Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові

НА ЗНЕСЕННЯ СТАРОЇ ХАТИ

От і прийшла до нашої хатини
Смерть-костомаха, зла і невідворотна,
Безжалісно косою замахнулась –
І повалила струхлявілі крокви.
А потім стіни падали, і стеля,
Й самотня піч од подиву жахнулась:
Який же світ безмежний та широкий!

Трудяго-піч, низька і незавидна,
Така ж стара, як та верба журлива,
Скількох нагодувала ти й зігріла,
Скільком дала притулок в холоднечу,
Коли аж стіни бралися морозом!

Спасибі, піч, ти чесно нам служила
І до війни, і після – тож сьогодні
Дай доторкнусь востаннє до черені:
Тебе й хатину, лісяну, стару,
Я в дальню путь, на той світ, проводжаю…

А ти, сестрице, ти не плач, голубко,
Гостей поклич і чарку приготуй –
Та й пом’янем і піч оцю, й хатину
Сердечним словом, спогадом нехитрим,
Як друзів найдорожчих поминають.

Новий же дім нехай стоїть століття,
І так тобі нехай живеться в ньому,
Аби синів щасливо оженити,
Віддати заміж дочок, і онукам
Ще заспівати пісню українську…

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

НА ЗНЕСЕННЯ СТАРОЇ ХАТИ - КАРПЕНКО МИКОЛА