Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ОДУРЕНА

Він байдуже потис її руку
І не чув її милих докорів,
І так довго стогнали по бруку
Перестуки її підборів.
І стояв він, тупий, плечистий,
І байдужий, немов колода.
І здалося – на ціле місто
Заридала вона на сходах.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (4 votes, average: 4,00 out of 5)

ОДУРЕНА - СИМОНЕНКО ВАСИЛЬ