ВАЛЕНТИНУ ЧЕМЕРИСУ

Related posts:

1. “біль, як страшна діра від ключа…” біль, як страшна діра від ключа квіти, мов дірки від ключа, крізь які видно красу янгол з велетенськими дірами від […]...
2. “Тиша вечірня…” Тиша вечірня… Тільки десь у полях одинокий віз торохтить приглушено, наче зерня в достиглому яблуці… То серпень від нас крадькома […]...
3. ВІЙНА І Кладусь я спать. Три янголи в головах стоять. Один янгол – все бачить. Другий янгол – все чує. Третій […]...
4. ЛЮБОВ ГУЛЛІВЕРА Коли я протоптав нечувану дорогу До крихітних істот – грім прогримів: “Затям, Не варто на цей світ нагонити тривогу”. – […]...
5. ГОЛУБИМИ ОЧИМА Голубими очима Вдивляється в небо дитя – Голубими дорогами Одпливає, одходить життя. Десь нема вже високого саду, Що до мене […]...
6. ДНО ПЕЙЗАЖУ Корови й дині. Білий янгол на лопуха зеленій плахті. Хто будить в серці тужну п’янкість і хто колише темний страх […]...
7. ЧЕТВЕРТИЙ КУТ (Віра, надія, любов. – Ч. 1) О, вічно тужать людські душі, час принесе поразку. Хай нам шепоче янгол в уші […]...
8. “Страшний калейдоскоп: в цю мить десь хтось загинув…” Страшний калейдоскоп: в цю мить десь хтось загинув. В цю мить. В цю саму мить. У кожну із хвилин. Розбився […]...
9. ІЗ ЯНГОЛОМ НА ПЛЕЧІ Краєм світу, уночі, При Господній при свічі Хтось бреде собі самотньо Із янголом на плечі. Йде в ніде, в невороття, […]...
10. ЧЕРВОНА ТРОЯНДА Біля церкви святого Степана Запорошені лави, стежки Білим снігом. І жінка в багрянім, Наче янгол спустився з туману І бентежить […]...
11. ЛУБОК Десь на звалищі, між будяками, на вугіллі, що мокне роками, янголів два: один одному крила воскує, один одного в очі […]...
12. КВІТКОВЕ ВЕСІЛЛЯ. Алегоричний жарт У вишневому садочку, Під вербою, в холодочку, Щоб лихо прогнать І щоб долю звеселити, Заходились наші квіти Весілля гулять. Не […]...
13. “10. поражений сучасним…” поражений сучасним він зсуває з клубів спідниці поражений здирає з рамена сорочку захлинається моєю наготою...
14. В САДУ ІМЕНІ ПЕРШОГО ТРАВНЯ На схилах сивого Дніпра В обручик грає дітвора. Гуляй, Тамарочко, і ти, Забилась трішки – то нічого. Гуляй, дитя моє, […]...
15. КОЛИ УМЕР КРИВАВИЙ ТОРКВЕМАДА Коли умер кривавий Торквемада, Пішли по всій Іспанії ченці, Зодягнені в лахміття, як старці, Підступні пастухи людського стада. О, як […]...
16. “Хіба не бачите, що небо голубіє..” Хіба не бачите, що небо голубіє, Що сонце ранками всміхається ніжніш, Що вся земля в якімсь чеканні дивнім мліє, І […]...
17. Кабала зірок кабала зірок вітряки у дзеркалах солончаків колесом щастя на терезах янгол і чорт важать серця тягар...
18. НА СЕЛІ Вбоге село. Похилилися хати. Злісно собака голодна гарчить, Йдуть нечупарні, смугляві дівчата, Чуть, як дитина побита кричить. Чудно стоїть одинока […]...
19. ЕЛЕГІЯ ПРО МИНУЩЕ Хіба скажу про те, як ночі у червні повагом повзуть, не менші дні мені пророчать і передсвітків каламуть… Хіба скажу […]...
