ДО СВ. ВОЛОДИМИРА
Похитнулися міри й виміри,
Стільки зверглося вір, богів,-
Тільки Він стоїть, Володимире,
Той, до кого ти нас привів.
У сліпучому сконі атому,
В лютім подиху всекінця,
Лиш виблискує на розп’ятому
Рубіновість його вінця.
У нещадному сяйві розпаду
Лиш чорнішою тінь хреста…
Вірим, княже наш, в свого Господа,
В те, що з мертвих Він нам возста!
(2 votes, average: 3,00 out of 5)
Related posts:
- ХРИСТОС Людська мудрість торкнула б місяця Якби скласти книжки на стос, Та безмірно над нею виситься, Та над всім воздвигся Христос. […]...
- НА СМЕРТЬ ВОЛОДИМИРА ІВАСЮКА Зчорніла рута, скапала слізьми На партитуру, як останні знаки, Карпатський птах на скелі впав крильми, І світ по нім трембітою […]...
- ПАМ’ЯТІ ВОЛОДИМИРА ІВАСЮКА І Ще грають сурми. Ще лунають звуки Його мелодій. А з боків йому Ловці викручують музичні руки І тіло вішають […]...
- Хрещення Володимира Великого Біля княжої палати Зеленіє пишний сад. Попід липами густими Стали ідоли у ряд. Ідол Волоса, Перуна, Ось Сварожич, там Стрибог, […]...
- ДУША ПРОЗОРИТЬСЯ ДО ДНА Ніяковіючи цвіте жовтенький підбіл. Пахнуть трави. Жовто-зелено, кучеряво берези повняться. Теплінь… І на прозору волосінь нанизує хмарини жайвір. Скрипить, розхитана […]...
- “Нам не знать, як згашено кров…” “Діла і бажання сторукі І смерть, як найвищий вінок”. О. Ольжич Нам не знать, як згашено кров, І не знати, […]...
- “Не дивись у сніги на дорогу оту…” Не дивись у сніги на дорогу оту, Не дивися на заячий слід у сльоту, Не дивись на крило, не дивись […]...
- НА РОКОВИНИ СМЕРТІ ШЕВЧЕНКА Умер поет! І струни голосні Порвалися, замовкнули навіки. Ми стали сиротами, і, сумні, Ми понесли у серці жаль великий. І […]...
- “Ти на своїй землі, серед свого народу…” Ти на своїй землі, серед свого народу, Ввібрав його бентежний впертий дух. Його мужицьким генетичним кодом Помічено зорі твоєї рух. […]...
- КИЇВСЬКІ БОЯРИ Сон відгадали Святослава бояри київські… Речуть: “Нам, княже, туга полонила серця і розуми уже. Два соколи знялися гордо над золотим […]...
- КЛІТКА Тінь-тінь! Попалася синичка в пастку – забаві ненаситній в пащу. Тінь-тінь… У клітці синя тінь, повітря, світла і пшона доволі, […]...
- “Сад у листопаді є й немає…” Сад у листопаді є й немає, лиш скелет його на видноті. Лагідна душа його літає, де всі душі добрі і […]...
- ПРИТЧА ПРО ВЕЛИКУ ЛЮДИНУ І помер один чоловік І тоді, коли його тіло безсило лежало на катафальку, усі, що знали його й прийшли відправити […]...
- Куди йдемо? Куди йдемо? Куди веде дорога? Вогонь і кров. І захід – як багаття. У відчаї зрікаємося Бога, На ангелах лежить […]...
- БЕЗСОННЯ Чого не спить воно, оте вікно, – у небі ночі та й одне-єдине? За що катує полум’ям воно когось там […]...
- НІЧ НА ПЛОЩІ ЮРА Північ чорна, наче вугіль, ходить тінь по площі Юра, в’ються обручами смуги на блискучих сірих мурах. Місяць – таємничий перстень, […]...
- “Як срібно скрізь! Куди не кинь…” Як срібно скрізь! Куди не кинь, Усе виблискує, іскриться… Як чисто може засвітиться Земне в небесну голубінь! Душа окрилена, окріпла: […]...
- ХОР ЛІСОВИХ ДЗВІНОЧКІВ + (Уривок із поеми) Ми Дзвіночки, Лісові Дзвіночки, Славим день. Ми співаєм, Дзвоном зустрічаєм: День! День. Любим сонце, Небосхил і […]...
