ЗАСУЖДЕНИМ

Як ми можемо жити, сміятись і дихать?
Як могли ми чекати – не битись, а спать
В ніч, коли у в’язниці спокійно і тихо
Ви збиралися вмерти – у шість двадцять п’ять.

І коли приволікся заплаканий ранок,
Вас покликала смерть у похмурій імлі –
А тепер наші душі і топчуть, і ранять
Ваші кроки останні по зимній землі.

А тепер в кожній серці пожежу пригаслу
Розпалили ви знову – спаливши життя.
І, мов гимн урочистий, мов визвольне гасло,
Є для нас двох імен нерозривне злиття.

Над могилою вашою тиша і спокій,
Та по рідному краю – зловіщі вогні.
І піти по слідах ваших скошених кроків
Рвучко тягнуться сотні окрилених ніг.

(3 votes, average: 4,00 out of 5)

ДО КОСЦЮШКА Твоє, Косцюшку, райдужне ім’я – Для почуттів найвище покликання. Дзвінкої слави перемога рання, Воно з небес не гаснучи сія. І […]...

“Я нині весь – немов крутий заміс…” Я нині весь – немов крутий заміс Із споминів, та сповідей, та сліз. Шаную те і вірю тільки в те, […]...

“Плине чаклунка-ніч над нами…” Плине чаклунка-ніч над нами, І ми пливем, і вся земля. І сад квітучими руками Нас на любов благословля. А вже […]...

“Коли визорять в небі тривожні сузір’я…” Коли визорять в небі тривожні сузір’я Тихий відблиск далеких незгасних імен, І прогляну тоді між імен і між зір я […]...

“За птахом піниться вода…” За птахом піниться вода. В малому полі мак червоний Пречисту хмару вигляда І макоцвітний погляд ронить. Не може бути двох […]...

ПАЛАЦ У БАТУРИНІ Валерієві Шевчукові Яка могутня велич піднялася Поміж охлялих і пустих полів! Малий монарх державно повелів Перевтілити гордих дум заласся. Хай […]...

ТЮЛЬПАНИ ДВА Тюльпани два, мов ти зо мною, на двох краях життя пустелі даремне кличуть, лиш водою йдуть світла золоті тунелі. Червоне […]...

Чомусь так мало виражені в слові Чомусь так мало виражені в слові Миттєвості, в яких життєва суть: Коли душа співає гімн любові, І пристрастей завершується путь. […]...

Я КЛИЧУ ТЕБЕ Той сад, і ніч, і зорі – де вони тепер? Згадай, як весна цвіла, зі мною ти рада йшла. А […]...

Три насолоди маю вiд кохання Три насолоди маю вiд кохання. Найперша – я стаю самим собою, Купаюся у щирiм спiлкуваннi, Про все, що хочу, говорю […]...

“Вчимось поволі тамувати болі…” Вчимось поволі тамувати болі, Розлукою прогірклі – пити дні. Вже тих розлук приносили доволі І білі коні, й коні вороні. […]...

НАРЦИЗ Він просить перед дзеркалом : “Прости!” І знову – стрімголов до книгозбірні : як в катакомбах, черепи примірні, лежать там […]...

НА ЦВИНТАРІ Лежать на Байковім хахли номенклатурні Під бляклим золотом зросійщених імен. Василь Василієм став у труні чи в урні, Євген – […]...

FINALE Шість літ щодня надіятись і ждати, Шість літ в огні горіть і не згорать, Удари стріл з руки коханої приймати […]...

“Ти все збагнув лише тепер…” Ти все збагнув лише тепер, Коли з’явилися сивини: Народження, життя і смерть Найголовніші для людини. А ще буття і небуття, […]...

Духнович Як і чим тепер дух оновиш, мій русине? Не твій сезон. Був у тебе співець Духнович. аби ти не впадав […]...

БУДЬ ЗО МНОЮ Люблю тебе я давно, ти – світу вікно, ти – радість і жаль, ти – сміх і печаль. Ходім у […]...

МІКЕЛАНДЖЕЛО Ну що йому та різьблена печаль, студений мрамур, як вода в криниці, вилискує, цямрований в очах, овально входить в здвоєні […]...

