“Ще просонню сповиті…”

Related posts:

1. ПІЙМАНИЙ СКОВОРОДА Блудний Сковорода з паличкою в руці селами загляда, списує папірці. В череві – хлюпа бурда, в помислах – Рим, печений […]...
2. ДЯДЯ ЖОРА, МІГРАНТ Переповнений Георгіями кавалере, вранці виходиш, ніби з вольєри, пахкаєш люлькою на пташок Божих, чигаєш при дорозі на перехожих. “Гей, куди […]...
3. ЗНАК Богиня Долі порухом десниці Окреслила рішуче Зодіак І, стримавши іронію в зіницях, Спитала їдко: – Ну то де ж твій […]...
4. “Ми народжені сонячним вітром. Дбайливо сповиті…” Ми народжені сонячним вітром. Дбайливо сповиті в пелюшки, тонкотканії із конопляних зірок. Ми у літеплі місяця купані. Вчились ходити ми […]...
5. МИХАЙЛІВСЬКИЙ ЗОЛОТОВЕРХИЙ. ВІДРОДЖЕННЯ Зринає у новітнім хорі Ця найвеличніша з ідей: Чим вище голови в соборів, Тим вище голови в людей. Вставай, мій […]...
6. УВЕЧЕРІ НА УЗЛІССІ Чиї ліси, неначе й знаю. Але Його чи відшукаю? Не бачу й прояву житла. Навкруг сніги без дна й без […]...
7. ЮРІЙ У силі своїй – всепотужний. Краса його – криці краса. В десниці спис харалужний І смерть на вістрі спися. Вже […]...
8. ЮРІЙ У силі своїй – всепотужний. Краса його – криці краса. В десниці спис харалужний І смерть на вістрі списа. Вже […]...
9. CОНЕТ У двох катренах твориться квадрига Із повнозбройних вояків-рядків; Пульсує кров, як хвилі з лотоків, Та гін гамує непокори крига. Ще […]...
10. ХОРАЛ БЕТГОВЕНА Хай небо хвалить Творця не словом, А громом Його ім’я, Всі землі й води – Його престолом, О муже гордий, […]...
11. МІСТ Труд його за належне усякий приймав, І ціни йому справжньої доти не знали, Поки вільно по ньому ішли й проїжджали, […]...
12. ХМАРИНА В НЕБІ Хмарина в небі голубім Пливе, як мрія, одиноко, І вітру раннього потоки Несуть її крилом своїм. Куди ти мчиш, куди […]...
13. НА ШЛЯХУ Обплетений вітрами ранок шугне, мов циганя з води і на піску кричить з нестями, обсмалений і молодий. Ріка зміяста з […]...
14. “Сосни гудуть на шоломі піщаного згірка…” Сосни гудуть на шоломі піщаного згірка… Може, й не сосни, а вітер між сосон гуде… Видно, як в небі серпневому […]...
15. БАТЬКОВА ХАТА У вінку веселого зела Вікнами до шляху і до поля Тиха й скромна, як селянська доля, Лебедіє хата край села. […]...
16. Цятка моєї крові Мати нашу Вкраїну – нічого не мати. Мати нашу Вкраїну – це хліб без води… Знов стоїть наді мною заплпкана […]...
17. ПОСВЯТА Зінаїді Р-ській 4 Дівчино! дізнатись була ти цікава, Чи дуже люблю я природу. Дівчино! природа – то тільки оправа На […]...
18. РІКА Григорію Дем’янчуку Як при Сковороді, нам пригодиться: Сакви і подорожна патериця… Блокнотик ще з фламастером в руці, І помандруй неквапно […]...
19. “І знову світ на грані катастрофи…” І знову світ на грані катастрофи, І торжествує підлий сатана, Торує людство шлях свій до Голгофи, Гряде остання світова війна. […]...