- МОГИЛА Там, де виснуть, як мокрі мішки, небосхили І, задумавшись, гори стоять навкруги, Ледь видніє чиясь безпритульна могила, Мов сирітка, загублена […]...
- ЗЕМЛЯ Там глибокі річища робіт багряніють корою облич, коли світлом стерня сурмить, ланцюгами виблискує спека, роздима чорноту цвіркунів над степом. Малиновіє […]...
- “Розмаїв світ – як першозвуки гами…” Розмаїв світ – як первозвуки гами. Його відгомін гожий і снажний. Доріг пізнань припалий порохами, Топчу пили терпкої чужини. Моє […]...
- “Зламаймо свого спокою канони” Зламаймо свого спокою канони, Спалім до свого спокою мости. Візьмім на плечі небо, що дано нам, Щоби його по світу […]...
- “Я змалку боявся поганого ока…” Романові Безпалківу Я змалку боявся поганого ока. Зомлів колись я на храмі в чужому селі, безпорадний. Вже знаю про себе […]...
- БОНДАРІВНА Ой, не вітер то гуде над дахом, Поринає в сиву далину – Зграя гайвороння, птах за птахом, Обминає Бондарівнину труну. […]...
- СІЛЬСЬКА ПОЕМА На сірому крилі, на скіфській сірій ночі, Де все жага, і доля, і мана,- Лілова тінь весни, грози вишневі очі, […]...
- “Ще просонню сповиті…” Із палицею пілігрима У нові села й городи Простує тінь неутомима Григорія Сковороди. М. Рильський Ще просонню сповиті Дніпрові береги… […]...
- В казематі (“Чи ми ще зійдемося знову…”) XII Чи ми ще зійдемося знову Чи вже навіки розійшлись? І слово правди і любові В степи і дебрі рознесли! […]...
- ЖДУ АНГЕЛІВ З МЕЧАМИ Шукаю в світі непідвладних смерті, Проходжу від хреста і до хреста: Там ч ола в колючках, серця роздерті, Пробиті руки, […]...
- Без шкіри – на вітрі Пустеля – колоратура З ацитиленовим кар’єром смерти. Щораз розпеченіші кола Нескінченної повивальні. На щаблях прискореного розпаду Самі бані, куби Й […]...
- ТРОЯНДА ГІР (Мачу-Пічу) Була я гостею в Андах, В троянді, де сходить бог Сонця Над пелюстками верхів. Бриніла мені Вільканота На інструменті старому […]...
- МЕТЕЛИК Я мов метелик я білий білий Як він химерний як він несмілий Літаю біло у білім сяйві Лечу для лету […]...
- ЛЮБИТИ ВОРОГА Як хочеш ворога свого любити, Іди в святі, люби його, та знай, Що за любов тебе він буде бити, На […]...
- “В Холодній Балці ніч відьмяча…” В Холодній Балці ніч відьмяча, Чорти в зеленому чаду, І на вогні стегно теляче Чортам обслинює губу. В Холодній Балці […]...
- ЛІТАК НАД ПЛАНЕТОЮ Ми однакові тут, в літаку, і старі, й молоді, Літакової долі підлеглі і бранці польоту. І коли вже судилося бути […]...
- “Я стою на кручі…” Я стою на кручі – За рікою дзвони: Жду твоїх вітрил я – Тінь там тоне, тінь там десь… Випливають […]...
- “Як солодко в північній тишині…” Як солодко в північній тишині Давно прочитані книжки перегортати І знову – з радістю і сумом – зустрічати Все те, […]...
- ДУШПАСТИР Він – паша і пастух. А ми – навкруг, порядні, зняв, отож, реміння з шиї, і ту крамолу, що спочатку […]...
- “Все нижче сонце і все довші тіні…” Все нижче сонце і все довші тіні, і гасне час, як під вогнем свіча. Усе частіш встає примара тліні, і […]...
- “Душі тут рости і цвісти від любові…” Душі тут рости і цвісти від любові (А хтось гендлював, розживався на слові, Хтось мислі виносив, як джинси потерті). А […]...
- ОШУКАНА МОГИЛА Отут, де сумно опустили віти Стрункі тополі на твердий обліг, В пропахле димом сорок третє літо Він за неправду у […]...