20. ПО РІЗДВІ (Колядка) Десь на звалищі між будяками, На вугіллі, що мокне роками, Янголів два. Один одному крила воскує, Один одного в очі […]...
21. ПОЛІТ ІКАРА Хіба не чули ви відлуння і не помітили, як прокотилася вогниста куля, і враз дерева зацвіли і освітили надвечір’я, щоб […]...
22. У БУДИНКУ ПЕРЕСТАРКІВ Дмитру Онковичу У будинку перестарків – благодать, Про життя не треба думать і гадать, Тут живи хоч років триста – […]...
23. “І знову десь на обріях помалу…” І знову десь на обріях помалу Розгойдує незримі хтось кадила І синявою стеле, як бувало… І знову моя Осінь десь […]...
24. “Не вір, не вір, що інші всі – негарні…” Не вір, не вір, що інші всі – негарні, А я байдужий до других жінок. Той відсвіт, що вона для […]...
25. ГИМН Так сумно, Боже! Красною дугою Та розливаєш блиски на просторі І в синіх водах тьмариш підо мною Вогнисті зорі. Хай […]...
26. ОДУРЕНА Він байдуже потис її руку І не чув її милих докорів, І так довго стогнали по бруку Перестуки її підборів. […]...
27. І ДІВЧАТА НЕ ВИНОСИЛИ НАМ КВІТІВ Після бою ніч прослалась по селу. Пить хотілось. Спать хотілось. Нили ноги. Пил на тілі, пил у горлі, – світ […]...
28. “Десь згасла зірка. Десь погасла доля…” Десь згасла зірка. Десь погасла доля. Десь синя хвиля хвилю доганя… А десь прадавній хрест сіріє в полі І хтось […]...
29. МАНДРІВКА ТІЛ (так молодість) Пливуть густіють голоси спихаючи із губ і задихаються від духоти пісень дівочі усміхи на зруб зубів. І туга […]...
30. “Великі дерева самотні…” Великі дерева самотні, Великі люди самотні. Я про це десь читав, Але я не згоден. Великим деревам ближче до сонця. […]...
31. “По блакитному степу…” По блакитному степу Вороний вітер! Пригорнув раз та й подався – Вороний вітер… Вийшла жита жати я. Громова хмара! Ой […]...
32. МАРІННЯ Це було десь – Байдужі пожежі, ніч, канонада. Доблесть, як епос. І зрада. І ліс, просякнутий кулями ввесь. Це було […]...
33. ДОЛЯ Конвою крик, виття вівчарок, Услід колоні – темний пил… І гасить ген, мов недогарок, Твій день холодний небосхил. Хіба ж […]...
34. ДИТИНКА Темної ночі коло воріт Хтось стукотить; Панська служанка вийшла у сіни: Коло порога мізильна дитина В золотім кріслі сидить. – […]...
35. УКРАЇНА Натомилася: дні немічені у роботі без відпочинку. Прилягла і здрімнула, як дівчина, крадькома, на часинку… І привиділося: незлічені копачі йдуть […]...
36. Я НЕ ЗНАЮ ТОГО, ХТО ПРИВІВ На ворізках колиска під самою стелею – так дід ладнав, сам прив’язав на сволок. За шнур колиску колисав вояк, поранений […]...
37. ПАМ’ЯТНИК І. М. СОШЕНКУ Умер проїздом. Корсунь спав, байдужий, що десь сьогодні, вчора чи торік умер проїздом, сивий і недужий, якийсь старий самотній чоловік. […]...
38. НА ОБОЛОНІ На Оболоні паслись коні, Цвіли луги на Оболоні. А де ті коні? Хто їх знає! Народ живе і не питає. […]...
39. КОЛЯДА Тешуть теслі з срібла сани, стелиться сніжиста путь. На тих санях в синь незнану Дитя боже повезуть. Тешуть теслі з […]...
40. ПАЛКА НІЧ Танець жаги витинала троїста всоте, в духмяні ложа манила лукава гречка. Медом кохання гусли очі, як соти, і пазух шукали […]...