ЧЕКАННЯ

Related posts:

1. БРИНИТЬ МОЄ ПЕРО Володимирові Коломійцю Озвучене піснями, бринить моє перо. Брати мої, за нами – Вітчизна і народ. Росте в землі глибокій старий […]...
2. ЧЕКАННЯ Виблискує холодом трубка, мов кольт, У пальцях – напруга на тисячу вольт. Пронизує блискавка праве плече, Торкнусь телефону – морозом […]...
3. ЧЕКАННЯ Берізки, що були засніжені допіру, Відчули сокорух – пробудження нове. Катунь – немов змія, котра міняє шкіру: Сповзає з неї […]...
4. ЧЕКАННЯ Десь він згубивсь у степах, у вселенській завії. Так от… пішов. І по ньому – лиш вітер і сніг. …Жінка […]...
5. ЧЕКАННЯ Лесі Звідки це нахлинуло, не знаю. Непогасним полум’ям горю, І в думках лечу за небокраї, І лише з тобою говорю. […]...
6. БЕРЕГ ЧЕКАННЯ Через душі, мов через вокзали, Гуркотять состави почуттів… Може, сподіватися зухвало, Вірити і ждати – поготів. Та не вірить я […]...
7. СМУТОК Ой, ти не знаєш, вже не знаєш, Як високо билося серце, Як пахтіли вуста Страсним цвітом? Вже ніколи, любий, вже […]...
8. “Здається, що гори горять,- вечоріє…” Здається, що гори горять,- вечоріє. Вже сонце сховалось за їхню гряду. І, взявшись під руки, як в сонній замрії, Я […]...
9. “сплітаються пальці сплітаються очі і голови…” сплітаються пальці сплітаються очі і голови на стоптаний пляц виповзають картаті слова а ми залишаємось голими голими голими ключиця сідниця […]...
10. “Коли гай на обрію квітне…” Л. А. Коли гай на обрію квітне, То здається очам, Що розкішне царство блакитне Розгортається там. А наближ його володіння […]...
11. “Отак вітерцем перейти за леваду шовкову…” Отак вітерцем перейти за леваду шовкову – Засвітиться гай, а за гаєм – село. І все проминуле до мене повернеться […]...
12. ТУГА Ти відпливаєш, як сон, через простір; Не чути навіть плюскоту твого весла, Лише моя душа тремтить, як струни Розбитої viola […]...
13. “В царстві ночі степової…” В царстві ночі степової, В царстві ночі серед літа – Ти зі мною, я з тобою, А над нами – […]...
14. ПАМ’ЯТЬ ВИСОТИ Мені здається, що колись давно людина мала крила, а не руки. Мені здається, в тій даличині прапращури, мов ящури, літали. […]...
15. ‘Усі говорять: “він навіки згинув!..” Усі говорять: “він навіки згинув!” А серце каже: “ні, він не покинув!” Ти чуєш, як бринить струна якась тремтяча? Тремтить-бринить, […]...
16. “Не сотворив нікому зла…” Не сотворив нікому зла Знайомий мій ніколи. Жона до іншого пішла – Не докоряв ніколи. Розрив нелегко пережив, Не шкодував […]...
17. ДОРОГА врізується в землю а тобі здається що у простір переходить з місця в місце а тобі здається що в майбутнє […]...
18. БІБЛІЙНА МАРТА Вина вкриває скроні Білизною і вічі Прибоєм заливає. А місяць, як годинник Без цифр, б’є вічність. Я чую… чи то […]...
19. “Яка різниця – хто куди пішов…” Яка різниця – хто куди пішов? Хто що сказав, і рима вже готова. Поезія – це свято, як любов. О, […]...
20. ПРОГУЛЯНКА Кує зозулею уранці Старий годинник-казкомов, І сонце в усесвітнім танці Колеса жовті котить знов. Ось небо розімкнуло жмені, Злетіли жайворонки […]...
