ПОЛИН

Related posts:

1. ПОЛИН Матусю, десь ти за імлою в життя вслухаєшся моє. І сивий докір наді мною тремтячу ниточку снує. Мій вік уже […]...
2. ДОЧЕКАЛАСЬ МАТИ СИНА Дочекалась мати сина, Повернувся з війська: Гімнастерка, шинелина, Виправка армійська. Зустрічала вся родина, Щедро частувала. Голуба і мирна днина За […]...
3. СПОГАД ПРО 60-ТІ Блукаю босим по росі, Ловлю у річці карасів, Серед квіток, поміж зела П’ю воду прямо з джерела, Дивлюсь кіно, читаю […]...
4. КОСОВИЦЯ Над покосами марево тепле, Днина гожа, висока, ясна. Серед лугу косар косу клепле – Колихає простори луна. У зеніті, в […]...
5. Як всi бiжать, так тяжко зупинитись! Як всi бiжать, так тяжко зупинитись! Гнiтить якесь передчуття бiди. Здається, що гуртом не помилитись. Бiжу як всi. I знаю […]...
6. “Сіріють води в темних берегах…” Сіріють води в темних берегах, Блукають коні в місячних лугах, І ніч така глибока і осіння, І десь далеко піють […]...
7. 3. ЧОРНИЙ ПОЛИН Стоїть в місті Чорнобилі саркофаг (домовина) України, подарунок її старшої сестри Росії (тількищо вибила Україну по обличчі, тому така червона […]...
8. “Росте полин, як ріс при Богунові…” Росте полин, як ріс при Богунові, І так же буде після нас рости, Лиш зарости – густі вінки тернові В […]...
9. ЧОРНОБИЛЬСЬКА МАДОННА. З ДОПОВІДНОЇ СКРОМНОГО АГЕНТА ФРАНЦУЗЬКОЇ РОЗВІДКИ ПРО ПОВЕДІНКУ ПОЕТІВ У ПАРИЖІ Японський поет Хіро Сім цікавився дуже всім Шанували його усі ми Він приїхав із Хіросіми Хіро Сім – японський поет […]...
10. “Навіщо ж декламація? Все значно…” Навіщо ж декламація? Все значно і важче, і складніше. І бува, така пласка глупота однозначна себе ховає за гучні слова. […]...
11. “Соловей раптом щебетом нас повернув…” Соловей раптом щебетом нас повернув З металево-гудронного світу В черешнево забілену, чисту весну, Повну радості, щастя і світла. А з-під […]...
12. “ламких, немов полин, дорослих, ніби дощ…” ламких, немов полин, дорослих, ніби дощ, ти просто вибирав у приписі нічному, щоб, кришталевий крик зібгавши на солому, означити хрустке […]...
13. БІДА Біда приходить несподівано, Її не кличуть і не ждуть. Слабкі у ній тремтять, як ртуть, А сильні крицею стають, – […]...
14. МАТИ Зупиніться, поети! Чекайте, не треба… Мати вийшла на ганок і дивиться в небо. Мати дуже висока, древніша од космосу, На […]...
15. “Синіє гай, і зеленіє поле…” Синіє гай, і зеленіє поле. Живи і знай, що не мине ніколи Ані зерно, що родить хліб насущний, Ані руно […]...
16. “Росте черешня в мами на городі…” Росте черешня в мами на городі, Стара-стара, а кожен рік цвіте, Щоліта дітям ягодами годить, Хоча вони й не дякують […]...
17. “Я прийшов у світ цей ненадовго…” Я прийшов у світ цей ненадовго, Я спішу прожити рік за два. Вдаль мені висвічує дорогу невгасима днина світлова. З […]...
18. “Якби ж то серце спокійніше мати…” Якби ж то серце спокійніше мати, Щоб не бентежили передчуття Та не ввижалась напівмертва мати І голодом заморене дитя. І […]...
19. “Б’ється серце, як пташа німе…” Б’ється серце, як пташа німе, буде спогадами надити. Мати сина виглядатиме, а не діжде – буде плакати. Будуть сипати сухі […]...