20. ІЗ ПОЕМИ “СМЕРТЬ ФРАНКА” Гадюкою звиваєтья дорога… Куди, куди біжить дорога ця? Каміння, глід, жар, згага і знемога… Немає їй ні краю, ні кінця… […]...
21. ПРО ІСТИНУ Мені відкрилась істина гірка. Народ мій – раб. А я його дочка. Це ж не народ, це просто віслючок, Бо […]...
22. ЗИМА Сніг лягає, білячи гілки. Крячуть ворони на сніг. Десь валує з фарми дим. Двоє йдуть, сягає втома ніг. Вилить сніг. […]...
23. НА СЕЛІ І Лежать покошені, порожні Поля безлюдні вдалині, – Ховаю погляди тривожні, Бо тут невесело мені. Бо думку давить і стискає […]...
24. СКОВОРОДИНСЬКИЙ МОТИВ Хай скажуть: – Плин фантасмагорій! – Та навесні серед дібров Благословив мене Григорій На труд, на подвиг, на любов. Хоч […]...
25. КОПАЧ Він копав. За плату і без плати. Звідав таємниці джерела. Йшли з поклоном до старого в хату З третього й […]...
26. ЛИСТ Забутий друг давно минулих літ Прислав листа, запрошує у гості. І враз війнуло зболено і гостро Солодким вітром проминулих літ. […]...
27. УТІКАЧ Не відав він, де друг його, де недруг, Глухих осель минаючи принаду В чужім краю. В його зелених нетрях Знаходив […]...
28. “Ні, забуття не дасть мені й сама природа…” Ні, забуття не дасть мені й сама природа… Нехай вона і дивна, й молода, Але її краса і врода Твою […]...
29. “Іще одна сумна калина…” Іще одна сумна калина На кладовищі зацвіла. Під нею ще одна людина Спочинок вічний віднайшла. Дощами обрій просльозився – І […]...
30. “Десь суть була…” Десь суть була, осталися одгадки, десь дім стояв, та як його знайти? Мій шлях неждано виховзнув з-під ніг піском розлився […]...
31. ЕПІГРАМА НА ОЛЮ КУШНІР Прекрасна Донно, не зважайте на милі усмішки й слова, бо шлях наліво завжди знайде його шоферська голова....
32. “Де ви, де ви, ставні тополі…” Де ви, де ви, ставні тополі, Кольорові струмки зела? Обвівайте ненатлі болі З вогняного мого чола. Де ви, де ви, […]...
33. НІЧ ІВАНА БОГУНА Болиш? Боли ж! Боли, Бо лине крик Від можа і до можа Україною, І панський перехняблений язик Хрипить над нею […]...
34. НА БОНІ Під жарти й сміх у легкому розгоні Вже немалий одміряли кусок… Крутіше схил, затриманіше крок… Уся гора у соняшному дзвоні… […]...
35. “Ісус Христос розп’ятий був не раз…” Ісус Христос розп’ятий був не раз. Там, на Голгофі, це було уперше. Умер од смерті, може,- від образ, і за […]...
36. “Час як мигтить… Не встигаєш…” Час як мигтить… Не встигаєш. Стільки вже не застаєш – Чи до села завітаєш, Чи пізні вістки взнаєш. Стали там […]...
37. НА ОБРІЇ СЛЬОЗИ Згадалося… Казкового бінокля солдат подав замислено мені. І я за склом, від подиху намоклим, побачив шлях, неначе уві сні. Його […]...
38. “Заплуталась павутинно…” Заплуталась павутинно стежка в кронах яблунь. Ліниво-терпляче провадить крок промінь по довгих мандрах. Яблуні очі свої червоні долу спустили трудно. […]...
39. ОДМІНИ Сніг згинув так, як і прийшов – ніхто за ним не біг, не плакав. Одна осталася ознака: блакить збігала з […]...
40. СМУТНІ КАРТИНИ Убогії ниви, убогії села, Убогий, обшарпаний люд, – Смутнії картини, смутні-невеселі, А інших не знайдеш ти тут. Не став би […]...