, неначе жорна, І […]...
- ПРИТЧА ПРО СОНЦЕ Лежало сонце в тихім броді – Вся армія була в поході. Важкими чобітьми солдати Хотіли сонце розтоптати. Вони ступали темні […]...
- ЗГАДКА (Хто косить під осінь отави) Хто косить під осінь отави, Осінні трави без роси, Той не жалкує минулої слави Ні полинялої краси. Не слухай, що […]...
- ТЕАТР ДІОНІСА Тихо побрязкують соняшні драхми, Переливається мушля театру Бджолами, вересом. Товпляться в хмарах п’яні бакхантки, Пісня зігріта, піт, тамбурини, Час винограду, […]...
- “Чи то недоля та неволя…” Чи то недоля та неволя, Чи то літа ті летячи Розбили душу? Чи ніколи Й не жив я з нею, […]...
- “Коли відлунює твій кожен крок…” Коли відлунює твій кожен крок І щось таємне мариться деревам, Ти чув сріблистий передзвін зірок В морозну ніч у небі […]...
- СЦЕНА В СТЕПУ А найприкріше для мене, Що свідків тоді, як на зло, Цієї страшної сцени У мене в степу не було. Коли […]...
- “Я прокинувся в серпні…” Я прокинувся в серпні з холодних космацьких отав… І в багряному Києві як би мені не жилося, це неспинене місто […]...
- ГАЛИНА ЗДОРОВКАЄТЬСЯ Була Галина Гарна і молода, Та глуха, як в урвищі глина, Глуха, як ставкова вода. Одягне зранку Вишиванку І празникує […]...