Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Жадоба світу, що дрімала в снах…”

Жадоба світу, що дрімала в снах,
Ненатлим смерчем вибухла з війною,
І давні жалі тьмяною луною
По срібляних померкли полинах.

Щасливий той, кому домашній прах
Не вабить дум порожньою нудьгою,
Кому невтомно таїну розвою
Змагає мозок на пізнань шляхах.

О всесвіте! Твої принадлі далі
Мені дзвенять крізь дні відрокоталі,
Немов яса лункої булави;

Бери мене в свої важкі обійми,
Дозволь дознати простір віковий
І жереб радости, як долю, вийми!

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 2,00 out of 5)

“Жадоба світу, що дрімала в снах…” - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)