21. “Вечеряють…” Вечеряють… Відчинене вікно. Вологий вітер Ворухнув фіранку. Рука здригнулась. Пролилось вино. – Поглянь-но, мати, Хто це там на ганку. – […]...
22. “Здається з нами щось уже не те…” Здається з нами щось уже не те… І навіть люди, місто й камні, Щось прошепоче – Те усе святе У […]...
23. КОСОВИЦЯ Над покосами марево тепле, Днина гожа, висока, ясна. Серед лугу косар косу клепле – Колихає простори луна. У зеніті, в […]...
24. “І золотої й дорогої…” І золотої й дорогої Мені, щоб знали ни, ве жаль Моєї долі молодої: А іноді така печаль Оступить душу, аж […]...
25. ЗИМОВА КАЗКА Була зима і сніг пухнастий, І присмерк синій, як сапфір, І місто тихе, срібношате, Колихане в колисці зір. На закруті […]...
26. МЕТЕЛИК Метелик сів у мене на потилиці, Метелик сів і там сидить, Сидить метелик там і дивиться, Як гарно на потилиці […]...
27. СЛОВО ЦЕ ПРОСТЕ — НЕ ДИВОВИНА Загадка Слово це просте – не дивовина (зустрічаєм мало не щодня), організму складова частина і періодичне видання. В цьому слові […]...
28. “ТОСКА” Гей, дзвонять дзвони, дзвонять. Рим шаліє, В оргію сплітаються спіжеві звуки; Летить псалом, росте, то знов німіє – Понад дахи, […]...
29. ЛІНІЇ Лінії поземі, лінії доземі, Лінії прості, лінії криві Сплітаються вічно на Землі, Творять візерунки щораз то нові… Лінії, лінії, лінії… […]...
30. ОЙ ЯК УМЕР СТАРИЙ БАТЬКО Тихо закрив старий повіки, За життя тяжко гарував, В поті і труді на вигоди Молодій жінці заробляв. Вдова остала молоденька, […]...
31. 18. Два ангели славлять твоє чоло Два ангели славлять твоє чоло тяжкою короною, але тобі здається вона тільки вінком з конвалій, і твої шати крилами з […]...
32. КЛІТКА Тінь-тінь! Попалася синичка в пастку – забаві ненаситній в пащу. Тінь-тінь… У клітці синя тінь, повітря, світла і пшона доволі, […]...
33. В СУСІДСТВІ З ЛЕЛЕКАМИ Чому так мало на землі лелек? Мене бентежить їхній дивний клекіт, мені здається, що вони пришельці, що десь колись таємно […]...
34. СМОЛИСТИЙ СОНЯШНИКА ДУХ Смолистий соняшника дух, Що жовтим решетом вдивляється до сходу, Бо, як жертовник, день потух, І п’яно снить про теплу насолоду […]...
35. “Наш табор між чагарниками…” Наш табор між чагарниками, І синя – лінія лісів. Щитів і шкур гарячі плями, Сліпучість сонця і списів. Що день, […]...
36. “Вечорами, коли спить село…” Вечорами, коли спить село І віє з лугу щемним духом м’яти, Виходим з батьком, як колись було, На тепле сіно […]...
37. “Покружляв білий лебідь…” Покружляв білий лебідь, у небі розтанув, Затягнулося смутком затоки свічадо. Може, лебідь той був молодим листопадом, Може, він не розтанув, […]...
38. ДОН КІХОТ Ви від’їжджаєте. Так просто і природньо Змінить в потребі Прагу на Берлін. А я… (Балбес!) Отож не ждіть сьогодні Належних […]...
39. МУЗЕЙ СТАРОЖИТНОСТЕЙ Як ми ходимо обоє нетрями старою дому!.. Гобелени і гобої славлять пару невідому, ніби бачать нашу змову: кожен дотик – […]...
40. “Нехай чужих планет не чути…” Нехай чужих планет не чути – земля ж під нами, а не десь. Вона сам – найбільше чудо серед семи […]...