КОВАЛЬ

Related posts:

1. КОВАЛЬ ЛЮДОТА Не треба мумій. Наших дум снага Не їх шукає в зоряну годину. Від тління слово нас оберіга: Якщо є слово […]...
2. “Бурякове моє, будякове…” Бурякове моє, будякове, Українське в болоті село, Що згубило щасливу підкову… Того щастя й, мабуть, не було: То пани, то […]...
3. КОВАЛЬ Коли докоряють, навіщо коваль виковує аж до світанку велетенські підкови, то їм у відповідь молот відкрешує іскрами люті зорі....
4. КОВАЛЬ З Бальмонта – Ковалю, що куєш ти там? – Кую підкову я. – Нащо ж вона? – А взнаєш сам, […]...
5. “Літа душа, немов лоша у зливі…” Літа душа, немов лоша у зливі… Куди ж тобі, маленьке і дурне! Ніхто не перебув ці смуги сиві, ніхто й […]...
6. ЗОЛОТІ СТРУМКИ Золоті струмки розлилися. Червоного золота повні. Із ланів біжать, Із ярів гомонять, Із гір течуть, Аж до моря чуть… Течуть […]...
7. “Для чого ми отут – під вічним небом…” Для чого ми отут – під вічним небом? На оцій землі, невічні, – нащо ми? Горить багаття. Світиться береза, Береза […]...
8. Відгомін У чудовому місяці травні ми приходили з тобою в маленьке кафе, і перед нами як на долоні лежало наше місто. […]...
9. “Лився спів колись у мене…” Лився спів колись у мене, А тепер я сльози ллю… Про журбу мою співати Доручив я солов’ю. Все втонуло в […]...
10. ДО РУСЬКОГО БОЯНСТВА До вашого престолу, віщуни, приходжу Три рази по три рази вам ся поклонити, Три рази по три рази волі в […]...
11. “Тугу мою, невтоленну скорботну…” Тугу мою, невтоленну скорботу, Не погасити риданням гучним. Знав я жалі, погамовні достоту, – Тугу мою не здолати нічим. Наче […]...
12. “Панове, в мене маленьке прохання…” Панове, в мене маленьке прохання. Тобто це велике прохання, Маленьке ж у тому розумінні, Що неважко виконати його. Отже, в […]...
13. “ТАМ, ДЕ ГОРА ЧОРНА, СУМНА” Не раз в душі моїй снуються Старої пісні тихі звуки; Кімната, смерк, скрізь тіні в’ються, Сум надвечірньої години, Поруч рояля […]...
14. “Щока та тінь, та тінні очі…” Щока та тінь, та тінні очі, І ми самі на самоті… І дощ цілує опівночі Кульбаби очі золоті. Десь кінь […]...
15. Атака Небо ракета зелена розрізала… Вперед! Чую матюки полковника. Траншею покинути ніколи не пізно – Хай відіймається першим поповнення! Залягли в […]...
16. ЛІТО НА МОРІ Одноманітний гул прибою, Вино, і музика, й пісні. І добре нам удвох з тобою У цій південній стороні. І дні, […]...
17. “Не забуду я… о ні!..” Не забуду я… о ні! І тепер, коли згадаю, Бачу ночі весняні, Чую шум далекий гаю. На траві, в шовку […]...
18. “Лягла зима, і білі солов’ї…” Лягла зима, і білі солов’ї Затьохкали холодними вустами. В холодні землі взулися гаї. І стали біля неба, як стояли. Скоцюрбивсь […]...
19. ШПАЛИ Соснові лежні? Ні – потоки! З залізним громом на крилі, Вони біжать у світ широкий Із української землі. І, довгу […]...
20. ЗРАДА АНГЕЛА Втомились плечі від незручних крил, таких, як на старих дереворитах. В куточках уст усмішка сибарита і на сандалях тротуарів пил. […]...
