ЗАВОЙОВНИКИ ПРЕРІЙ
Пам’яті перших українських поселенців
Не загарбники з дальніх імперій,
Не кортези з минулих віків, –
Тут пройшли завойовники прерій,
Єлиняк, Пилипівський, Леськів.
Лемешів домороблена криця
Корчувала почахлі паплі,
Щоб лягала подільська пшениця
В чорні лона нової землі.
І злітали, спрагливчі причалу,
Золотими крильми врожаї.
Слава й честь українському ралу,
Що відкрило канадські краї!
Завойовники з видом сумирним,
Орачі від зорі до зорі,
Добре знають і Вільна, і Мир Нам
Вашу працю, меткі трударі.
Це по вас по лугах, по дібровах
Поминають Мондер, Вегревіль…
Спочивайте в пухнастих покровах
Потом скроплених, піднятих піль!
Ваші руки на славу Канаді
Торували шляхи крізь гілля.
Хай не стане вам плуг на заваді,
Хай лягає вам пухом земля!
1964
(3 votes, average: 2,33 out of 5)
Related posts:
- “Я порву ті вінки, що сплітались в добу лихоліття…” Я порву ті вінки, що сплітались в добу лихоліття, Розтопчу, розмету їх у попіл, у порох, у сміття. Замість них […]...
- ПРЕДКАМ, У ДНІПРІ ХРЕЩЕНИМ ” У Христа хрестилися…” В Дніпрі – у водах нашого Йордану – Ви купіль прийняли святу, Ви зодяглись у віру […]...
- ЧИТАЧАМ ПОЕЗІЇ Не шукайте родзинок, читаючи вірші.- Так лиш діти примхливі розжовують здобу. Члени вашого тіла не кращі й не гірші – […]...
- ЗОРІ-ОЧІ Зорі-очі, очі-зорі Тут і там, Тут зорять – до дна прозорі, Там зорять – як іскри в морі… Зорі-очі, очі-зорі, […]...
- ГАБРИШИНИ Бездушні, ниці, на шаги падкі, Вони рояться, русини меткі, На щит піднявши поклик Тиссерана. Нащадки вбивців слова Маркіяна, Вони беруть […]...
- БУКЕТ Я буду долго Гнать велосипед. В глухих лугах его остановлю. Нарву цветов. И подарю букет Той девушке, которую люблю. Я […]...
- АЛЬБЕРТА Чорна кров зеленавих прерій Звагло двигає материк. Чую в гомоні рафінерій Твій могутній, Альберто, крик. Вибухають, як сяйва з ядер, […]...
- ПЕНТЕЗІЛЕЯ та королева що майже зрослася з конем озброєна мов твердиня що вітром гасає по бойовищі розкидаючи кучері з-під шолома в […]...
- “Для вас – Катинь, Осташкове і Харків…” Нащадкам польських офіцерів Для вас – Катинь, Осташкове і Харків, Нам – Винниця, і Лаз, і Биківня… О, скільки масових […]...
- ГЕСІОД І Між неуцтва і між маразму, неначе мухи на листі, виконуємо і не раз ми слова безвольні і пусті. Та […]...
- КУПЕЦЬ І блиснули на сонці ножі, І метнулись червоні обличчя, І упав на пісок, і лежить, І, байдужий, помстити не кличе. […]...
- НЕВЖЕ? По широких степах України І по різних далеких кутках Ми згинаєм робітницькі спини І тримаєм всю працю в руках. Тільки […]...
- Осінь Ще бережуть тепло стрункі тополі, Налиті сонцем у липневі дні, А вже сердито на високих хвилях Качок гойдає темноводий став. […]...
- ДЕНЬ ПЕРЕМОГИ Радіола в клубі грає, У танку і старі, й малі. Половина села гуляє, Половина лежить в землі. Вітер Вічний вогонь […]...
- В ДАЛИНІ РОДОКРАЮ Мов з первісного племені я – розкошую в лугах, у байраках залитих, заповнених, як водою зеленою – пишною порослю… І […]...
- ВЕСНА Цілує вітер квіти у лугах, У небі птаха окликає птах. Шукає риба рибу у воді, І вуст вуста шукають молоді. […]...
- “Переселилась у міста…” Переселилась у міста Народу половина, А в полі хиляться жита, Цвіте в лугах калина. І дві руки, як дві сестри, […]...
