Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Ще просонню сповиті…”

Із палицею пілігрима
У нові села й городи
Простує тінь неутомима
Григорія Сковороди.

М. Рильський

Ще просонню сповиті
Дніпрові береги…
У простій сивій свиті,
Без зайвої ваги,

За поясом цівниця,
Торбина на плечах,
В десниці патериця…
Куди ще його шлях?

Куди його провадить
Невтомная хода?
В якії села-гради
Гряде Сковорода?

1923 – 1926

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

“Ще просонню сповиті…” - СТЕФАНОВИЧ ОЛЕКСА