Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ВОЛИНЬ

Забула ринь лінивая Горинь,-
От-от зовсім затримаються води…
Десь у лісах спинилися підводи,
По саму вісь втопившись у дряглинь…

Тече і ні розтопленая синь
На стріхи хат, на ниви і городи…
І сплять Садки, Кургани, Гориньгроди,
І спить уся сонливая Волинь.

Здається, й час зімкнув свої повіки,-
Ніколи більш не литимуться ріки,
Вози навік загрузли у багні…

Як увірвать годину цюю млосну,
Як закричать в цій важкій тишині,
Щоб раптом все прокинулося зосну?

Прага, 1930

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

ВОЛИНЬ - СТЕФАНОВИЧ ОЛЕКСА