- “А затишок співає, мов сирена…” А затишок співає, мов сирена. Не треба воску, я не Одіссей. Вже леви ждуть, і жде моя арена. Життя, мабуть,- […]...
- “Важкі вітри не випили роси…” Важкі вітри не випили роси, Черлені трави бродять буйним соком, І вдалині під обрієм високим Лугів осінніх теплі голоси. А […]...
- “Увійде і тихо стане…” Увійде і тихо стане: – Ось де я! – Злотокоса, тонкостанна, Наче лілія. Поведе плечем, бровою, Схилить голову І покличе […]...
- Похід Ольги на деревлян Незабаром гнівна Ольга Знову зводить рахунки… Але борються завзято Деревлянські вояки. Баче Ольга, що до бою В неї сила замала, […]...
- ЗОРІ Вийду ніччю в чисте поле – гроби бовваніють, Погляну я в чисте небо: там зорі зоріють. Ясні зорі, красні зорі, […]...
- “Дві зорі цвіло у небі…” Дві зорі цвіло у небі. Дві зорі – на дві дороги. Що одна зоря – для неї. Що друга зоря […]...
- ПІД ІВАНА КУПАЛА Під Івана Купала в гарячі ночі Тьма згусає в дібровах. У травах, в клоччі дрібнолистих кущів, над димком болот, над […]...
- “Повертаймось, люди, до коней…” Повертаймось, люди, до коней, Перепрошуймо гнідих і сивих, Бо без них і сумно і тужливо, І робота не пливе до […]...
- “Глибокий жалю, невимовна мста…” Пам’яті спалених Доньки й Дружини Глибокий жалю, невимовна мста! Моя кровинко, одноденна доне! Куди втікати, як душа холоне, Як серця […]...
- “Ви щасливі, пречистії зорі…” Ви щасливі, пречистії зорі, ваші промені – ваша розмова; якби я ваші промені мала, я б ніколи не мовила слова. […]...
- ПАНАХИДА До вас дзвонили тільки конвалії У долині під лісом, Бо вже не було дзвонів. І щигли вам співали панахиду За […]...
- “Догорає вечір за рікою…” Догорає вечір за рікою, Де стояла Запорозька Січ. В небеса всевладною рукою Висіває перші зорі ніч. Сходять зорі, мерехткі, як […]...
- РУТА Р. Е. Листопадні зорі неприхильні до любови. Падаючи, відмежовують себе від неба і людей від себе. Пробираючись крізь зорі, затрачаю […]...
- “Не води весняні, а музика флейти розлита…” Не води весняні, а музика флейти розлита, а музика флейти синіє у чорних лугах. І в чорних полях зеленіє, напевне, […]...
- ПОЛИН В лугах пишається калина, Біжить по каменю вода. За руку мати молода Веде у світ малого сина. Щебече, мов пташа, […]...
- МОТИВ ФОНЯКОВА Як ти жила до Пушкіна, Росіє? Над плугом від зорі і до зорі Одвічно гнули спини гречкосії, Попи молились, правили […]...
- “Єсть у мене одна…” Єсть у мене одна Розпачлива, сумна, Одинокая зірка ясная; Сеї ж ночі дарма Її кличу, – нема! Я стою у […]...
- ПІСНЯ СЬОМА. Дума перва Дивна чутка по Стамбулу, Дивна вість літає: Падишах своїй цариці Берло довіряє! Берло, жизні знак і смерті, Власті над військами, […]...
- ЗОРІ В холодні ночі звужуються зорі, немов зіниці божевільного. Моторошно й пильно дивиться Всесвіт – Великий Маг, – піднявши над землею […]...
- НА ЗНЕСЕННЯ СТАРОЇ ХАТИ От і прийшла до нашої хатини Смерть-костомаха, зла і невідворотна, Безжалісно косою замахнулась – І повалила струхлявілі крокви. А потім […]...
- ЗАХІД У нетрях європейських міст Я завжди відчував утому; Дім біля дому, дім біля дому… А не повіриш там нікому, Ніхто […]...
- “Дали рабам державу…” Дали рабам державу… Навіщо, Боже мій?! У раба кров іржава Чи замість крові – лій… На що йому держава? Навіщо, […]...
- “День минув і згас у потойбіччі…” День минув і згас у потойбіччі, Засвітились зорі, наче свічі. Оповила простори пітьма. От і все. Погаснув – і нема. […]...