20. ЖИТІЄ ОЛЕНЯРА Пастушу, отже, олені ОлЕні, хоча, по-правді, всі оці олЕні послав би я!.. Та краще попасав саму Олену – млосну і […]...
21. “В полиново-білейській купаюся гіркоті…” В полиново-білейській купаюся гіркоті, Аж у горлі пече… Аж стискає натруджене серце, І зелені діброви, і бані церков золоті Випромінюють […]...
22. ПЛЕМ’Я ТОДА Біда, коли є цитруси і кава, коли в землі є золото,- біда! Біда, коли земля така ласкава, коли така правічна […]...
23. “Кругом будується біда…” Кругом будується біда – Три зверху поверхи й під сподом. Коли біда не є народом, Народ на неї загляда?! Так […]...
24. КРАПЛИНА У час, коли сльота зимова В житті на мене наліта, Чи прокрадається у слово Зневіра, смуток, гіркота, Чи хмари застилають […]...
25. “Змалку вдихнув…” Змалку вдихнув те, що вдихнув, решту – із книжки, Пишуть, що ми – люди із тьми, браття-опришки. Пишуть: не знав. […]...
26. “Все залишилось як було…” Все залишилось як було, У хаті й коло хати. Здається, всім смертям на зло Живуть сестра і мати. У шафі […]...
27. “Тиха осіння пора…” Тиха осіння пора, Лагідна, сонячна днина. Чайка над плесом Дніпра, В небі печаль журавлина. В мирній задумі гора, Далі імлою […]...
28. “Знов вітри над землею, вітри…” Знов вітри над землею, вітри І блакить, і розриви, і дим Сонну землю черкає згори Смерть черкає крилом голубим. Ширше […]...
29. “Не дивися так привітно…” Не дивися так привітно Яблуневоцвітно Стигнуть зорі, як пшениця: Буду я журиться. Не милуй мене шовково, Ясно-соколово. На схід сонця […]...
30. ТРІЙНЯТКА Любу доню по секрету просвіщає мати: – Ти вагітна, отже, книги перестань читати. Узяла “Трьох мушкетерів”, всюди з ними ходиш. […]...
31. Куди йдемо? Куди йдемо? Куди веде дорога? Вогонь і кров. І захід – як багаття. У відчаї зрікаємося Бога, На ангелах лежить […]...
32. “Опадають останні листки…” Опадають останні листки На осінню алею. Осипаються дні і роки, – Ти не будеш моєю. Гуркотять поїзди, літаки. Сяє доля […]...
33. “Там дзвонять на вежах…” Там дзвонять на вежах. Там дзвони кричать у безмежжя! Там червоно-червоно. Червоно, без меж! – Там попруги пожеж Усе небо […]...
34. “Літа вже не мчать…” Літа вже не мчать, як лошата прудкі в табуні, Повільно бредуть, як верблюди в піску марокканськім… Все легше когось підловити […]...
35. ЗРАДЖЕНА МРІЯ Я всесвітня Мрія, Я Діва Марія, Любов і Надія. Породила сина Від Духа Святого (що кому до того?) Люлі мій […]...
36. ДОРОГА врізується в землю а тобі здається що у простір переходить з місця в місце а тобі здається що в майбутнє […]...
37. БУКЕТ Я буду долго Гнать велосипед. В глухих лугах его остановлю. Нарву цветов. И подарю букет Той девушке, которую люблю. Я […]...
38. РИБИ холоднокровні істоти доживають у нашій ванні останні дні їх продовгуваті гнучкі тіла закінчуються прозорими хвостами їх очі дивляться як будуть […]...
39. ДЕНЬ ПЕРЕМОГИ Радіола в клубі грає, У танку і старі, й малі. Половина села гуляє, Половина лежить в землі. Вітер Вічний вогонь […]...
40. ВЕСНА Цілує вітер квіти у лугах, У небі птаха окликає птах. Шукає риба рибу у воді, І вуст вуста шукають молоді. […]...