ТУМАН І тут, і там вітрила волохаті, – Суцільний дим од моря до небес, і тільки іноді прорвуться з плес далеких […]...

САМ ЗА ДЕРЕВОМ З-за дерева узнаю, що я вже не я, а дощ за деревом. Тепер мої вівці пасуться без мене. А я […]...

МЕЖА По рівній грані двох світів ідеш, Що, наче скло, невидима і гостра. І тягне, рве глибинами без меж Одкрите серце […]...

ПРОКЛІН Тепер, коли не треба людям книжки, Лиш плотської жаги й дешевих цін, Коли, неначе вівці після стрижки, Йдуть голі душі […]...

“Останній сніг приречено білів…” Останній сніг приречено білів, Струмочок перший жебонів у тиші, І урочистий клекіт журавлів Стояв до ранку в зорянім узвишші. А […]...

“Вже другий рік нема зими…” Вже другий рік нема зими, Земля потріскалась від суші. Ані сніжинки – наче ми Грудневий сніг забрали в душі. На […]...

“І знову брата брат…” І знову брата брат Веде в цегляну нішу. І плаче брату брат, І гірко в очі дише. І каже брату […]...

КОЛИ Я ХМЕЛЕМ ПОВІТРЯ ВПИВАЮСЬ Задоволений життям, я щойно сміявся, радів, як дитина. Та пронизав мене смертельний холод. Саме тепер, коли я хмелем повітря впиваюсь, […]...

ВАНДА Ванда має діток – двох маленьких дівчаток, Двох гарненьких дівчаток, що немов ляльки. Я цьому не вірив, я не мав […]...

НАД МОРЕМ Скелястий берег, спокій, забуття, Печери, гроти, голубі затони, Вітрил і хвиль безжурні перегони, Небес і вод заобрійне злиття. Бентежне, щемне, […]...

Чому гаряче й пристрасне бажання Чому гаряче й пристрасне бажання, З якого свiт кохання вироста, Коли тiла зливаються в єднаннi, Стихає, наче в нiм була […]...

ГАЛИЧИНО “Чути кру-кру, В чужині умру, Заки море перелечу – Крилонька зітру…” (Б. Лепкий) А ще пам’яті Л. Лепкого, Д. Січинського, […]...

“Любов – то завжди є нещастя. То – мала річ…” Любов – то завжди є нещастя. То – мала річ. Як блиск оголення, як пісенька в забаві, Як лінія двох […]...

“То страх – в історію, як прірву…” То страх – в історію, як прірву, Дивитись: невідплачені борги, Обмануті людські надії, віри, Поховані без помсти вороги… Чи хтось […]...

“Чим зайнятий тепер твій меткий розум? ..” Чим зайнятий тепер твій меткий розум? Де він тепер у тебе блукає? Чого він бажає, чого уникає? Чи діє він […]...

ЯРОСЛАВЛЬ Підвівся Ярославль над Волгою-рікою: Заводів дружний спів, бульварів людний вир… Тисячолітньою слов’янською красою Зорить в сузір’ї міст, чаруючи мій зір. […]...

ДВА СВІТИ – Розкажи мені, сивий діду, Про свої парубоцькі дні, Чи ганяв ти по білому світу, Як ось довелося мені? Я […]...

КОРНЕЛІЯ я тримала колись на колінах клейноди вітчизни заплітала потік волосся у вузол цнотливий котра з жон не бажала би стати […]...

ПАТАГОНІЯ Я не умру від смерти – Я умру від життя. Умиратиму – життя буде мерти, Не маятиме стяг. Я молодим, […]...

“Дві верби, дві журби, дві осінні задуми…” Дві верби, дві журби, дві осінні задуми, – Дві сестри, дві вдови входять в ліс, наче в думу. В лісовій […]...

“Перше осені слово…” Перше осені слово – Перший лист на землі. За Дунаєм дзвінковим Тихі гори в імлі. А за тою імлою Є […]...

Новорічне то начебто почнеться маскарад а насправді то він закінчиться і тепер можна хоча б на часинку побути собою бо незабаром […]...

Related posts: