Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові





Осінь

Ще бережуть тепло стрункі тополі,
Налиті сонцем у липневі дні,
А вже сердито на високих хвилях
Качок гойдає темноводий став.
Ще сивий дід, рясних баштанів сторож,
Багрянопері ловить карасі
Тонкою вудкою (він дуже любить
Поласувати рибкою щодень!),
А по стерні, розставшися з землею,
Відходить літо. Листям золотим
Йому дерева всі шляхи встеляють,
А поряд коренасті трударі,
З ясними дітьми повні молодиці,
Ставні дівчата в голубих стрічках
Його проводять і йому говорять:
“Спасибі, літо, часе дорогий!
Ти родичалось радісно з землею –
Подарувало плоду досхочу!”
Ще й сивий дід, рясних баштанів сторож,
Підняв бриля: “Щаслива путь!”

1938

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Осінь - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)