21. СМОЛИСТИЙ СОНЯШНИКА ДУХ Смолистий соняшника дух, Що жовтим решетом вдивляється до сходу, Бо, як жертовник, день потух, І п’яно снить про теплу насолоду […]...
22. “Розвійтеся з вітром, думки невеселі…” Розвійтеся з вітром, думки невеселі! До мене назад не вертайте! Повійтеся в гори між бори та скелі І там, кілько […]...
23. “Щось ти дуже спокійний, аж острах сурмить…” Щось ти дуже спокійний, аж острах сурмить На щемливу тривогу за все, що довкола, Аж зневірились люди прийдешніх століть, Чи […]...
24. ДУМКА Як ранок осипле квіточки росою, А між очеретом вітрець подихає, Прислухайся тільки, чуєш: над водою Мов щось потаємне голосно співає. […]...
25. “На синю синь води лягла від хмари тінь…” На синю синь води лягла від хмари тінь, Посумувала хмара за собою. До вечора іде, холонучи, теплінь І тулиться до […]...
26. НІЧ У КАРПАТАХ Красива ніч, велика ніч, Як марево сторіч. Достиглий місяць з висоти Освітлює хребти. По каменю мій кінь ступа, Вузька моя […]...
27. З’ЯВИСЯ ХОЧ У СНІ З’явися хоч у сні, моє дитинство, Частиною терпкого міту, Коли ще крадькома у дзеркалі в вітальні На каштановій, стриженій голівці […]...
28. CONTRA SPEM SPERO1! Гетьте, думи, ви хмари осінні! Тож тепера весна золота! Чи то так у жалю, в голосінні, Проминуть молодії літа? Ні, […]...
29. ВІСТЬ На землю, де я нині майже гість, Де я і відцвіла, і відспівала, Мені Господь послав Таємну Вість, Щоб за […]...
30. ПОСІВАЛЬНА Зерна в жменю набираю, Сію, сію, посіваю В хатньому куті, Щоб родили пишно, густо І пшеницю, і пашницю Ниви золоті. […]...
31. “Сьогодні я ранком молилася…” Сьогодні я ранком молилася В церкві святого Онуфрія, В жовтизні, сині та рожевизні Фресок, в іконному золоті. У монастирських мурах […]...
32. “Чи бачив хто слов’янську дівчину…” Чи бачив хто слов’янську дівчину? Чи чув коли, як річ вона веде, Жартуючи в веселую годину? Або тоді, як сонечко […]...
33. СВЯТА РОЗА над аналоєм звела крила голубка і несеться про Агнця вість навіщо мені віщий лет бабруна кухоль жіночої долі золоті балюстради […]...
34. 2. ПТАХОРІЗКА Це рясне гуляння вбогих при музиці, Під мурами, де випивка і тінь. Це триває свято поїдання птиці При світлі відлітань […]...
35. ПОЕТОВІ-ЛАУРЕАТОВІ Як ми втішалися малі, Коли в роки давноминулі Борець заїжджий брав з землі І рвав угору мідні кулі! Що той […]...
36. Осінь вечір пора вмирати осінь вечір пора вмирати голос кришиться на вітру сон раптовий як алігатор підкрадається угору теплий місяць до ока липне над […]...
37. ГАММА У мене бажання – співать про кохання… Коли все темніє, покинуть надії, Ти чуєш, щось віє, і кличе, і мліє?.. […]...
38. “осінь вечір пора вмирати…” осінь вечір пора вмирати голос кришиться на вітру сон раптовий як алігатор підкрадається угору теплий місяць до ока липне над […]...
39. СПІВАКА Як блисне думка, у душі засяє, Пісня мов рветься з серденька на волю, Тоді, сердега, ввесь світ забуває, Горе важкеє […]...
40. ПОЕТОВІ-ЛАУРЕАТОВІ Як ми втішалися малі, Коли в роки давноминулі Борець заїжджий брав з землі І рвав угору мідні кулі! Що той […]...